- •1. Рання історія України:палеоліт,мезоліт,неоліт.
- •Неоліт (6-4 тис. Р.Тому ).
- •2.Трипільська культура
- •3. Ранній залізний вік на території у. (VIII в. До н. E. – IV в. Н. E)
- •4. Кіммерійці.
- •5. Скіфи.
- •6. Сармати.
- •8.Теорії походження слов’янства
- •7.Етногенез слов'ян.
- •Антське об'єднання
- •Державно-племінні утворення VII—VIII стеліть
- •9. Етапи розвитку Київської Русі. Їх специфіка та особливості.
- •11. Розбудова Руської держави княгинею Ольгою
- •10. Князювання Аскольда, Діра,Олега та Ігоря
- •12.Великий князь київський Святослав. Його зовнішня політика
- •13.Князювання Володимира Святого
- •14.Русь за часів Ярослава Мудрого
- •15.Тріумвірат Ярославичів. Початок роздробленості Русі
- •16. Володимир Мономах та Мстислав Великий
- •17.Київська Русь за часів феодальної роздробленості
- •Причини роздробленості
- •Наслідки роздробленості
- •18.Боротьба Русі з кочовиками Степу (печеніги, половці та ін.)
- •19.Монголо-татарська навала. Встановлення Золотоординського іга
- •21. Причини та наслідки занепаду Русі
- •20. Культура Київської русі.
- •22. Піднесення Гальцького й Волинського Князівств Галичина
- •23.Утворення Галицько-Волинського князівства
- •24. Галицька та Волинська землі в період роздробленості.
- •25. Князювання Данила Романовича Галицького
- •26. Галицька й Волинська землі за часів наступників Данила Ром-ча.
- •Відновлення єдності
- •27. Причини та наслідки занепаду Галицько-Волинського князівства
- •28. Культура Галицько-Волинської держави.
- •29. Боротьба за Руську спадщину. Входження уз до складу вкл.
- •Утвердження Литви на українських землях
- •30. Великий князь Литовський Вітовт
- •31. «Велике княжіння Руське».Свидригайло
- •32. Люблінська унія. Включення укр. Земель до складу рп
- •33.Соціально-політичне становище укр. Земель у складі рп
- •34. Брестська церковна унія. Становище укр. Православної церкви
- •35. Полемічна література
- •36. Формування та рання історія укр. Козацтва
- •37.Теорії походження козацтва
- •38. Запорізька Січ — столиця козацької вольності
- •Організація Січі
- •Адміністратшіно-політичний устрій
- •40. Повстання під проводом Косинського
- •41.Повстання під проводом Наливайка і Лободи
- •39. Козацько-селянські повстання в кінці 16 – на поч. 17ст
- •Національно-визвольні повстання українського народу 20-30 рр. ХviIст.
- •42. Розвиток козацтва за часів отамування Конашевича-Сагайдачника і Дорошенка
- •43.Козацькі повстання під проводом Трясила, Сулими і Бута
- •44. Козацькі повстання під проводом Острянина і Гуні.«Орд. Вій запор»
- •45. Культура України в 16 – першій половині 17 ст
- •47. Причини національно-визвольного повстання під проводом бх
- •48.Політичний портрет б.Хмельницького
- •50.Формування укр. Державності в ході визвольної війни
- •51. Зовнішня політика б. Хмельницького
- •52. Корсунська битва(травень 1648)
- •53. Битва під Пилявцями
- •54. «Статті про устрій Війська Запорізького» Хмельницького»
- •55. Західний похід Укр армій під проводом Хмельницького
- •56. Збаразько-зборівська кампанія
- •57.Зборівський мирний договір
- •58. Битва під Берестечком
- •59.Білоцерківський мирний договір
- •60.Батозька битва
- •61. Жванецька кампанія
- •62. Переяславська рада та «Березневі статті»
- •«Березневі статті»
- •63. Полководці б. Хмельницького
- •64. Доба «Руїни в історії України:загальна характеристика
- •65. Гетьманування ю Хмельницького
- •66. Іван Виговський та його боротьба за нез у. Гадяцький договір
- •Гадяцький договір
- •Українсько-московська війна
- •67. Гетьманування Брюховецького
- •2. Розчленування України на Лівобережну та Правобережну
- •68. II.Дорошенко та його боротьба за возєднання України
- •69. Гетьманування Тетері
- •70. Гетьман Іван Самойлович та його боротьба…
- •71. Доба Гетьмана Мазепи
- •72. Пилип Орлик, «Пакт і Конституція..»
- •73. Ліквідація Гетьманщини в Україні
- •74. Відродження нац.. Свідомості укр. Народу
- •Передумови відродження
- •Таємні організації
- •75. Рух декабристів і Україні…
- •76.Кирило-Мефодіївське товариство
- •77. Українське нац. Відродження у зу. «Руська трійця»
- •«Руська трійця»
- •78.Західноукраїнські землі в австрійській революції 1848-49рр
- •79.Соціально-економічні реформи в Російській імперії в другій половині 19 ст
- •80. Реформи в Австро-Угорській імперії в середині та другій половин 19ст
- •81. Утворення українських політичних партій
- •82.Столипінська аграрна реформа
- •83. Україна в роки Першої світової війни
- •84. Українське питання напередодні першої світової війни
- •85.Українські політичні партії в Першій світовій війні
- •86.Бойові дії на українських теренах під час Першої світової війни.
- •87.Українські січові стрільці
- •88.Наслідки Першої світової вісни для українського народу
- •89. Українська революція 1917-1921 рр. Характеристика основних етапів
- •90. Діяльність центральної ради від автономії до незалежності
- •91.Створення Центральної ради. Її структура
- •92.Універсали Центральної Ради
- •93.Соціально-економічна політика урядів унр
- •94.Зовнішня політика унр.
- •96. Брестський мирний договір 1918р та його наслідки для України.
- •97. Взаємовідносини унр та німецько-австро-угорських властей.
- •98. Причини падіння Центральної Ради
- •99. Українська держава гетьмана п.Скоропадського : основні етапи розвитку.
- •100.Соціально економічна політика урядів Української Держави
- •101. Зовнішня політика гетьмана Скоропадського
- •102. Розбудова української національної армії за часів гетьманату
- •103. Розвиток культури, науки та освіти в Українській державі гет п.С.
- •104. Причини та наслідки падіння Гетьманату.
- •105.Директорія унр: характеристика основних етапів.
- •106. Західноукраїнська Народна Республіка. Акт злуки унр і зунр
- •107.Білогвардійський рух на території України
- •108. Причини та наслідки поразки Української революції 1917- 1921 рр.
- •109. Встановлення радянської влади в Україні . Політика воєнного комунізму. Встановлення більшовицької влади
- •«Воєнний комунізм»
- •110.Розвиток культури в Україні в 1917-1921рр.
- •111. Утворення срср . Політико-правове становище усрр у складі срср.
- •114. Політика українізації: причини , перебіг, наслідки.
- •116.Голодомор 1932-1933 рр.
- •115. Хід , особливості та результати форсованої модернізації в радянській у в1920-30.
- •1928 Р. - призначення генеральним секретарем цк кп(б)у с.Косіора.
- •119. Становище західноукраїнських земель у складі Румунії
- •117. Західноукраїнські землі у складі іноземних держав: соціально-економічний і політичний розвиток
- •118. Становище західноукраїнських земель у складі Польщі
- •120. Становище західноукраїнських земель у складі у складі Чехословаччини.
- •121. Розвиток української культури в 1920-1930-х рр.
- •122. Українське питання у міжнародній політиці напередод Другої с/в/
- •123. Карпатська України: основні етапи розвитку
- •124. Роль "українського питання" в німецько-радянському зближенні.Пакт Молотова-Ріббентропа
- •125. Входження західноукраїнських земель до складу урср.
- •126. Напад Німеччини на срср. Оборонні бої 1941-1942
- •128. Радянський підпільно-партизанський рух опору
- •129.Командири радянського партизанського руху: с.Ковпак,м.Наумов, о.Саб,о.Федо
- •130. Діяльність оун та упа вроки Другої світової війни.
- •131. Війського-політична діяльність р.Шухевича.
- •132.Визволення укр. Територій від тимчасової нацистської окупації.Основні наступальні операції Червоної Армії
- •133. Внесок українського народу у перемоги над нацизмом.
- •134. Наслідки Другої світової війни для українського народу.
- •135. Культура України в роки Другої світової війни.
- •136. Втрати України під час Другої світової війни
- •137. Відбудова української економіки після завершення ввв.
- •138. Сусп.-пол. Розвиток України у повоєнний період
- •139. Голод 1946-1947 рр. Причини та наслідки
- •140.Культура України у повоєнні роки.
- •141. Політика “десталінізації” в Україні.
- •142. Соц-ек. Реформи м,с,Хрущова.
- •143. Розвиток української культури в 1960-х рр.. “Шестидесятники”
- •144. Соц –ек розвиток України в період застою
- •145. Дисидентський рух в Україні
- •146. Розвиток української культури в 1970-1980-х рр.
- •147. Курс на перебудову. Особливості його реалізації на Україні
- •148. Проголошення незалежнослі України. Причини розпаду срср.
- •151. Соціальний розвиток в період незалежності
121. Розвиток української культури в 1920-1930-х рр.
У 1919-1920 рр. з України виїхали видатні письменники й поети, зокрема М. Вороний, О. Олесь, В. Винниченко, В. Самійленко. На зміну їм у літературу прийшло покоління молодих, котре, спираючись на демократичні традиції дожовтневої української літератури, прагнуло до оновлення мистецтва, написання художніх творів, співзвучних власному розумінню нової епохи. Це — О. Досвітній, М. Драй-Хмара, М. Зеров, Г. Косинка, М. Куліш, М. Рильський, О. Слісаренко, В. Сосюра, II. Тичина, М. Хвильовий, В. Яловий і багато інших. У 20-х роках в республіці видавалося понад 20 літературно-художніх і громадсько-політичних альманахів та збірників, 10 республіканських газет і 55 журналів. Виникали і розпадалися численні літературно-художні об’єднання: «Гарт», «Плуг», «Аспанфут», «Ланка», «Молодняк», «Авангард» та інші.
У центрі дискусій різних літературних течій другої половини 20-х років був ідейний натхненник провідного літературного об’єднання України — Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ) — М. Хвильовий, член більшовицької партії, учасник громадянської війни, один із засновників новітньої української літератури.
Микола Хвильовий — росіянин за походженням (його справжнє прізвище Фітільов) — щиро вірив, що більшовицька революція приведе до соціального і національного визволення українського народу, розвитку його культури, мистецтва. Разом з тим загострене чуття художника дозволило йому одному з перших у радянській літературі відобразити в художніх творах назрівання в суспільстві небезпечних та трагічних змін. У літературній дискусії 1925-1928 рр. йшлося про шляхи розвитку української літератури, про необхідність широко використовувати досягнення європейського мистецтва, про недоцільність однобічної орієнтації на російську культуру. Без Європи, поза Європою Хвильовий не уявляв собі українського відродження. Він проголосив тоді надто сміливе гасло «Геть від Москви! Дайош Європу!», яке було закликом дати відсіч тому, що критики пізніше назвали «московським комплексом». «Злою іронією звучать безграмотні поради орієнтуватися на московське мистецтво», — писав письменник у публіцистичних роздумах «Україна чи Малоросія».
Письменника Хвильового цікавили питання відродження і розвитку української культури, можливості її виживання за умов соціалістичного будівництва, в яке він у той час ще щиро вірив, а не відрив України від Радянської Росії. Але саме так, як заклик до сепаратизму, оцінив червневий пленум ЦК КП(б)У 1926 р. погляди письменника. «Такі гасла можуть бути прапором для української буржуазії, що зростає на ґрунті непу, бо вона під орієнтацією на Європу безперечно розуміє відмежування від фронту міжнародної революції, столиці СРСР — Москви». Хвильового звинуватили в націоналізмі, ворожості до офіційного курсу партії, основних настанов більшовицького керівництва, «хвильовікації всіх граней суспільного життя», «причісування» української культури за великоруським зразком.
Більшістю українських письменників статті Хвильового були сприйняті із захопленням. «Враження від статей Хвильового подібне до того, ніби в кімнаті, де було так душно, що було важко дихати, відчинили вікна, і легені раптом відчули свіже повітря», — писав один із сучасників Хвильового, письменник М. Могилянський.
З переходом до мирного будівництва значно зростає інтерес до образотворчого мистецтва, музичної та театральної творчості. Виникає ряд об’єднань художників, у тому числі Асоціація художників Червоної України, члени якої — Є. їжакевич, К. Трохименко, О. Кокель, Ф. Кричевський та інші — проголосили своїм основним завданням правдиве відображення сучасності. Тривала діяльність художників блискучої, оригінальної школи послідовників І. Бойчука (бойчукісти), в творчості яких у неповторний синтез зливалися елементи староукраїнського і візантійського живопису.
У театральному мистецтві плідно працювали колективи, об’єднані в Першому державному драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка в м. Києві на чолі з О. Загаровим та державному драматичному театрі ім. І. Франка під керівництвом Г. Юри. Нарешті, в 1922 р. у Києві засяяла зірка театру «Березіль», очолюваного одним із найвидатніших реформаторів українського театру за всі часи його існування — Лесем Курбасом. У 20-ті роки його творчість сягає вершин. Театр «Березіль» зібрав видатних майстрів української сцени-П. Саксаганського, О. Мар’яненка, М. Крушельницького, О. Сердюка, А. Бучму, Ю. Шумського та інших. В Україні на середину 20-х років налічувалося 45 професійних театрів.
У галузі музичного мистецтва відбувається творчий злет композиторів Г. Вірьовки, II. Козицького, Л. Ревуцького, К. Богуславського та інших. Далеко за межами республіки славилася хорова капела «Думка» на чолі з її беззмінним керівником Н. Городовенком. Цей колектив об’їздив усю Україну, виступав на Дону, Кубані, в Грузії, Азербайджані, в Москві, а в 1929 р. виїздив на гастролі до Франції.
У 20-х роках помітне місце в культурному житті посіло кіно. 1922 р. введено в експлуатацію Одеську кінофабрику, в 1927 р. розпочалося будівництво Київської кіностудії — на той час найбільшої в Європі. У середині 20-х років у містах і селах України працювало вже понад 500 кінотеатрів. У 1923 р. В. Гардін поставив фільм «Остап Бандура» за участю М. Заньковецької. В 1924-1925 рр. було створено понад півтора десятка картин. У 20-ті роки зійшла зоря одного з видатних майстрів українського і світового кіномистецтва О. Довженка. В 1927 р. він поставив фільм «Звенигора», в 1929 р. — «Арсенал».
Отже, 20-ті роки характеризувалися бурхливим розвитком літератури та образотворчого мистецтва, музики та театру, кінематографа. Українська творча інтелігенція включалася в практичну діяльність зі створення декретованої партією соціалістичної культури, вносячи в неї національну сутність. Творчий потенціал українського національного мистецтва виявився настільки потужним, що всупереч усім перепонам і обмеженням ідеологічного характеру кращі його представники досягли небачених висот.