- •1.1 Інтерпретація терміну
- •1.2. Професія менеджера
- •1.3 Відмінності управління у державному та приватному секторах
- •1.4 Школи управлінської науки
- •1.5 Підходи до управління: сучасні перспективи і виклики в менеджменті
- •2.1 Організаційне оточення
- •2.2 Етичне та соціальне оточення
- •2.3 Глобальне оточення
- •2.4 Роль параметрів культури в організаційному оточенні
- •3.1 Міжособистісна природа організації та роль комунікацій у роботі менеджера
- •3.2 Елементи та етапи комунікаційного процесу
- •3.3 Види комунікацій
- •3.3.1 Форми комунікацій
- •3.3.2 Управління особистими комунікаціями
- •3.3.3 Управління організаційними комунікаціями
- •4.1 Види і природа організаційних рішень
- •4.2 Раціональні рішення
- •4.3 Адміністративні (нарощу вальні, поступові) рішення
- •4.4 Групове прийняття рішень
- •4.5 Основні та додаткові фактори, які впливають на прийняття рішень
- •2 Обмеження поведінки та інші психологічні впливи.
- •5 Взаємопов'язаність усіх рішень.
- •5.1 Суть та види планування
- •План експерта 1
- •План експерта 2
- •5.2 Етапи стратегічного планування
- •5.3 Етапи реалізації стратегії Планування реалізації стратегії полягає в [2]:
- •6.1 Організація взаємодії і повноважень
- •6.2 Лінійні та штабні повноваження
- •6.3 Бюрократичні структури
- •6. 4 Поведінкові / адаптивні структури
- •6.5 Централізація, децентралізація та інтеграція
- •7.1 Управлінські ролі, розуміння відмінностей між керівництвом та лідерством
- •7. 2 Типи влади і впливу
- •7.3 Стилі лідерства
- •8.1 Формальні організації і групи та їх характеристики
- •8.2 Особливості неформальних груп
- •8.3 Ефективність роботи груп
- •9.1 Засади індивідуальної поведінки в організації
- •9.2 Поняття мотивації
- •9.3 Змістовні теорії мотивації
- •9.4 Процесуальні теорії мотивації
- •9.5 Мотивація, наслідки поведінки та ефекти винагород
- •9.6 Самоменеджмент
- •10.1 Природа конфліктів
- •10.2 Управління конфліктними ситуаціями
- •10. 3 Природа та управління стресами
- •11.1 Поняття контролю
- •11.2 Процес контролю
- •11.3 Особливості ефективного контролю
- •11.4 Комплексний підхід до управління якістю
- •11.5 Управлінська інформація та інформаційні технології
- •11.6 Ефективність управління та фактори успіху організацій
- •12.1 Природа організаційних змін
- •12.2 Діагностика та втілення
- •12.3 Організаційний розвиток
- •12.4 Інноваційний процес
- •13.1 Етапи управління трудовими ресурсами
- •Просування по службі, переводи, звільнення.
- •Підготовка керівних кадрів.
- •13.2 Якість життя працівників
- •14.1 Системний підхід до управління операціями
- •14.2 Характеристика технологій
- •14.3 Проектування у виробництві та сфері послуг
- •14.4 Виробничі потужності, місцерозташування і проектні рішення
- •14.5 Управління функціонуванням операційної системи
- •15.1 Природа підприємництва та його роль у суспільстві
- •15.2 Стратегія заснування та діяльність підприємницьких організацій
12.3 Організаційний розвиток
Організаційні зміни є базовими етапами для здійснення організаційного розвитку.
Організаційний розвиток - довгострокова робота по вдосконаленню процесів вирішення проблем та оновлення в організації шляхом більш ефективного сумісного регулювання культурних постулатів організації (при особливій увазі до культури всередині формальних робочих груп - за допомогою агента змін чи каталізатора), застосовуючи методи управління людською поведінкою та інші управлінські технології [2].
Передумови та базові припущення організаційного розвитку:
- більшість людей хочуть і в стані зробити набагато більший вклад у досягнення цілей організації, ніж дозволяють умови організації - працівники прагнуть зростати і розвиватися,
- рівень довіри, підтримки і співробітництва значно нижче у більшості груп та організацій, ніж це необхідно і бажано, тому існує сильна потреба у сприйнятті працівників колегами в межах організації,
- відносини і поведінка людей в організації знаходяться під великим впливом того, як організація побудована, стилів лідерства і клімату на вищих рівнях керівництва.
Таким чином, відповідна співпраця між колегами є необхідною, щоб отримати: переваги майстерності, знань та навиків працівників, усунути організаційні перешкоди, які заважають зростанню та розвитку працівників та колективного сприйняття.
Техніки організаційного розвитку [5]:
діагностика діяльності, розбудова команди, зворотні опитування, освіта,
міжгрупова діяльність, зовнішні миротворці (у випадку конфлікту),
техноструктурна діяльність - оптимізація структури, технології, робочих місць тощо,
щоб в результаті покращились групові та міжособисті відносини в колективі,
консультаційний процес,
планування життя та кар'єри, щоб допомогти працівникам та організації
взаємоінтегрувати їх цілі,
тренування та поради з метою неоціночної допомоги працівникам, щоб вони здобули
краще розуміння того, як інші їх бачать,
планування та постановка цілей.
12.4 Інноваційний процес
Інноваційний розвиток охоплює процес генерування, збору, оцінки, модифікації та покращення творчих ідей. Інноваційний розвиток може трансформувати продукцію чи послуги з невеликим потенціалом у такі, що можуть отримати великий потенціал.
Життєвий цикл інновації охоплює такі етапи [5]:
Розвиток: організація оцінює, модифікує та покращує творчі ідеї.
Впровадження: організація використовує ідеї в дизайні, виробництві чи просуванні нової продукції, послуг чи процесів.
Запуск на ринок: впровадження нових товарів/ послуг на ринок.
Зростання: зростає попит на новий товар чи послуги.
Зрілість: більшість конкурентних організацій мають доступ до ідеї.
Спад: попит на інновацію спадає, створені, розвинені і впроваджені ідеї-замінники.
Інновацій можуть класифікуватися на:
радикальні та послідовні інновації,
технічні та управлінські інновації,
інновації в продукції та послугах.
Найчастішими причинами провалів інновацій є:
нестача ресурсів,
помилки у вивченні потенціалу інновації,
опір змінам.
Сприяння інноваційному процесу в організації здійснюється через:
систему винагород,
організаційну культура,
підприємництво всередині організації.
Розділ 13 УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ