5.3 Етапи реалізації стратегії Планування реалізації стратегії полягає в [2]:

А) розподілі стратегічних цілей в часі,

Б) розподілі стратегічних цілей за функціями,

В) оцінці стратегії.

А) Розподіл стратегічних цілей в часі охоплює [5]:

тактичні плани,

оперативні плани,

одноразові плани (програми та проекти)

постійні плани: (політика, процедури, правила).

Тактика - це середньострокові плани, узгоджені із загальним довгостроковим планом.

Деякі характеристики тактичних планів [2]:

тактику розробляють як продовження стратегії,

стратегія розробляється на рівні вищого керівництва, тактика - на рівні вищої та середньої ланок,

тактика розрахована на коротший термін, ніж стратегія,

тактичні результати проявляються досить швидко і легко співвідносяться із конкретними діями.

Оперативні плани розробляються керівниками середньої та нижньої ланок на основі тактичних планів і показують шляхи, як їх досягти. Вони мають вузький фокус, кожен з них охоплює відносно невеликий набір видів діяльності та має короткостроковий горизонт [5].

Політика, правила та процедури формують так звані постійні плани, які мають на меті задати найбільш загальні принципи, що спрямовуватимуть виконання як стратегічних, так і тактичних, оперативних та одноразових планів [5].

Політика - загальне керівництво для дій і прийняття рішень, яке полегшує досягнення цілей. Політика, як правило, формується на довгий період після прийняття довгострокових і тактичних планів.

Процедура - опис дій, які потрібно здійснити у конкретних ситуаціях. Як правило, це стандартизовані вказівки, вироблені на основі позитивного минулого досвіду. Це запрограмовані рішення.

Правила - точне визначення, що повинно бути зроблено в специфічній одиничній ситуації. Правила відрізняються від процедур тим, що вони розраховані на конкретне і обмежене питання, а процедура - на послідовність взаємопов’язаних дій.

Б) Розподіл стратегічних цілей за функціями включає два узагальнені інструменти:

управління за цілями і бюджети [2].

1) Управління за цілями - розподіл цілей кожному керівнику від найвищого до найнижчого рівня. При розробці цілей для кожного підрозділу необхідно здійснювати двосторонній обмін інформацією, щоб забезпечити розуміння кожною людиною його конкретних завдань і для того, щоб вияснити, що підлеглим потрібно для досягнення цілей. Основні сфери, де підлеглим потрібна підтримка керівників для виконання поставлених цілей:

• уточнення відносин між повноваженнями і відповідальністю,

• підтримка з боку штатного персоналу,

• горизонтальна і вертикальна комунікація,

• ресурси (інформація, фінанси, матеріали, обладнання і трудові ресурси).

Розробка планів дій в рамках реалізації етапів планування дає наступні переваги:

• оцінка практичної можливості досягнення цілей,

• виявлення зон потенційних проблем і невідомих наслідків,

• полегшення пошуку кращих і більш ефективних шляхів досягнення цілей,

• забезпечення основи для оцінки затрат при розробці бюджетів, календарних планів і ресурсів,

• визначення необхідних робочих взаємовідносин і взаємопідтримки,

• виявлення непередбачених обставин, які слід врахувати для досягнення цілей.

Етапи планування дій:

1. Визначення основних завдань і засобів, необхідних для досягнення цілей.

2. Установлення взаємозв'язків, які мають вирішальне значення, між основними видами діяльності. Вивчення операцій.

3. Уточнення ролей і взаємовідносин і делегування відповідних повноважень для виконання кожного виду діяльності.

4. Оцінка витрат часу для кожної основної операції та субоперації.

5. Визначення ресурсів, необхідних для кожної операції і для плану від початку до кінця.

6. Перевірка строків і коректування планів дій.

Причини деяких невдач управління за цілями:

1. Відсутність зацікавленості і підтримки вищого керівництва.

2. Викривлення концепції.

3. Труднощі при постановці цілей.

4. Збільшення канцелярської роботи.

5. Посилення дефіциту часу.

6. Відсутність відповідної кваліфікації.

7. Відсутність індивідуальної мотивації.

8. Слабка інтеграція з іншими системами.

9. Стратегії недоцільних змін.

2) Бюджети - це метод розподілу ресурсів, охарактеризованих у кількісній формі, для досягнення цілей, також представлених у кількісній формі. І тому першим кроком при складанні бюджету є визначення у кількісній формі ресурсів і цілей.

Етапи розробки бюджету включають:

1. Оголошення вищим керівництвом загальних цілей організації.

2. Підготовка відділами оперативних кошторисів.

3. Аналіз та перевірка пропозицій по бюджету. Розподіл ресурсів всередині організації.

4. Підготовка підсумкових бюджетів.

В) Оцінка стратегічного плану - це порівняння результатів із цілями. Щоб бути ефективною оцінка повинна проводитись системно і безперервно. При оцінці процесу стратегічного планування потрібно визначитись із такими основними питаннями:

• чи є стратегія внутрішньо сумісною з можливостями організації?

• чи передбачає стратегія допустимий рівень ризику?

• чи має організація достатньо ресурсів для реалізації стратегії?

• чи враховує стратегія зовнішню небезпеку і можливості?

• чи є ця стратегія найкращим способом застосування ресурсів фірми?

Серйозний тиск на оцінку стратегії здійснює фактор часу і точність вимірів. При оцінці стратегії застосовують як кількісні, так і якісні критерії оцінки планів:

Кількісними критеріями можуть виступати наступні показники:

1. Дні, втрачені через страйкування.

2. Рівень витрат і ефективність виробництва.

3. Невиходи на роботу.

4. Плинність кадрів.

5. Конкурентність оплати праці.

Якісні критерії:

1. Здатність привабити висококваліфікованих менеджерів.

2. Розширення обсягу послуг клієнтам.

3. Задоволення працівників роботою.

4. Зниження кількості небезпек і ризиків у діяльності підприємства.

Після вибору стратегії необхідно ретельно провірити структуру. Стратегія визначає структуру, а не навпаки. Одна із основних помилок багатьох організацій у тому, що вони нову стратегію накладають на стару структуру.

Розділ 6 ОРГАНІЗАЦІЯ ЯК ФУНКЦІЯ УПРАВЛІННЯ