6.1 Організація взаємодії і повноважень

Організація як функція управління - це процес створення такої структури підприємства, яка дає можливість людям ефективно співпрацювати для досягнення спільних цілей [2]. Організація - це процес визначення найкращого шляху згрупувати організаційні елементи підприємства [5]. Вважається, що є два основні аспекти організаційного процесу:

• поділ організації на підрозділи відповідно до цілей і стратегії,

• організація взаємовідносин і повноважень.

Одним із важливих елементів процесу організації взаємовідносин і повноважень, є делегування. Делегування - передача завдань і повноважень особі, яка приймає на себе відповідальність за їх виконання. Якщо керівник не делегував свою роботу іншим, він змушений виконувати її сам. Оскільки суть управління полягає в умінні добитись виконання роботи іншими, то делегування - це той процес, який перетворює працівника в керівника. У той же час це одна із найнезрозуміліших і неправильно застосовуваних концепцій управління. Для наближення до його розуміння розглянемо концепцію відповідальності та організаційних повноважень.

Відповідальність - це обов’язок виконувати наявні задачі і відповідати за їх задовільне вирішення. Але повністю відповідальність не може делегуватись.У президента США Г.Трумена був надпис на столі: "Більше відповідальність нема на кого перекладати" [2]. Якщо передбачається, що якась особа бере на себе відповідальність за задовільне виконання завдання, то організація повинна надати йому і можливість його виконання, певні ресурси, тобто повноваження

Повноваження - це обмежене право використовувати ресурси організації і спрямовувати зусилля підлеглих співробітників на виконання певних завдань. Повноваження делегуються посаді, а не індивіду.

Дослідники наголошують на двох концепціях процесу передачі повноважень [2]:

1) класична концепція – по ієрархії зверху вниз (рис.6.1):

- Конституція і закони,		- Конституція і закони,
- Інститут державної влади,		- Інститут власності,
- національні органи влади:		- акціонери,
Законодавча	Виконавча	- Рада директорів,
	Судова
		- Президент,
Президент Верховна Рада	Кабінет Міністрів
		- керівники вищої ланки,
адміністрації Ради різних	Управління та
президента рівнів	відомства	- керівники середньої ланки,
Виборці		- керівники низової ланки,
		- працівники.

Рис. 6.1 Приклади класичної концепції делегування повноважень

2) концепція прийняття повноважень, виражена наступною схемою:

підлеглий погоджується з вимогою Керівник

К ерівник має

в иражає повноваження вимогу

Керівник

підлеглий не погоджується з вимогою не має

повноважень