92. Чорнобильська катастрофа та її зовнішньополітичні аспекти

Важливим і корисним для України є співпраця з міжнародними установами й організаціями у питаннях мінімізації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і в галузі ядерної та радіаційної безпеки. З різних аспектів ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи проведено численні дослідження, майже щороку відбуваються конференції, присвячені вивченню цих проблем. В Оттаві 20 грудня 1995 р. було підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо закриття ЧАЕС між Україною і державами "великої сімки" та Єврокомісії, членом яких є Німеччина. Його підписанню передували довготривалі, напружені переговори. Текст цього документу став результатом складного компромісу, але він чітко визначає принципи співробітництва між Україною і "великою сімкою" у пошуку, мобілізації та залученні фінансових ресурсів для закриття ЧАЕС. Меморандум не визначає фінансових зобов'язань України - вона має брати участь у фінансуванні проектів, виходячи з реальних можливостей, зумовлених станом економіки.

Проблема подолання наслідків Чорнобильської катастрофи багатомірна, але декілька аспектів реалізації Меморандуму заслуговують на детальнішу згадку. Передусім це стосується реалізації проекту "Укриття". Ризики, пов'язані зі значною кількістю радіоактивних матеріалів, зокрема і ядерних, що містяться у саркофазі над четвертим енергоблоком ЧАЕС, і перебігом процесів, які погіршують його захисні характеристики, визначили нагальну потребу в розробці та здійсненні заходів, спрямованих на перетворення цього об'єкта в екологічно безпечну систему.

Ліквідація наслідків Чорнобильської катастрофи, виведення ЧАЕС з експлуатації та заходи з перетворення об’єкту «Укриття» на екологічно безпечну систему пов’язані з величезними фінансовими витратами.

Україна щороку витрачає на дані цілі значні кошти з державного бюджету, що еквівалентні сотням мільйонів доларів США.

Самостійно Україна була б неспроможна впоратися у повному обсязі з фінансовим тягарем, обумовленим цими витратами. Світове співтовариство простягнуло руку допомоги Україні. Так, в Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) було відкрито рахунки для збору внесків країн-донорів з метою реалізації конкретних проектів у рамках цієї міжнародної допомоги.

За підрахунками ЄБРР, вартість основних проектів на майданчику ЧАЕС складає близько 1,55 млрд. євро. Донори чорнобильських фондів (насамперед - Європейський Союз, „Велика вісімка« та деякі інші країни), а також ЄБРР, свого часу неодноразово виділили кошти на ці цілі. Однак, з огляду на унікальність проектів (об’єкт «Укриття» та Сховище відпрацьованого ядерного палива) їх вартість періодично зростала.

Для наповнення Чорнобильського фонду «Укриття» було проведено низку спеціальних донорських конференцій.

На даний час завдяки спільним зусиллям країн «Великої вісімки» (та головуючої у ній у 2011р. – Франції), ЄС, України та інших країн-донорів досягнуто згоди щодо забезпечення фінансування чорнобильських проектів у повному обсязі. Дефіцит коштів у розмірі 740 млн. євро, який існував до 19.04.2011р., буде покрито за рахунок зазначених країн та установ.