2 Січня 1922 р. Було підписано договір про дружбу і братерство м іж Туреччиною та Україною, що мало надзвичайно важливе значення для становлення та активізації зовнішньої торгівлі республіки.

У квітні 1921 р. в Берліні було підписано угоду між УСРР і Німеччиною про обмін військовополоненими та інтернованими громадянами — радянська Україна визнавалася Німеччиною де-факто.

Другий етап: в 1921 — на початку 1922 р. все чіткіше вимальовується тенденція обмеження дипломатичної активності республіки. Це було зумовлено як зовнішніми причинами — небажанням західних держав юридично визнати усі радянські республіки, що утворилися на уламках Російської імперії, так і внутрішніми — зміцненням централізації, посиленням унітаризму, концентрацією владних важелів у руках Москви.

Під тиском центру на початку квітня 1922 р. УСРР змушена була ліквідувати свою дипломатичну місію в країнах Балтії.У цей час Москва взяла курс на витіснення української дипломатії з міжнародної арени.

18 жовтня 1922 р. ЦК КП(б)У приймає постанову «Про згортання апарату НКЗС», а вже в серпні 1923 р. консулати та дипломатичні служби України були злиті з апаратом союзного НКЗС. Нарешті, 20 вересня 1923 р. остаточно перестав існувати апарат НКЗС УСРР. З того часу майже протягом двох десятиліть Україна навіть формально не здійснювала власних дипломатичних кроків, не виявляла активності на міжнародній арені.

67. Входження урср до складу срср і звуження можливостей длязовнішньополітичної діяльності.

У 1922 році був створений Радянський Союз. Доля цього державного утворення непроста.

Безперечно, об'єднаними силами значно легше було вистояти під час страшної і кривавої громадянської війни. 1 червня 1919 року більшість радянських республік уклала між собою військово-політичний союз. За його умовами об'єднувалися дипломатичні зусилля, збройні сили, економіка, фінанси, транспорт тощо.

Шлях до створення єдиної союзної держави розпочався ще під час громадянської війни і був зумовлений низкою об'єктивних чинників.

Втрата Україною незалежності відбуваласяпротягом тривалого періоду, поступово, у процесі входженняУСРР до складу Союзу РСР, я к и й умовно можнаподілити на кілька етапів.

I етап (червень 1919 — грудень 1920 р.) — утворення«воєнно-політичного союзу» радянських республік, збереженняза Україною формального статусу незалежної держави.У червні 1919 р. ВЦВК прийняв постанову «Провоєнний союз радянських республік Росії, України, Латвії,Литви і Білорусії». Об'єднання створювалося лише «начас соціалістичної оборонної війни», але, по суті, сталопершим реальним кроком до відновлення унітарної держави.

II етап (грудень 1920 — грудень 1922 р.) — формування договірної федерації, посилення підпорядкування України, обмеження її суверенітету. 28 грудня 1920 р.представники Росії Ленін і Чичерін та представник УкраїниРаковський підписали угоду про воєнний і господарськийсоюз м іж двома державами. Іхоча формально проголошувалисянезалежність і суверенітет обох держав, взятийна централізацію курс, особливо в 1921 —1922 рр.,посилювався. У цей час об'єднаними і керованими центромбули вже не 5, я к у попередній період, а 7 наркоматів.

З ініціативи української делегації на IV сесії ВЦВК у жовтні 1922 р. Земельний, Громадянський та інші кодексиРСФРР поширено було на всі радянські республіки.

Враховуючи тільки економічні чинники та ігноруючи національніособливості і юридичні права України, держплан РСФРР хотів було поділити республіку на дві економічніобласті — Південно-Західну з центром у Києві таПівденну (гірничопромислову) з центром у Харкові. Економікоюцих областей мали керувати органи ВРНГ і РадиПраці та Оборони (РПО) РСФРР. І лише активний протестпартійних та державних органів Української СРР,втручання Леніна дали змогу залишити республіку єдинимекономічним районом.

III етап (грудень 1922 — травень 1925 р.) — утворенняСРСР, втрата Україною незалежності. ЗО грудня 1922 р.І з ' ї зд Рад СРСР затвердив декларацію про утворення СоюзуРСР і союзний договір. Союз складався з чотирьохреспублік — РСФРР, УСРР, БСРР, ЗСФРР (Азербайджан,Вірменія, Грузія).

Не вірячи в те, що Сталін щиро відмовився від ідеїавтономізації, X. Раковський наполягав на необхідностіреальних гарантій рівноправності та суверенності республік у межах СРСР. Такі гарантії він бачив у чіткій визначеностісоюзних відносин за принципом: «більше прав,більше засобів, більше ініціативи у всіх галузях окремимрадянським республікам».

26 січня 1924 р. відбувсяII з ' ї зд Рад СРСР, я к и й остаточно затвердив першуКонституцію Радянського Союзу. У ній було окресленоколо питань, що належали до компетенції вищих органіввлади СРСР: зовнішня політика, кордони, збройні сили,транспорт, з в ' я з о к , планування господарства, оголошеннявійни і підписання миру.

Утравні 1925 р. завершується процес входження Українидо складу СРСР.Отже, остаточна ліквідація державного суверенітетуУкраїни відбулася не в момент утворення СРСР (грудень1922), а дещо пізніше і п о в ' я з а н а головним чином з прийняттямнового тексту Конституції УСРР.