26. Дипломатія і. Виговського. Гадяцький трактат 1658 р.

Під орудою гетьмана Виговський пройшов хорошу дипломатичну школу, виявивши при цьому блискучі здібності. Саме за його безпосередньою участю розроблялися документи, яким судилося відіграти вирішальну роль у історичній долі України.

Про увагу до зовнішньополітичної позиції України й можливих її змін свідчить те, що на вибори Виговського гетьманом прибули посли від Швеції, Польщі, Австрії, Туреччини, Криму, Семигороду, Молдови й Волощини — головних дипломатичних партнерів України. Під час ради щодо виборів Виговського був остаточно оформлений союзний договір зі Швецією. Король Карл-Густав X зобов'язувався домогтися визнання Польщею незалежності України, приєднання до неї всіх західноукраїнських земель і посування кордонів Української держави до Пруссії. Від Литви до України мали відійти Берестейське й Новгородське воєводства аж до річки Березини. Україна поновила союз з Туреччиною й Кримом. З Польщею було укладене перемир'я. До Москви вирушило посольство з проханням підтвердити договір 1654 року. На основі Переяславської угоди Москву ставили до відома про обрання нового гетьмана.

Наприкінці 1657 р. проти політики І. Виговського активно виступили народні маси.Боротьба велася під гаслом повернення козацьких вольностей — права вільно варити горілку, вести лови і рибальство, вільно перехо­дити на Запорожжя, а також вибирати гетьмана «чорною радою». Повстання швидко охопило насамперед Полтав­

ський полк і Запорожжя.

І. Виговський зумів перемогти військо повстанців у вирішальній битві під Полтавою (травень 1658 р.).

В цей неспокійний час особливого значення набуває Гадяцький договір. Він був укладений 16 вересня 1658 року в Гадячі. Це програмний документ стратегічної важливості. Гадяцький договір проголошував унію України з Польщею та Литвою (Україна ставала третім членом федерації — Речі Посполитої). Верховна влада належалагетьманові, який обирався довічно та затверджувався королем.Король обирався один на всі три держави. Українська армія маланараховувати 30 тис. козаків та 10 тис. найманого війська.

У відповідь на Гадяцький трактат цар Олексій Михайлович звернувся з грамотою до українського народу, в якій проголошував Виговського зрадником і закликав до непокори гетьманові. У свою чергу гетьман надіслав до всіх європейських дворів маніфест, де сповіщав про розрив з Москвою та про причини цього розриву.

100-тисячна московська армія, весною 1659 року розпочала наступ на Україну. Народні маси, налякані можливим поверненням під Польщу, підтримали повстання московської партії проти Виговського.. Вирішальна битва відбулася в червні 1659 р. під Конотопом. Вона тривала три дні й закінчилася цілковитою перемогою І. Виговського.

У жовтні 1659 р. відбулися дві козачі ради, на яких зви¬нувачували гетьмана й прихильників Гадяцької унії в тому, що за шляхетські привілеї вони продали козацьку свободу. Виговського позбавили посади та обрали гетьманом Юрія Хмельницького.