73. Входження Північної Буковини і Бессарабії до складу срср – важливий крок на шляху реалізації ідеї українського соборництва

Серйозність намірів радянського керівництва була під­

тверджена 26 червня 1940 р. заявою до уряду Румунії

про необхідність мирного вирішення питання про повер­

нення Радянському Союзу Бессарабії, а також про пере­

дачу йому Північної Буковини, населеної переважно укра­

їнцями. Вимога передачі цієї території СРСР обґрунтову­

валася також тим, що ще в листопаді 1918 р. народне

віче Буковини прийняло рішення щодо возз'єднання з

Радянською Україною.

28 Червня 1940 р. Румунський уряд заявив про свою

згоду передати Радянському Союзу Бессарабію і Північ­

ну Буковину. І вже 2 серпня 1940 р. Верховна Рада СРСР

вирішила включити Північну Буковину і Південну Бес­

сарабію до складу УРСР, а з решти Бессарабії і колиш­

ньої Молдавської Автономної РСР 15 серпня 1940 р. ство­

рено Молдавську РСР.

Безперечно, що процес, завдяки якому західноукра­

їнські землі опинилися в складі УРСР не одномірний, а

навпаки — багатоплановий. При його розгляді та аналізі

слід мати на увазі той факт, що хоча було здійснено етніч­

не возз'єднання і західноукраїнські землі формально увій­

ш ли до складу УРСР, на практиці відбулася інкорпора­

ція, тобто «входження до складу» СРСР.

У цілому зміни,

що відбувалися, мали суперечливий характер. З одного

боку, експропріація маєтків польських землевласників,

перерозподіл їхньої землі між українськими селянами;

українізація системи народної освіти, державних уста­

нов, судочинства; поліпшення медичного обслуговуван­

н я, особливо на селі; націоналізація промислових підп­

риємств; ліквідація безробіття та ін. З іншого — руйна­

ц ія політичної та культурної інфраструктури, створеної

місцевою українською інтелігенцією

; насильницька колективізація; антицер-

ковні акції; репресії проти «буржуазних спеціалістів»;

масові депортації населення

Однак, попри всю неоднозначність політики сталінсь­

кого режиму в західноукраїнських землях, більшість істо­

риків дійшли висновку, що возз'єднання українців у ме­

ж ах однієї державної структури вперше за багато століть

було надзвичайно визначною подією, важливи м кроком

у розв'язанні українського питання.

Отже, наприкінці 30-х — на початку 40-х років було

здійснено етнічне возз'єднання. Західноукраїнські землі

формально увійшли до складу УРСР, на практиці відбу­

лася інкорпорація цих територій, тобто їх «входження»

до складу СРСР. Об'єднання вперше за багато століть у

межах однієї держави більшості українських етнічних те­

риторій, незважаючи на неоднозначність і суперечливість

політики сталінського режиму в західноукраїнських зем­

лях , було визначно ю подією , важливи м кроко м у

розв'язанні українського питання.

74. Акт відновлення Української держави 30 червня 1941 р.

В історії визвольного руху є чимало важливих, ключових дат. А якщо брати до уваги історію українського державотворення - то й в історії України. Йдеться про 30 червня 1941 року - день, коли у Львові було проголошено aкт відновлення української державності.

Два недавні друзі Гітлер та Сталін готувалися розіграти партію, яка раз і назавжди мала змінити політичне обличчя Європи. Перший хід 22 червня 1941 року зробив Гітлер. Він не допускав думки, що в цю партію має намір втрутитися стороння сила - Організація українських націоналістів та її лідер Степан Бандера.