Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект лекцій (повністю).doc
Скачиваний:
87
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
4.78 Mб
Скачать

Запобігання суб'єктивності, застосування комплексного підходу

До методів оцінки персоналу належить його атестація, яка полягає у комплексній оцінці діяльності працівників у період між черговими атестаціями. У світовій та вітчизняній практиці найбільш поширеною є атестація «білих комірців», оцінка яких є однією з найбільш складних управлінських завдань. 

Атестація - це особливий вид оцінки персоналу, що виконує як явні, так і латентні (приховані) функції. До явних належить встановлення факту відповідності конкретного працівника вимогам посади, яку він займає. Виходячи з цього, мета атестації - це прийняття офіційного рішення, яке зберігає (підтверджує) або змінює соціальний статус (положення, посада) атестованого. Латентні функції атестації різноманітні. До них відносяться: поглиблене знайомство з підлеглими, їхніми можливостями і здібностями; підтвердження прийнятих раніше кадрових рішень; усунення загальної безвідповідальності в колективі, підвищення відповідальності підлеглих; отримання підстави для звільнення працівника; планування кар'єри співробітників і т.д. 

Ефективність атестації визначається не перекладанням відповідальності за розстановку кадрів на атестаційну комісію, а перш за її об'єктивністю, що досягається: повнотою системи показників діяльності і поведінки персоналу, використовуваних для оцінки; достатністю і достовірністю інформації, яка використовується для розрахунку показників; узагальненням результатів діяльності та поведінки працівників, тобто широким залученням до неї колег і підлеглих. 

Атестація - це форма оцінки людини, яку здійснює інша людина або група людей. Тому результат атестації завжди носить суб'єктивний характер. Втім, і зарубіжний, і вітчизняний досвід свідчать про можливість істотного підвищення об'єктивності атестації. Як цього досягти? Перш за все, відзначимо, що традиційно оцінка працівників розглядалася як функція їх безпосередніх керівників. Здавалося б, це виправдано, адже саме керівник дає доручення, контролює виконання робіт, знає, в яких умовах працює підлеглий. Проте під час оцінки керівниками своїх підлеглих можуть виникати суб'єктивні казуси.

«Проекція» - стан, коли працівникові, якого оцінюють, приписуються почуття чи наміри того, хто оцінює. Так, наприклад, кар'єрист на керівній посаді завжди шукає у підлеглих риси кар'єризму. 

«Відлуння» - неправомірне узагальнення окремих рис характеру працівника, якого оцінюють. Так, якщо працівник має великі здібності в певнії області, то йому починають приписувати ще й інші позитивні риси, яких він насправді не має.

«Атрибуція» - елемент суб'єктивної оцінки, коли керівник приписує підлеглому здатності або риси, які ним були помічені в іншої людини, який чимось схожий на цього. 

«Очікування» - різновид суб'єктивної оцінки, яка залежить від того, чи виправдовує працівник очікування свого керівника. При цьому очікування самого керівника та організації в цілому можуть не збігатися. 

Оцінка «з першого погляду» - елемент суб'єктивної оцінки, яка заснована на переконанні, що тільки перше враження - правильне. Такий підхід призводить до того, що протягом тривалого часу керівник оцінює працівників «з першого погляду», але це далеко не завжди справедливо. 

Упередженість до працівників зі стажем - це досить поширений різновид суб'єктивної оцінки. Дослідження часто показують такий, наприклад, феномен: чим більше людина працює на одному місці, тим нижче є його оцінка. Причиною цього є очікування, що з часом працівник повинен працювати уміло. І якщо цього не відбувається, то керівник занижує оцінку працівникові. 

Вибірковість сприйняття - ще одна причина суб'єктивності оцінки: людина помічає і запам'ятовує тільки ті явища, які мають для нього найбільше значення і до сприйняття яких він найбільш підготовлений. Тому під час проведення атестації працівників керівник підсвідомо буде звертати найбільшу увагу саме на ці вчинки й риси характеру підлеглих.  Системи атестації можуть і повинні значною мірою обмежити цей суб'єктивізм. Розвиток атестаційних процедур, як показує досвід, еволюціонує від особистої суб'єктивної оцінки керівника до експертних групових методів оцінки і до повністю автоматизованих систем атестації персоналу. 

Для уникнення суб’єктивності під час атестації використати комплексний метод. Використання комплексного методу дозволяє виключити формалізм і суб'єктивізм в атестації персоналу, посилити гласність і об'єктивність в оцінці, стабілізувати соціально-психологічний клімат в колективі. При застосуванні даного методу, обов'язковою умовою є абсолютна підтримка першого керівника, який особисто має очолювати атестацію персоналу і практично реалізувати її результати через кадрові служби. Без цього атес­тація буде мати формальний характер і не дасть позитивних результатів. Комплексний метод оцінки персоналу ґрунтується на використанні трьох груп методів:

  • методи окисного характеру (біографічний метод; метод усних і пись­мових оцінок, метод групових дискусій, метод еталону, матричний метод та метод вільного й обов'язкового відбору оцінювальних ситуацій).

  • комбіновані методи - методи в основі яких лежить описаний прин­цип, але формалізований при допомозі умовних кількісних показників (метод суми оцінки, метод заданих групувань, тестування).

  • псевдокількісні методи оцінки (метод рангів, метод парних по­рівнянь).

http://slv.com.ua/book/45/3133.html