3. Ціннісні орієнтації персоналу та їх класифікація

Цінності - це узагальнені уявлення про блага і прийнятні способи їх одержання, на основі яких людина здійснює свідомий вибір цілей і засобів діяльності. Цінності особистості виступають як підґрунтя для формування життєвої стратегії, багато в чому визначають лінію професійного розвитку.

Ціннісна орієнтація - це поняття соціальної психології, під яким розуміється:ідеологічні,політичні, моральні, естетичні й інші основи оцінки людиною соціальних об'єктів і подій; спосіб організації людиною своєї поведінки відповідно до усвідомлених мотивів.

Система ціннісних орієнтацій становить змістовну сторону спрямованості людини і відображає внутрішню основу її відношення до дійсності.

У процесі управління керівник постійно зіштовхується із проблемою відносини працівників безпосередньо до справи, своїм колег, порядків і правил, установлених на підприємстві, а також до самого керівника.

Поведінка особистості в суспільстві обумовлене цілим рядом обставин. Серед них: прихильність до людей, як рядових співробітникам, так і начальникам; відношення до своєї роботи й професії в цілому; віра в ідеали; прийняття нормам моралі, моральності, звичаям і традиціям; статус даного працівника, його здатності і багато чого іншого. Психологи відзначають, що основу ціннісної орієнтації становлять: відношення людини до подій, явищ, людей і речей; визначення цілей життя і засобів її досягнення; установлення для себе норм поведінки; проходження стандартам, критеріям і іншим життєвим цінностям.

Різноманіття цінностей, що існують у суспільстві, викликає необхідність у їх певній класифікації. Єдиного критерію оцінки цінностей не існує. Тому сфокусуємося на важливих для життя аспектів і виділимо наступні основи: за сферами суспільного життя; за суб'єктами, або носіями цінностей; за роллю цінностей у житті суспільства.

Класифікація цінностей

Вітальні: життя, здоров'я, якість життя, природне середовище тощо.

Соціальні: соціальний стан, статус, працьовитість, багатство, професія, родина, терпимість, рівність статей тощо.

Політичні: свобода слова, цивільна свобода, законність, цивільний світ тощо.

Моральні: добро, благо, любов, дружба, честь, порядність тощо.

Релігійні: Бог, божественний закон, віра, порятунок тощо.

Естетичні: краса, ідеал, стиль, гармонія тощо.

За ступенем поширеності духовні цінності можуть бути загальнолюдськими, національними, станово-класовими, локально-груповими, сімейними, індивідуально-особистісними.

Загальнолюдські цінності -- визнаються найбільшою кількістю людей як у часі, так і в просторі. До них відносяться всі найважливіші життєві істини, всі шедеври світового мистецтва, норми моральності (любов і повага до близького, чесність, милосердя, мудрість, прагнення до краси).

Національні цінності -- займають найважливіше місце в житті будь-якого народу окремо взятої особистості. На відміну від загальнолюдських, національні цінності більш конкретні і більш матеріалізовані.

Станово-класові цінності пов'язані з інтересами і відношенням до окремих класів і соціальних груп. У післяреволюційні роки вони яскраво втілилися в діяльності й ідеології. Головна ідея -- ненависть до "експлуатуючих" класів, звеличування фізичної праці на противагу духовному, заперечення попередньої культурної спадщини.

Локально-групові цінності -- поєднують порівняно невеликі групи людей як по місці їх проживання, так і за віком.

Вони віддзеркалюють деякі соціально-типові переваги в сфері . Це різні "братерства", секти, касти або об'єднання типу "рокерів", "панків". Тут можна говорити переважно про специфічні молодіжні, вікових цінностях.

Сімейні цінності. Родина - це суспільство в мініатюрі, від фізичного й морального здоров'я якого залежить процвітання всього людства. Звідси величезна роль становленні культури сімейних цінностей, що передаються з покоління в покоління. ДО них ставляться всі позитивні фамільні традиції (моральні, професійні, художні або навіть чисто побутові).

Індивідуально-особистісні цінності містять у собі ідеї й предмети, особливо близькі окремо взятій людині.