Тема 11. Заробітна плата і механізм її регулювання

Довідник кваліфікаційних характеристик працівників – систематизований за видами економічної діяльності збірник описів професій, які наведені у класифікаторі професій. Він складається із випусків та розділів випусків, які згруповані за основними видами економічної діяльності, виробництва і робіт.

Заробітна плата за українським законодавством - винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності.

Кваліфікація - це поєднання виробничих знань, умінь, відповідних практичних навичок. Вона виражає ступінь оволодіння робочими трудовими навичками зі своєї спеціальності, рівень виробничих знань та умінь.

Мінімальна заробітна плата – офіційно встановлений державою мінімальний розмір заробітної плати, нижче якого не може бути оплачена праця працівника за умови виконання ним встановлених норм праці (трудових або посадових функцій).

Організація оплати праці – передбачає розробку механізму визначення розміру заробітної плати за відпрацьований час і виплат за невідпрацьований час, і приведення складових елементів її механізму до визначеної системи, установлення між ними взаємозалежності, що забезпечує дотримання принципів організації заробітної плати і реалізацію її функцій.

Принципи організації заробітної плати – об'єктивні, науково обґрунтовані положення, що відбивають дію економічних законів і спрямовані на більш повну реалізацію функцій заробітної плати.

Система заробітної плати – це сукупність певних елементів, за допомогою яких встановлюється порядок і правила нарахування заробітної плати, відповідно до міри (норми праці), міри оплати у межах і понад норму (узгодженої між працівником та роботодавцем ) та фактично досягнутих результатів праці. В складі відрядної форми оплати праці виділяють пряму, відрядно-преміальну, відрядно-прогресивну, непряму, акордну, комісійну системи оплати праці. В складі погодинної форми оплати праці виділяють: просту погодинну, погодинно-преміальну, погодинну з нормованим завданням. Останню називають ще змішаною формою оплати праці, якій притаманні як відпрацьований робочий час, так і встановлений обсяг робіт.

Схеми посадових окладів – сукупність нормативних матеріалів, що використовуються для організації оплати праці керівників, фахівців, спеціалістів і службовців залежно від посад, які вони займають, їхньої кваліфікації, умов праці, масштабів і складності виробництва, обсягів й важливості виконуваних робіт. Особливістю застосування на підприємстві схеми посадових окладів є розробка штатного розпису.

Тарифікація – встановлення (присвоєння) тарифних розрядів робітникам на основі тарифно-кваліфікаційних довідників або визначення складності виконуваних робіт.

Тарифний коефіцієнт – коефіцієнт, який показує, в скільки разів тарифна ставка даного розряду більша, ніж тарифна ставка 1-го розряду.

Тарифний розряд – показник ступеня складності виконуваних робіт і рівня кваліфікації працівника.

Тарифна система оплати праці – сукупність нормативів, що регулюють основну частину заробітної плати працівників. Вона використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, диференціації розміру заробітної плати працівників залежно від їх кваліфікації, відповідальності, умов праці. Тарифна система пов’язує норму оплати праці з встановленою нормою праці.

Тарифні сітка – це сукупність тарифних розрядів та відповідних ним тарифних коефіцієнтів. Вона слугує для диференціації розміру заробітної плати залежно від кваліфікації працівників та складності виконуваних робіт.

Тарифна ставка – розмір оплати праці за годину, день, місяць. Тарифна ставка 1-го розряду – це мінімальна заробітна плата працівника, яка визначена у колективному договорі. Її розмір залежить від державної, галузевої і регіональної гарантії мінімальної заробітної плати та економічного, фінансового стану підприємства.

Форми заробітної плати – механізм встановлення розміру заробітку в залежності від основного результату праці, який ураховують при його оплаті(відпрацьований час або виготовлена продукція). Виділяють дві основні форми заробітної плати: відрядну та погодинну.

Функції заробітної плати – це її роль у сфері практичної діяльності щодо узгодження й реалізації інтересів головних суб’єктів соціально-трудових відносин – роботодавців та найманих працівників. Головними функціями заробітної плати є: відтворювальна, стимулююча, регулююча, оптимізуюча, соціальна.

Штатний розпис – нормативний документ підприємства, в якому подається перелік посад, що є на даному підприємстві, чисельність працівників згідно з цими посадами, розміри їх посадових окладів.

Тема 12. Аналіз і планування трудових показників

Аналіз економічних трудових показників – це система спеціальних знань, яка дає можливість поєднати та пов’язати окремі показники трудової діяльності та використання праці в організації між собою, що дозволяє оцінити вплив кожного окремого показника і всієї їх сукупності на загальну результативність праці.

Аудит у сфері праці – незалежний контроль, здійснюваний аудиторськими організаціями з метою виявлення проблем ефективного використання трудового потенціалу працівників, дослідження причин їх виникнення, надання рекомендацій щодо їх усунення.

Баланс робочого часу – система показників, які характеризують рівень використання персоналом організації робочого часу відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку за певний календарний період. Це сума виходів та невиходів на роботу незалежно від причин.

Календарний фонд робочого часу – число календарних днів (астрономічна тривалість періоду) у певному періоді (наприклад, за рік).

Моніторинг соціально-трудової сфери – це комплексна державка система безперервного спостереження за фактичним станом справ у соціально-трудовій сфері, спрямована на інформаційне, аналітичне, експериментальне забезпечення механізму розробки стратегії та тактики практичних дій в цій сфері.

Максимально можливий фонд робочого часу – це номінальний фонд робочого часу без урахування людино-днів наступних відпусток.

Необхідний оборот зі звільнення – це звільнення з причин виробничої чи державної необхідності, а саме: призов до армії, реорганізація виробництва, вступ до навчальних закладів, вихід на пенсію, переведення на роботу в інші установи.

Номінальний фонд робочого часу (табельний) – робочий час, який може бути використано, виходячи з календарного фонду, за винятком святкових та вихідних днів.

Планування праці – встановлення доцільних і бажаних пропорцій праці, її продуктивності, чисельності персоналу, фонду заробітної плати для виконання виробничої програми та ін. Планування є частиною загальної системи організації праці, яка забезпечує ефективність її функціонування. План з праці складається з плану підвищення продуктивності праці, плану чисельності працівників, плану з фонду оплати праці та ін. До основних показників планування праці відносяться: продуктивність праці, чисельність працівників, фонд заробітної плати, середня заробітна плата.

Планування соціального розвитку колективу – система методів планомірного управління розвитком трудового колективу підприємства, цілеспрямованого на регулювання соціальних процесів та прогресивного розвитку соціально-трудових відносин на рівні організації.

Плинність кадрів – індивідуальні неорганізовані переміщення працівників між підприємствами, які виявляються у звільненні працівників з власного бажання, звільненні через порушення трудової дисципліни та за рішенням судових органів.

Рух працівників –зміни показників облікового складу працівників унаслідок прийняття на роботу та їх вибуття.

Ефективний (реальний) фонд робочого часу – середня кількість робочих днів, корисно витрачених протягом планового (звітного року).

Явочний склад – це чисельність працівників спискового складу, які з’явились на роботу незалежно від того, приступили вони до роботи чи ні.