Тема 11. Заробітна плата і механізм її регулювання

1. Сучасні підходи до розуміння сутності заробітної плати (ЗП) (соціально-правовий і економічний підхід, аспекти соціально-економічної категорії ЗП)

2. Функції заробітної плати і принципи її організації (відтворювальна, соціальна, стимулююча, оптимізуюча, регулююча).

3. Механізм організації оплати праці в ринковій системі (державне регулювання, договірне регулювання, ринкове самонастроювання, заводський механізм) .

4. Сутність основних елементів оплати праці в організаціях (тарифна система, форми і системи заробітної плати, системи преміювання). Компенсаційний пакет.

5. Основні положення організації оплати праці в розвинених країнах (самостійність у виборі форм і систем, особиста зацікавленість, обґрунтованість тарифної системи, переважне застосування погодинної оплати праці, поширення нормування праці, індивідуалізація трудових доходів, оплата за знання й ін.)

Література [4] [16] [17] [24] [28] [31] [38]

11.1. Сучасні підходи до розуміння сутності заробітної плати

Сутність заробітної плати як соціально-економічної категорії і принципи її організації являють собою не академічний інтерес. Так чи інакше сформульоване її визначення в соціально-трудовому законодавстві стає правовою нормою, вихідною для вибору пріоритетів у сфері області політики заробітної плати.

У розгляді сутності заробітної плати намітилися, в основному два, підходи: соціально-правовий (нормативний) і економічний.

Соціально-правовий підхід орієнтований на розглядання сутності заробітної плати відповідно до міжнародних норм і їхнього відображення у національному законодавстві України. У соціально-правовому аспекті сутність заробітної плати характеризується тією роллю, яку вона повинна виконувати в реалізації соціальних прав людини, і, насамперед, права на працю. Основні законодавчі засади організації та регулювання заробітної плати в Україні відображено в Конституції, Кодексі законів про працю, в Законах “Про оплату праці”, “Про підприємства в Україні ” та ін.

У законі України «Про оплату праці» (від 24.03.95 р.) у ст.1 дане таке визначення: «Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства».

Економічна сутність заробітної плати в ринковій економіці трактується як ціна, що виплачується за застосування (використання) праці. Сучасна економічна теорія доводить, що на ринку праці товаром є послуги робочої сили, майбутні результати праці. Заробітна плата – це плата за працю, як за використаний ресурс виробництва. Тобто, заробітна плата в теорії факторів виробництва - це факторний доход найманого робітника, що існує поряд з іншими видами доходів: відсотки на капітал, рента за використання землі, прибуток на підприємницькі здібності.

Ринкова ціна одиниці праці – це ставка заробітної плати, обумовлена в договорі, визначає рівень оплати праці, що має конкретні професійно - кваліфікаційні характеристики в одиницю часу.

Заробітна плата працівника як плата за виконану роботу (працю) поряд з іншими видами доходів, що він може одержати в конкретній організації (оплата відпусток, путівок, лікування, житла, проїзду на роботу, матеріальна допомога, додаткове пенсійне страхування й ін.), складають його трудовий доход. Ця точка зору щонайкраще узгоджується з відбитою законодавством сутністю заробітної плати як винагороди за виконану працю (роботу).

Розглянуті підходи до розуміння сутності заробітної плати свідчать про складність цієї соціально-економічної категорії, у якій тісно переплетені інтереси держави, роботодавців і найманого робітників. Так, держава зацікавлена в забезпеченні соціальної справедливості та соціальної захищеності працівників.

Роботодавець прагне до граничного зниження витрат на робочу силу, але нижня межа цих витрат повинна забезпечувати йому постійне відновлення ресурсів праці для ефективного функціонування виробництва.

Найманий робітник бачить у заробітній платі головне джерело своїх доходів і можливість, як відтворення своєї робочої сили, так і забезпечення для себе і своєї родини гідних умов життя.

Крім того, заробітну плату варто розглядати як елемент ринку праці, на розмір якого впливають фактори ринкового (попит та пропозиція) і неринкового характеру (не конкурентоздатність на ринку праці різних сегментів сукупної робочої сили, талант особистості, непривабливість окремих видів робіт та ін.).

Таким чином, розглядати сутність заробітної плати слід виходячи з таких її аспектів:

1.Заробітна плата – це економічна категорія розподілу доходу між роботодавцем і найманим робітником.

2.Заробітна плата – це винагорода, що виплачується найманому робітнику за працю, тому вона виступає матеріальним стимулом виробництва.

3.Заробітна плата – це інструмент ринку праці і виступає ринковою вартістю послуг робочої сили.

4.Заробітна плата – це елемент витрат на виробництво, а тому впливає на собівартість продукції, прибуток підприємства і його конкурентоздатність.

5.Заробітна плата – це трудовий доход, що повинний забезпечити, як мінімум, просте відтворення робочої сили.

Ця багатоаспектность не дозволяє дати лаконічне, однозначне визначен-ня заробітної плати як соціально-економічної категорії.