Натуральний метод трудовий метод

ПЕРЕВАГИ

*Простий, наочний

НЕДОЛІКИ

*застосовується лише на підприємствах, що випускають однакову (однорідну) продукцію

*не ураховує усі результати праці (напівфабрикати, незавершене виробництво);

*не ураховує якими ресурсними витратами досягнуто результат;

*не ураховує якість продукції;

*не може бути наскрізним для виміру ПП для усіх підприємств, галузей, економіки в цілому.

ПЕРЕВАГИ

*Ураховує резуль-тат праці в будь-якій точці вироб-ничого процесу;

*Усуває викривле-ння показника ПП через зміни в асортименті, мате-ріалоємності про-дукції, цін на ресу-рси виробництва;

НЕДОЛІКИ

*не може бути застосованим для порівняння рівня ПП на підприємс-твах, які випуска-ють навіть однако-ву продукцію, через різний їх організаційно-технічний рівень;

*потребує перера-хунок на підприєм-стві норм виробі-тку або норм часу за різні періоди.

В А Р Т І С Н И Й М Е Т О Д

ВАЛОВА, ТОВАРНА, РЕАЛІЗОВАНА ПРОДУКЦІЯ, що в своїй структурі містять витрати як живої, так і уречевленої праці

ЧИСТА (ЗП+П), УМОВНО-ЧИСТА (ЗП + А + П), НОРМАТИВНО-ЧИСТА ПРОДУКЦІЯ,

в своїй структурі переважно не містять витрат уречевленої праці

ПЕРЕВАГИ

*Наскрізні, зведені, дають можливість визначити рівень і динаміку ПП на усіх рівнях виробництва.

НЕДОЛІКИ

*викривляють динаміку ПП через зміни асортименту, номенклатури, матеріаломісткість продукції, цін на ресурси;

* на продуктивність живої праці значний вплив чинять витрати уречевленої праці, які в собівартості продукції становлять до 80%.

ПЕРЕВАГИ

*Наскрізні, зведені, дають можливість визначити рівень і динаміку ПП на усіх рівнях виробництва;

*точно відбивають динаміку витрат саме живої праці.

НЕДОЛІКИ

*Значний вплив на показник ПП чинить прибуток;

*потребують стабільних нормативів витрат на оплату праці.

Рисунок 9.5 Характеристика методів виміру продуктивності праці

9.5. Фактори і резерви росту продуктивності праці

Фактори зміни певного показника – це сукупність усіх рушійних сил та причин, що визначають динаміку цього показника. Класифікація факторів та їх стисла сутність наведена на рис 9.6.

За рівнем можливості впливу господарюючого суб’єкта на фактор :

• якими можна керувати: системи управління, організації праці та виробництва, техніка, технологія, трудові відносини, мотивація праці, умови праці тощо;

• якими не можна керувати: політичне становище, демографічна ситуація, ринковий механізм, наявність природних багатств, менталітет нації тощо.

В нутрішньовиробничі Галузеві та міжгалузеві

Регіональні Загальнодержавні

Виходячи з того, що праця є процесом взаємодії робочої сили із засобами виробництва, фактори за змістом поділяються:

• матеріально-технічні, що визначають якість засобів виробництва (модернізація обладнання, використання нової продуктивнішої техніки, підвищення рівня механізації та автоматизації виробництва, впровадження нових прогресивних технологій, нових ефективних видів сировини, матеріалів, енергії тощо);

• соціально-економічні, що визначають якість робочої сили підприємств (кваліфікація, навички, вміння, компетентність, умотивованість, мобільність, здоров’я, професійна придатність та ін.) та ступінь розвиненості соціально-трудових відносин;

• організаційно – економічні, що визначають якість поєднання робочої сили із засобами виробництва, і залежать від прогресивних змін, що відбуваються в організації управління, виробництва та праці( вдосконалення структури апарату та систем управління виробництвом, повсюдне впровадження та розвиток автоматизованих систем управління, покращення матеріальної, технічної та кадрової підготовки виробництва, вдосконалення розподілу та кооперації праці, впровадження передових методів та прийомів праці, впровадження прогресивних норм та нормативів, удосконалення систем матеріального стимулювання тощо).

Рисунок 9.6. Класифікація факторів росту продуктивності праці

Резерви росту продуктивності праці – це невикористані можливості дії того, чи іншого фактору її росту. Оскільки резерв – це фактично відрізок фактора, можливий для використання в конкретний момент часу, то резерви росту ПП класифікуються так само, як і фактори росту. Взаємозв’язок між факторами та резервами росту ПП можна проілюструвати на рис. 9.7.

Ш Л ЯХ И Р Е А Л І З А Ц І Ї

Рис. 9.7. Приклад взаємозв’язку факторів та резервів росту продуктивності праці.

Дія факторів продуктивності праці залежить від природних, суспільних, екологічних і матеріальних умов, на терені яких вони проявляються, розвиваються та реалізуються.

Природні умови характеризуються багатством і особливостями залягання природних копалин, родючості ґрунту, кліматичними особливостями тощо.

Суспільні – визначаються соціальним ладом, характером виробничих відносин, розвитком господарського механізму та ін.

Екологічні – характеризуються ступенем забрудненості довкілля, природоохоронною діяльністю, умовами праці.

Матеріальні умови знаходять вираження у ступені розвитку продуктивних сил суспільства, економічного розвитку країни, рівня життя населення.

На рівні підприємства особливого значення набувають внутрішньовиробничі резерви росту продуктивності праці, які поділяють на:

- резерви зниження трудомісткості, які пов’язані з удосконаленням техніко-технологічної бази виробництва та підвищенням рівня технічної озброєності праці;

- резерви покращення використання робочого часу, які визначаються втратами та непродуктивно використаним робочим часом через недоліки в організації виробництва, праці та управління;

- резерви покращення використання робочої сили, пов’язані з підвищенням її кваліфікації, з удосконаленням структури кадрів (професійної, кваліфікаційної, функціональної), зниженням плинності кадрів, покращенням морально-психологічного клімату тощо.