- •Кучеренко в.Р., Андрейченко а.В., Карпов в.А., Левинський с.В.
- •Одеса - 2011
- •1. Зміст курсу державне регулювання національної економіки (дрне): загальне і особливе.
- •2. Об'єктивна необхідність і можливість державного регулювання національної економіки.
- •3. Об’єкти і суб’єкти державного регулювання економіки
- •20. Тіньовий сектор національної економіки.
- •Тема 1. Зміст курсу державне регулювання національної економіки (дрне): загальне і особливе.
- •1.2. Національна економіка як соціально-економічна система країни.
- •1.3. Державне управління і регулювання.
- •1.4. Структура соціально-економічної системи держави.
- •Тема 2. Об'єктивна необхідність і можливість державного регулювання національної економіки.
- •3. Необхідність вирівнювання зовнішніх ефектів.
- •2.3. Пряме й непряме державне регулювання національної економіки.
- •2.4. Мета і логіка державного регулювання національної економіки.
- •2.5. Функції державного регулювання національної економіки.
- •2.5. Організація державного регулювання економіки.
- •Тема 3. Об’єкти і суб’єкти державного регулювання економіки
- •3.2. Структура і пропорції національної економіки.
- •3.2. Механізм ринкового регулювання економіки.
- •Програма комплексного дослідження ринку
- •3.4. Сектори національної економіки.
- •3.4.1. Державний сектор економіки
- •3.4.2. Реальний сектор економіки
- •3.4.3. Домашнє господарство в національній економіці
- •Тема 4. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки.
- •4.2. Основні теоретичні концепції і фундаментальні положення національної економіки.
- •4.3. Основні характеристики і якості економічних циклів в національній економіці.
- •4.4. Загальногосподарська кон’юнктура.
- •Тема 5. Методи і моделі розрахунку і аналізу макроекономічних показників і пропорцій
- •Баланс національної економіки (бне).
- •5.3. Система національних рахунків.
- •5.4. Схема і модель мгб виробництва і розподілу продукції.
- •Тема 6. Нормативний і балансовий методи розрахунку макроекономічних показників
- •6.1. Система методів регулювання економіки.
- •6.2. Сутність нормативного методу;
- •6.3. Сутність балансового методу;
- •6.1. Система методів регулювання економіки.
- •6.2. Сутність нормативного методу.
- •6.3. Сутність балансового методу.
- •Тема 7. Основні форми і інструменти регулювання національної економіки
- •7.1. Система форм державного регулювання національної економіки.
- •Загальна класифікація форм впливу на економіку
- •7.2. Правові й адміністративні методи державного регулювання економіки.
- •7.3. Бюджетне регулювання економіки.
- •7.4. Фінансово-кредитне регулювання економіки.
- •7.5. Податкове регулювання економіки.
- •7.6. Державна політика в сфері відновлення основних фондів.
- •7.7. Державне підприємництво.
- •Тема 8. Прогнозування й макроекономічне планування
- •8.1. Державне прогнозування й макроекономічне планування.
- •Завдання прогнозування й макроекономічного планування в сучасних умовах
- •9.2. Прогнозування народногосподарських процесів.
- •9.3. Зміст і логіка державного планування.
- •9.5. Система методів державного прогнозування і планування.
- •9.6. Цільові комплексні програми.
- •Тема 9. Державне регулювання суспільного виробництва, темпів і пропорцій економічного росту.
- •9.1. Розрахунки основних макроекономічних показників.
- •9.2. Темпи і пропорції економічного росту.
- •9.3. Збалансованість національної економіки.
- •9.1. Розрахунки основних макроекономічних показників.
- •Взаємозв'язок показників внп (цифри умовні)
- •9.2. Темпи і пропорції економічного росту.
- •9.4. Збалансованість національної економіки.
- •Тема 10. Структурна перебудова національної економіки.
- •10.1. Структурні зрушення національної економіки
- •10.2. Інвестиційна складова структурних зрушень національної економіки. Національний інвестиційний ринок.
- •10.3. Капіталовкладення та їх ефективність.
- •10.1. Структурні зрушення національної економіки.
- •1. Коефіцієнти росту
- •2. Темпи росту
- •3. Темпи приросту
- •10.2. Інвестиційна складова структурних зрушень національної економіки. Національний інвестиційний ринок.
- •10.3. Капіталовкладення та їх ефективність.
- •Тема 11. Державне регулювання промислового виробництва.
- •11.1. Основні методи та засоби державного регулювання промисловості.
- •11.2. Визначення потреби держави в промисловій продукції та обґрунтування можливостей їх задоволення.
- •11.1. Основні методи та засоби державного регулювання промисловості.
- •Цілі промислової політики:
- •Варіанти проведення промислової політики для України:
- •Основними формами державного регулювання промисловості є:
- •Важелями державного впливу на розвиток промисловості є:
- •11.2. Визначення потреби держави в промисловій продукції та обґрунтування можливостей їх задоволення.
- •Розрахувати загальну потребу у продукції (частина «Розподіл»),
- •Баланс виробничих потужностей
- •Тема 12. Державне регулювання апк
- •12.1. Особливості аграрного сектору економіки.
- •12.2. Визначення потреби держави в продукції сільського господарства та обґрунтування можливостей їх задоволення.
- •12.3. Державне регулювання в сільському господарстві.
- •12.4. Особливості аграрного сектору економіки.
- •12.1. Особливості аграрного сектору економіки.
- •Цілі державного регулювання апк :
- •11.2. Визначення потреби держави в продукції сільського господарства та обґрунтування можливостей їх задоволення.
- •12.3. Державне регулювання в сільському господарстві.
- •Тема 13. Державне регулювання надання транспортних послуг.
- •13.1. Транспортна система національної економіки.
- •13.2. Показники розвитку транспортного комплексу держави.
- •13.1. Транспортна система національної економіки.
- •13. 2. Показники розвитку транспортного комплексу держави.
- •12.3. Форми та механізми державного регулювання розвитку транспорту.
- •Тема 14. Державне регулювання ринку праці.
- •14.1. Трудовий потенціал національної економіки.
- •14.2. Регулювання ринку праці, баланси ринку праці
- •14.1. Трудовий потенціал національної економіки.
- •Функціонування ринку праці здійснюється на таких принципах:
- •Дії держави на ринку праці мають бути спрямовані на:
- •14.2. Регулювання ринку праці, баланси ринку праці.
- •Зведений баланс трудових ресурсів в Україні
- •Баланс ринку праці
- •Баланс робочої сили
- •Тема 15. Держане регулювання соціальних процесів і оплати праці.
- •15.1. Державне регулювання соціальної сфери і соціальних процесів.
- •15.2. Державне регулювання оплати праці, доходів та якості життя населення.
- •15.1. Державне регулювання соціальної сфери і соціальних процесів.
- •15.2. Державне регулювання оплати праці, регулювання доходів.
- •Цілі регулювання оплати праці:
- •7) Соціальне середовище:
- •8) Фінансування основних галузей, які забезпечують людський розвиток.
- •9) Екологічну ситуацію:
- •Тема 16. Державне регулювання сфери товарного обігу.
- •16.1. Структура споживчого ринку.
- •16.2. Показники виробництва споживчих товарів, збутової і торговельної кон'юнктури.
- •16.1. Структура споживчого ринку.
- •Прямі методи:
- •16.2. Показники виробництва споживчих товарів, збутової і торговельної кон'юнктури.
- •Тема 17. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •17.1. Механізм державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •17.2. Баланс зовнішньоекономічних зв’язків держави.
- •17.1. Механізм державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •17.2. Баланс зовнішньоекономічних зв’язків держави
- •Тема 18. Державне регулювання розвитку регіонів.
- •18.1. Регіональна економічна політика, її сутність та завдання.
- •18.2. Механізм реалізації регіональної економічної політики держави.
- •18.3. Державне регулювання соціально-економічного розвитку регіонів.
- •18.1. Регіональна економічна політика, її сутність та завдання.
- •18.2. Механізм реалізації регіональної економічної політики держави.
- •18.3. Державне регулювання соціально-економічного розвитку регіонів.
- •19.1. Державна інноваційна політика та форми державного регулювання розвитку науки і техніки.
- •19.2. Особливості ринку науково-технічної продукції
- •1. Науково-технічна продукція.
- •2. Дослідні зразки (партії) нової продукції.
- •3. Послуги виробничого характеру.
- •19.3. Показники ринку науково-технічної продукції
- •Тема 20. Тіньовий сектор національної економіки
- •20.1. Сутність тіньової економіки і кримінальної економічної діяльності.
- •20.2. Принципи, форми і методи функціонування тіньової економіки.
- •20.3. Тіньовий сектор економіки України на сучасному етапі.
- •20.4. Оцінка тіньового обороту і методи боротьби з тіньовою економікою.
- •Рекомендована література
Тема 16. Державне регулювання сфери товарного обігу.
16.1. Структура споживчого ринку.
16.2. Показники виробництва споживчих товарів, збутової і торговельної кон'юнктури.
16.1. Структура споживчого ринку.
Торгівля — галузь, яка забезпечує перехід товарної маси із сфери виробництва до споживача. Основним показником діяльності торгівлі є товарооборот. Товарооборот — продаж товарів масового споживання та надання платних торговельних послуг населенню для задоволення особистих потреб в обмін на його грошові доходи або підприємствам — для подальшої переробки чи продажу. Обсяг та структура товарообороту на рівні держави віддзеркалює рівень соціально-економічного розвитку країни, рівень життя населення, обсяг діяльності підприємства та матеріалізації купівельних фондів населення,стан грошового обігу в країні.
Державне регулювання сфери товарного обігу — система заходів економічного, правового та організаційного характеру, за допомогою яких органи державної влади й управління впливають на процеси, що відбуваються у сфері торгівлі, та на суб’єкти, залучені до цих процесів.
Мета державного регулювання торговельно-економічних відносин — створення умов, що забезпечують нормальне функціонування галузі в цілому, задоволення потреб споживача і стабільну участь суб’єктів комерційної діяльності у міжнародному поділі праці.
Держава впливає на діяльність торговельних підприємств прямими та непрямими методами.
Прямі методи:
Контроль за дотриманням законів.
Державний реєстр створення підприємств сфери товарного обігу.
Контроль за якістю продукції.
Визначення лімітного рівня цін та розміру торгових та оптово-збутових надбавок.
Регулювання умов та термінів зберігання й реалізації, маркування та обміну товарів.
Регулювання правил продажу окремих видів товарів.
Контроль за дотриманням санітарних норм торгівлі.
Державна регламентація порядку та валюти розрахунків зі споживачами тощо.
Непрямі методи:
Розробка та прийняття відповідного законодавства.
Фінансова та кредитно-грошова політика.
Податкова політика.
Політика доходів.
Стимулювання підприємництва.
Регулювання експортно-імпортних операцій.
Розміщення державних замовлень.
Валютне регулювання.
Амортизаційна політика.
У структурі виробництва випуск товарів споживчого попиту становить значну частину. Номенклатура продукції предметів споживання набагато ширша ніж виробництво товарів для організації виробництва. До цієї розмаїтості товарів можна приєднати й величезна розмаїтість інтересів і смаків споживачів (скільки людей, стільки й інтересів). Все це в сукупності з особливостями організації виробництва й реалізації товарів широкого вжитку становить різноманітну палітру ринку споживчих товарів. Саме на цьому ринку формується сукупний попит. Кон'юнктура споживання на споживчому ринку визначає структуру виробничого споживання. Споживчий ринок істотно впливає й на динаміку обігу наявної грошової маси, і на стан всієї грошової маси країни.
Методики вивчення ринку товарів тривалого користування й повсякденного попиту в значній мірі відрізняються один від іншого. Період експлуатації товарів тривалого користування (холодильники, пральні машини й т.п.) охоплює значний проміжок часу, що деякою мірою утрудняє дослідження кон'юнктури подібних товарів по їхній номенклатурі. Ця ж обставина спрощує видове прогнозування споживання товарів тривалого користування. При вивченні кон'юнктури ринку по певній номенклатурній групі товарів тривалого користування основна увага приділяється усередині номенклатурним споживчим характеристикам товару: моделі товару, його класу, типу, зовнішньому оформленню, торговельній марці й т.п. Перераховані характеристики значною мірою впливають на ціну товару й, відповідно, на рівень попиту. Товари тривалого користування, як правило, відносяться до товарів з високою вартістю, через що еластичність попиту по номенклатурі дуже мала, що робить умови виробництва цих товарів дуже твердими, з високим рівнем конкуренції. Як матеріал кон'юнктурного аналізу ринку звичайно використовуються товарні каталоги, які містять інформацію про ціни, виробництво й споживчі характеристики товару; рекламні каталоги фірм-виробників з інформацією про ціни й розгорнуту характеристику товару; “прайс-листи” торговельних фірм, що містять коротку характеристику товару і його ціну.
Товари повсякденного попиту відрізняються великою еластичністю попиту й взаємозамінністю. Тому їхній номенклатурній характеристиці властива висока ступінь хитливості. Усередині номенклатурної групи (це поняття для товарів повсякденного попиту трохи розмиті) попит та пропозиція в основному визначаються ціновими факторами. Тому для товарів повсякденного попиту більше важливим, з погляду факторного аналізу, є дослідження номенклатурної кон'юнктури. Для кожного виду товару існує свій середньостатистичний рівень хитливості попиту та пропозиції. Для продовольчих товарів істотне значення має сезонність виробництва сільськогосподарської продукції. На кон'юнктуру ряду товарів повсякденного попиту (наприклад, одяг) істотно впливає сезонність споживчого попиту.
Внутрішній номенклатурний аналіз кон'юнктури товарів повсякденного попиту пов'язаний в основному з вивченням попиту по групах (сегментам) споживачів. Оскільки на внутришньономенклатурну кон'юнктуру, в основному, впливає ціновий фактор, вивчення кон'юнктури по сегментах споживачів ґрунтується на аналізі взаємозв'язків якісних характеристик товару, що впливають на його ціну, і смаків споживачів.
Значення товарних каталогів для вивчення товарів повсякденного попиту носить скоріше рекламний, чим інформаційний характер, що робить їх непридатними для кон'юнктурних досліджень (виключення становлять ціни на товари). Для оцінки кон'юнктури товарів повсякденного попиту інформаційної база аналізу повинна складатися самими дослідниками на основі безперервного спостереження за ринком.
Вивчення кон'юнктури товарних ринків залежить від об'єкта й суб'єкта спостереження. З погляду об'єкта аналізу кон'юнктуру поділяють на виробничу, збутову й торговельну. Залежно від суб'єкта спостереження кон'юнктура вивчається з погляду виробника, продавця й споживача. Виробникові необхідна кон'юнктурна інформація з конкурентів, споживачам і торговельним посередникам. Продавцеві необхідна інформація про виробництво товару й попит на нього. Для продавця попит на товари пов'язаний з кон'юнктурою торгівлі.
Залежно від масштабів торгівлі виділяють оптову й роздрібну торгівлю.