1.3. Державне управління і регулювання.

Соціально-економічній системі властива керованість. Щоб зрозуміти цю властивість системи, розглянемо спочатку такі поняття: «управління», «управляти». У тлумачному словнику В.Даля це означає «правити, даючи хід, напрямок», «змушувати йти правим, потрібним шляхом». У сучасних публікаціях дається безліч різних визначень терміна «управління». Найбільш загальне визначення: управління - це сукупність прийомів і методів цілеспрямованого впливу на об'єкт для досягнення певного результату (результатів). Ними можуть бути: збереження якісної специфіки об'єкта; забезпечення нормального функціонування об'єкта; забезпечення пристосування (адаптації) об'єкта до умов зовнішнього середовища; досягнення певних цілей (мети) розвитку об'єкта. Останній результат визначається як найбільш важливий, органічно властивому процесу управління.

Сутність управління розкривається в його основних функціях:

• підготовка й прийняття управлінських рішень;

• організація виконання управлінських рішень;

• мотивація й стимулювання виконання рішень;

• облік і аналіз ходу виконання рішень;

• регулювання (оперативне управління) або коректування ходу виконання управлінських рішень.

Термін «регулювання» у словнику В.Даля наводиться не окремо, а в контексті терміна «регламент» (порядок) і означає «рівняння ходу, руху». У сучасних словниках регулювання (лат. regulare – улаштовувати, упорядковувати) означає підпорядкування певному порядку, правилу, упорядкування; установлення правильної взаємодії частин механізму в якій-небудь системі; регулювання – це важлива функція управління, що забезпечує функціонування системи. Регулювати можна функціонування й розвиток будь-якого об'єкта (у нашому випадку - СЕС), якщо відомо напрямок розвитку, параметри його руху до намічених цілей. Стосовно до СЕС можна відзначити, що якщо вона досить надійно, стабільно йде по наміченої, погодженої з усіма економічними агентами траєкторії, то оперативне державне регулювання – мінімальне. Термін «регулювання» стосовно функцій держави досить розпливчастий, тому що він відноситься й до довгострокових, і до короткострокових (оперативних) аспектів регулювання.

З одного боку, функціями державного регулювання СЕС є структурна, інноваційна й інвестиційна політика, які по своїй суті є довгостроковими, тобто стратегічними компонентами державної політики, і визначаються державним планом або обраним варіантом прогнозу (план-прогноз). Зміна структурно-інноваційно-інвестиційної політики вимагає зміни траєкторії руху СЕС, тобто зміни цілей, їхнього складу (кількісних і/або якісних), розвитку й заходів щодо їхнього досягнення. Таким чином, ці зміни пов'язані з переглядом прогнозів, планів і програм.

Те ж саме стосується таких функцій держави, як зовнішньоекономічна, воєнно-стратегічна й екологічна політика. Крім того, довгострокові й короткострокові аспекти характеризують і такі функції держави, як проведення кредитної, бюджетної й податкової політики. Державою повинна бути вироблена певна стратегія в проведенні податкової політики, відображеної в Податковому кодексі; бюджетної політики, відображеної в Бюджетному кодексі; кредитної політики.

Так чином, можна й потрібно проводити «тонке настроювання» бюджету, але кардинальні зміни, що приводять до зміни логіки бюджетної політики в частині бюджету розвитку, вимагають перегляду траєкторії розвитку СЕС. Це ж відноситься до податкової системи країни й до таких інструментів кредитної політики, як дисконтна ставка Національного банку й норма обов'язкових резервів. Глобальні зміни в зовнішньоекономічній політиці, наприклад, криза світової фінансової системи, різка зміна цін на нафту, неминуче приводять до необхідності перегляду основних напрямків розвитку СЕС країни.

Регулювання в широкому значенні визначається терміном «управління», а у вузькому - «регулювання», або «оперативне регулювання».

Оскільки проведене нами розрізнення між двома близькими по функціональному призначенню поняттями - «управління» і «регулювання» – досить рухливе залежно від стану СЕС тієї або іншої країни, то можна запропонувати наступне визначення терміна «управління».

Управлінням називається свідома організація цілеспрямованого функціонування системи і її елементів відповідно до цілей розвитку й постійно змінними внутрішніми й зовнішніми умовами існування системи.