- •Кучеренко в.Р., Андрейченко а.В., Карпов в.А., Левинський с.В.
- •Одеса - 2011
- •1. Зміст курсу державне регулювання національної економіки (дрне): загальне і особливе.
- •2. Об'єктивна необхідність і можливість державного регулювання національної економіки.
- •3. Об’єкти і суб’єкти державного регулювання економіки
- •20. Тіньовий сектор національної економіки.
- •Тема 1. Зміст курсу державне регулювання національної економіки (дрне): загальне і особливе.
- •1.2. Національна економіка як соціально-економічна система країни.
- •1.3. Державне управління і регулювання.
- •1.4. Структура соціально-економічної системи держави.
- •Тема 2. Об'єктивна необхідність і можливість державного регулювання національної економіки.
- •3. Необхідність вирівнювання зовнішніх ефектів.
- •2.3. Пряме й непряме державне регулювання національної економіки.
- •2.4. Мета і логіка державного регулювання національної економіки.
- •2.5. Функції державного регулювання національної економіки.
- •2.5. Організація державного регулювання економіки.
- •Тема 3. Об’єкти і суб’єкти державного регулювання економіки
- •3.2. Структура і пропорції національної економіки.
- •3.2. Механізм ринкового регулювання економіки.
- •Програма комплексного дослідження ринку
- •3.4. Сектори національної економіки.
- •3.4.1. Державний сектор економіки
- •3.4.2. Реальний сектор економіки
- •3.4.3. Домашнє господарство в національній економіці
- •Тема 4. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки.
- •4.2. Основні теоретичні концепції і фундаментальні положення національної економіки.
- •4.3. Основні характеристики і якості економічних циклів в національній економіці.
- •4.4. Загальногосподарська кон’юнктура.
- •Тема 5. Методи і моделі розрахунку і аналізу макроекономічних показників і пропорцій
- •Баланс національної економіки (бне).
- •5.3. Система національних рахунків.
- •5.4. Схема і модель мгб виробництва і розподілу продукції.
- •Тема 6. Нормативний і балансовий методи розрахунку макроекономічних показників
- •6.1. Система методів регулювання економіки.
- •6.2. Сутність нормативного методу;
- •6.3. Сутність балансового методу;
- •6.1. Система методів регулювання економіки.
- •6.2. Сутність нормативного методу.
- •6.3. Сутність балансового методу.
- •Тема 7. Основні форми і інструменти регулювання національної економіки
- •7.1. Система форм державного регулювання національної економіки.
- •Загальна класифікація форм впливу на економіку
- •7.2. Правові й адміністративні методи державного регулювання економіки.
- •7.3. Бюджетне регулювання економіки.
- •7.4. Фінансово-кредитне регулювання економіки.
- •7.5. Податкове регулювання економіки.
- •7.6. Державна політика в сфері відновлення основних фондів.
- •7.7. Державне підприємництво.
- •Тема 8. Прогнозування й макроекономічне планування
- •8.1. Державне прогнозування й макроекономічне планування.
- •Завдання прогнозування й макроекономічного планування в сучасних умовах
- •9.2. Прогнозування народногосподарських процесів.
- •9.3. Зміст і логіка державного планування.
- •9.5. Система методів державного прогнозування і планування.
- •9.6. Цільові комплексні програми.
- •Тема 9. Державне регулювання суспільного виробництва, темпів і пропорцій економічного росту.
- •9.1. Розрахунки основних макроекономічних показників.
- •9.2. Темпи і пропорції економічного росту.
- •9.3. Збалансованість національної економіки.
- •9.1. Розрахунки основних макроекономічних показників.
- •Взаємозв'язок показників внп (цифри умовні)
- •9.2. Темпи і пропорції економічного росту.
- •9.4. Збалансованість національної економіки.
- •Тема 10. Структурна перебудова національної економіки.
- •10.1. Структурні зрушення національної економіки
- •10.2. Інвестиційна складова структурних зрушень національної економіки. Національний інвестиційний ринок.
- •10.3. Капіталовкладення та їх ефективність.
- •10.1. Структурні зрушення національної економіки.
- •1. Коефіцієнти росту
- •2. Темпи росту
- •3. Темпи приросту
- •10.2. Інвестиційна складова структурних зрушень національної економіки. Національний інвестиційний ринок.
- •10.3. Капіталовкладення та їх ефективність.
- •Тема 11. Державне регулювання промислового виробництва.
- •11.1. Основні методи та засоби державного регулювання промисловості.
- •11.2. Визначення потреби держави в промисловій продукції та обґрунтування можливостей їх задоволення.
- •11.1. Основні методи та засоби державного регулювання промисловості.
- •Цілі промислової політики:
- •Варіанти проведення промислової політики для України:
- •Основними формами державного регулювання промисловості є:
- •Важелями державного впливу на розвиток промисловості є:
- •11.2. Визначення потреби держави в промисловій продукції та обґрунтування можливостей їх задоволення.
- •Розрахувати загальну потребу у продукції (частина «Розподіл»),
- •Баланс виробничих потужностей
- •Тема 12. Державне регулювання апк
- •12.1. Особливості аграрного сектору економіки.
- •12.2. Визначення потреби держави в продукції сільського господарства та обґрунтування можливостей їх задоволення.
- •12.3. Державне регулювання в сільському господарстві.
- •12.4. Особливості аграрного сектору економіки.
- •12.1. Особливості аграрного сектору економіки.
- •Цілі державного регулювання апк :
- •11.2. Визначення потреби держави в продукції сільського господарства та обґрунтування можливостей їх задоволення.
- •12.3. Державне регулювання в сільському господарстві.
- •Тема 13. Державне регулювання надання транспортних послуг.
- •13.1. Транспортна система національної економіки.
- •13.2. Показники розвитку транспортного комплексу держави.
- •13.1. Транспортна система національної економіки.
- •13. 2. Показники розвитку транспортного комплексу держави.
- •12.3. Форми та механізми державного регулювання розвитку транспорту.
- •Тема 14. Державне регулювання ринку праці.
- •14.1. Трудовий потенціал національної економіки.
- •14.2. Регулювання ринку праці, баланси ринку праці
- •14.1. Трудовий потенціал національної економіки.
- •Функціонування ринку праці здійснюється на таких принципах:
- •Дії держави на ринку праці мають бути спрямовані на:
- •14.2. Регулювання ринку праці, баланси ринку праці.
- •Зведений баланс трудових ресурсів в Україні
- •Баланс ринку праці
- •Баланс робочої сили
- •Тема 15. Держане регулювання соціальних процесів і оплати праці.
- •15.1. Державне регулювання соціальної сфери і соціальних процесів.
- •15.2. Державне регулювання оплати праці, доходів та якості життя населення.
- •15.1. Державне регулювання соціальної сфери і соціальних процесів.
- •15.2. Державне регулювання оплати праці, регулювання доходів.
- •Цілі регулювання оплати праці:
- •7) Соціальне середовище:
- •8) Фінансування основних галузей, які забезпечують людський розвиток.
- •9) Екологічну ситуацію:
- •Тема 16. Державне регулювання сфери товарного обігу.
- •16.1. Структура споживчого ринку.
- •16.2. Показники виробництва споживчих товарів, збутової і торговельної кон'юнктури.
- •16.1. Структура споживчого ринку.
- •Прямі методи:
- •16.2. Показники виробництва споживчих товарів, збутової і торговельної кон'юнктури.
- •Тема 17. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •17.1. Механізм державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •17.2. Баланс зовнішньоекономічних зв’язків держави.
- •17.1. Механізм державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •17.2. Баланс зовнішньоекономічних зв’язків держави
- •Тема 18. Державне регулювання розвитку регіонів.
- •18.1. Регіональна економічна політика, її сутність та завдання.
- •18.2. Механізм реалізації регіональної економічної політики держави.
- •18.3. Державне регулювання соціально-економічного розвитку регіонів.
- •18.1. Регіональна економічна політика, її сутність та завдання.
- •18.2. Механізм реалізації регіональної економічної політики держави.
- •18.3. Державне регулювання соціально-економічного розвитку регіонів.
- •19.1. Державна інноваційна політика та форми державного регулювання розвитку науки і техніки.
- •19.2. Особливості ринку науково-технічної продукції
- •1. Науково-технічна продукція.
- •2. Дослідні зразки (партії) нової продукції.
- •3. Послуги виробничого характеру.
- •19.3. Показники ринку науково-технічної продукції
- •Тема 20. Тіньовий сектор національної економіки
- •20.1. Сутність тіньової економіки і кримінальної економічної діяльності.
- •20.2. Принципи, форми і методи функціонування тіньової економіки.
- •20.3. Тіньовий сектор економіки України на сучасному етапі.
- •20.4. Оцінка тіньового обороту і методи боротьби з тіньовою економікою.
- •Рекомендована література
3.2. Механізм ринкового регулювання економіки.
Сучасний ринок – це організована і збалансована система обертання чинників виробництва і його результатів. Високорозвинений ринок неможливий без планового управління його розвитком. Ринковий механізм у першу чергу забезпечує взаємозв'язок формування попиту і реалізації його пропозицій. Дослідження ринку - джерело необхідної інформації для вибору напрямків регулюючого впливу держави. От чому з'ясовування сутності поняття «ринок» має принципове значення.
Незадовільні результати економічних перетворень практично на всій території СНД переконливо показали актуальність чіткого теоретичного уявлення про утримання економічних процесів, що наступили після розладу адміністративно-командної системи управління, названих ринковими. Насамперед необхідно відзначити, що постсоціалістичний період неможливо повною мірою віднести до ринкового, хоча планово-директивні його ознаки були уже втрачені. З'ясовування сутності нових відношень можливо лише при встановленні утримання поняття «ринок» у сучасному змісті.
У економічній літературі відомі різноманітні визначення ринку. Одні економісти позначають ринок як умовний простір, місце, сферу і т.п., де, як, наприклад, вважають Бевентер Э. і Хампе Й., «шляхом зіставлення цін на блага й обсяги їхні пропозиції приводяться у відповідність платоспроможність і готовність до постачань». Ринок, на їхню думку, - це сфера збалансованого сполучення попиту і пропозиції. Іншими словами, як прийнято було вважати в радянській економічній літературі, «ринок - це сфера обміну» При цьому самий ринок ототожнювався з товарообміном. Деякі економісти під ринком розуміють своєрідний механізм установлення визначених співвідношень в економіці за допомогою регулювання пропорцій пропозиції і попиту.
Широке поширення одержало визначення ринку як сукупності відношень із приводу купівлі-продажу товарів і послуг і установлення відповідних пропорцій в економіці в результаті комбінацій, що укладаються, між попитом і пропозицією. Ряд економістів під ринком розуміють суб'єктивний чинник громадського життя, ототожнюючи його з групою людей, що вступають у ділові відносини
Відсутність чіткості і єдності думок стосовно визначення поняття «ринок» і його зв'язку з утриманням ринкових відносин, ринкового господарювання, ринкової економіки лише підтверджують складність і неоднозначність проблеми. Розмаїтість дефініцій ринку викликає і розмаїтість визначень ринкових відносин і ринкової економіки. На наш погляд, ознаки ринкової економіки виявляються через господарський механізм, що по істоті є засобом вираження відношень власності. У свою чергу ринковий господарський механізм - це апарат впливу на економічні процеси через ринкові вартісні категорії, що виявляються в конкретних формах регулювання виробництва. Останні визначають організаційну структуру господарського механізму, проте, самі по собі не є його елементами, а лише утворюють своєрідну оболонку і характеризують його утримання. Вони відбивають різноманітні сторони управлінської діяльності, підпорядковуючись внутрішнім закономірностям у залежності від прийнятої економічної ідеології.
Приведені вище теоретичні уявлення про зміст поняття «ринок» акцентують увагу на однієї з істотних сторін ринку і виділяють її як головну. На нашу думку, ринок - це багатогранне поняття, що втілює в собі всю складність економічних відношень. Ринок - це насамперед обмін, що здійснюється відповідно до законів товарного виробництва й обертання. Така точка зору найбільше повно відображає сутність ринкового процесу, особливо в країнах із перехідною економікою. Ринок - центральна категорія будь-якого господарського механізму, в основі якого лежить обмін продуктами праці. Визначальним у цьому обміні виступає товар. Обмін в умовах товарного виробництва відбувається за допомогою грошей, що також виступають як товар. Таким чином, ринок як сукупність товарно-грошових відносин, - це свого роду обертання чинників виробництва і його результатів. Якість цього обертання залежить від механізму його здійснення. Високорозвинений ринок неможливий без планового управління розвитку як окремих його елементів, так і ринкової економіки в цілому. Ринок динамічний і постійно розвивається. У силу цього послідовно змінювалося й утримання самого поняття «ринок» і механізму його використання.
Теоретичне осмислювання зміст поняття «ринок» складає відправний момент розробки заходів для формування відповідного механізму господарювання. Результати різноаспектної дискусії з цього приводу свідчать про необхідність концентрування уваги на багатосторонніх зв'язках і суспільних відносинах, протиріччях розвитку економіки і засобах їхнього дозволу. Розмаїтість трактувань природи ринку не іде, на наш погляд, від головного: у його основі лежить механізм забезпечення виробництва матеріальних благ і послуг, необхідних для життя. При розходженнях у підходах до визначення господарського механізму основним в усіх випадках є сукупність суспільних відносин, що, на наш погляд, обумовлюють його природу. У конкретних умовах у понятті «ринок» утілюється, з одного боку, сфера обертання конкретного товару, а, з інший, - форма господарювання, заснована на законах товарного виробництва. Саме тому усталеність економіки багато в чому залежить, по-перше, від точного уявлення про обертання товару, а, по-друге, застосовуваного господарського механізму. Ще в 30-і роки Юровський відзначав, що багато господарських рішень стають безгосподарними, якщо вони приводяться без урахування тих ціннісних співвідношень, що укладаються на ринку. На його думку, економічний механізм господарювання припускає урахування вартісних категорій і їхня органічна єдність із планомірністю, що розумілося як державне регулювання за допомогою економічних важелів і стимулів. Саме такий підхід знайшов своє втілення в практику багатьох розвитих країн, головним чином через регулюючу роль держави і маркетингові дослідження. Інший відомий економіст радянської епохи Базаров В.А. підкреслював, що «тільки ринок дозволяє створити автоматичний контроль над слушністю всіх дій, автоматичний лічильник, що показує результати діяльності кожної галузі господарства, кожного підприємства окремо» .
Кондрат’єв Н.Д. вважав, що ринок і ціни є важливими чинниками порівняння господарських явищ. Основним регулятором економічних процесів і усталеності народного господарства, на думку цих економістів, виступають економічні методи, важелі і стимули. А всяка політична форма, що не забезпечує раціональні форми господарювання, історично засуджена на загибель.
Як природна умова розвитку економіки Базаров В.А., Громан В., Кондратьев Н.Д., Юровський Л.И. і інші економісти 20-30 х років минулого століття бачили в розмаїтості форм власності й адекватних їм типів господарств. При цьому, як підкреслював Громан В., «усе, що може бути зроблене найбільше раціонально такою-то формою господарства, повинно бути надано саме цій формі». Вищим критерієм усталеності економіки є конкуренція різноманітних типів виробництв, регульованих економічними методами «на основі відомого передбачення визначеного ефекту наших заходів». Таким чином, ідея побудови ринкового механізму в історичному плані не є принципово новою. Економісти 20-х років нашого сторіччя попереджали, що спроби ігнорувати об'єктивні економічні закони обертається ударом «із боку ринку, що змусить повертатися до дотримання ціннісних закономірностей». Проте проблема, на наш погляд, полягає не в поверненні до старого, а в об'єктивній оцінці реальної дійсності і правильного використання накопиченого досвіду і знань. Необхідно враховувати реальності сьогоднішнього дня, стан виробничого апарату і місце нашої економіки в міжнародному поділі праці.
Необхідною умовою формування ефективного механізму державного регулювання і забезпечення усталеності економіки виступає аналіз стану ринку. У реальній дійсності механізм державного регулювання втілюється в конкретних формах управління, організації і стимулювання виробництва конкурентоспроможних товарів і послуг. Старі економічні відношення, як відомо, будувалися на теорії «загального казана», на пріоритеті розподільних функцій, породжуючи настрої утриманства, підриваючи тим самим усталеність народного господарства.
Аналіз стану національного ринку має фундаментальне значення у визначенні перспектив розвитку виробництва і вибору тактичних прийомів її реалізації. Ринки прагнуть до рівноваги попиту і пропозиції. Така рівновага виступає як тенденція. Динаміка ринкової рівноваги попиту і пропозиції є кон'юнктура ринку. Усталеність економіки багато в чому залежить від ясного уявлення про особливості обертання товару і специфіки прояву застосовуваного господарського механізму. Аналіз ринку - необхідна умова господарської практики на всіх її рівнях. У реальній дійсності господарський механізм втілюється в конкретних формах управління, організації і стимулювання економіки. Старі економічні відношення будувалися на теорії «загального казана», пріоритеті розподільних функцій, породжуючи настрої утриманства, підриваючи тим самим усталеність економіки.
Аналіз попиту і пропозиції на ринку дає необхідну інформацію для формування програми дії виробників і споживачів на найближчий період і визначену перспективу. Товарна продукція повинна з'являтися на ринку як слідство вивчення поведінки споживачів, їхньої системи цінностей, чекань і потенційних запитів, а не пошуку споживачів. Аналіз товарних ринків виступає вихідним пунктом розробки виробничих програм підприємств і вибору ефективних управлінських рішень.
Аналіз ринку товарної продукції припускає своїм результатом короткостроковий (або кон'юнктурний), середньостроковий (до 5 років) і довгостроковий (15-20 років) прогнози. Кон'юнктурний прогноз звичайно не перевищує період у 1,5 року, тому що для ринку характерні швидкі зміни ситуації і більш тривалий прогноз надається малодостовірним. При формуванні більш тривалих прогнозів, як правило, зневажають багатьма тимчасовими, випадковими, сезонними чинниками, у той час як при кон'юнктурному прогнозі вони мають важливе значення.
Середньострокові і довгострокові прогнози звичайно показують найбільше загальні усереднені поза циклічними коливаннями тенденції зміни попиту, пропозиції і ціни. У будь-якому випадку при вивченні ринку варто враховувати його усталеність, непевність по своєму загальному стані. Нестійкість і непевність ринку є слідством протиріччя між інертністю і динамічністю ринку. Інертність ринку, як правило, залежить від часу експлуатації основних фондів і тривалості виробничого процесу. Вона породжує тимчасовий лаг - деяке запізнювання між періодом ухвалення рішення і його здійснення. У результаті відбувається деяке запізнювання в зміні економічних показників. Динамічність ринку виявляється через вплив науково-технічного прогресу на технологію і появу нових товарів, а також зміна зовнішнього середовища. Будь-який прогноз тенденцій розвитку ринку ефективний. Досвід закордонних фірм показує, що прибуток, одержуваний у результаті використання інформації і стані ринку, у багато разів перевищує витрати на його проведення. Вона дозволяє скласти правильне уявлення про можливості виробника на конкретному ринку і для наступної орієнтації виробництва на випуск тих товарів, що знайдуть свого споживача.
У умовах науково-технічного прогресу, що розвивається бурхливо, і загострення конкурентної боротьби за ринки збуту задача проведення кон'юнктурного аналізу ринку складаються в наданні виробнику такої інформації, що дозволила б йому правильно визначити номенклатуру продукції і щонайкраще організувати її випуск. Недооцінка цього може призвести до банкрутства, якщо продукція, на виробництво якої витрачені великі засоби, не знайде свого споживача.
У залежності від можливостей підприємства вивчення ринку провадиться постійно або періодично. Основна задача дослідження ринку - це перебування потенційних покупців і аналіз умов реалізації тих товарів, що провадяться або будуть провадитися.
Табл. 3.2.