- •Кучеренко в.Р., Андрейченко а.В., Карпов в.А., Левинський с.В.
- •Одеса - 2011
- •1. Зміст курсу державне регулювання національної економіки (дрне): загальне і особливе.
- •2. Об'єктивна необхідність і можливість державного регулювання національної економіки.
- •3. Об’єкти і суб’єкти державного регулювання економіки
- •20. Тіньовий сектор національної економіки.
- •Тема 1. Зміст курсу державне регулювання національної економіки (дрне): загальне і особливе.
- •1.2. Національна економіка як соціально-економічна система країни.
- •1.3. Державне управління і регулювання.
- •1.4. Структура соціально-економічної системи держави.
- •Тема 2. Об'єктивна необхідність і можливість державного регулювання національної економіки.
- •3. Необхідність вирівнювання зовнішніх ефектів.
- •2.3. Пряме й непряме державне регулювання національної економіки.
- •2.4. Мета і логіка державного регулювання національної економіки.
- •2.5. Функції державного регулювання національної економіки.
- •2.5. Організація державного регулювання економіки.
- •Тема 3. Об’єкти і суб’єкти державного регулювання економіки
- •3.2. Структура і пропорції національної економіки.
- •3.2. Механізм ринкового регулювання економіки.
- •Програма комплексного дослідження ринку
- •3.4. Сектори національної економіки.
- •3.4.1. Державний сектор економіки
- •3.4.2. Реальний сектор економіки
- •3.4.3. Домашнє господарство в національній економіці
- •Тема 4. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки.
- •4.2. Основні теоретичні концепції і фундаментальні положення національної економіки.
- •4.3. Основні характеристики і якості економічних циклів в національній економіці.
- •4.4. Загальногосподарська кон’юнктура.
- •Тема 5. Методи і моделі розрахунку і аналізу макроекономічних показників і пропорцій
- •Баланс національної економіки (бне).
- •5.3. Система національних рахунків.
- •5.4. Схема і модель мгб виробництва і розподілу продукції.
- •Тема 6. Нормативний і балансовий методи розрахунку макроекономічних показників
- •6.1. Система методів регулювання економіки.
- •6.2. Сутність нормативного методу;
- •6.3. Сутність балансового методу;
- •6.1. Система методів регулювання економіки.
- •6.2. Сутність нормативного методу.
- •6.3. Сутність балансового методу.
- •Тема 7. Основні форми і інструменти регулювання національної економіки
- •7.1. Система форм державного регулювання національної економіки.
- •Загальна класифікація форм впливу на економіку
- •7.2. Правові й адміністративні методи державного регулювання економіки.
- •7.3. Бюджетне регулювання економіки.
- •7.4. Фінансово-кредитне регулювання економіки.
- •7.5. Податкове регулювання економіки.
- •7.6. Державна політика в сфері відновлення основних фондів.
- •7.7. Державне підприємництво.
- •Тема 8. Прогнозування й макроекономічне планування
- •8.1. Державне прогнозування й макроекономічне планування.
- •Завдання прогнозування й макроекономічного планування в сучасних умовах
- •9.2. Прогнозування народногосподарських процесів.
- •9.3. Зміст і логіка державного планування.
- •9.5. Система методів державного прогнозування і планування.
- •9.6. Цільові комплексні програми.
- •Тема 9. Державне регулювання суспільного виробництва, темпів і пропорцій економічного росту.
- •9.1. Розрахунки основних макроекономічних показників.
- •9.2. Темпи і пропорції економічного росту.
- •9.3. Збалансованість національної економіки.
- •9.1. Розрахунки основних макроекономічних показників.
- •Взаємозв'язок показників внп (цифри умовні)
- •9.2. Темпи і пропорції економічного росту.
- •9.4. Збалансованість національної економіки.
- •Тема 10. Структурна перебудова національної економіки.
- •10.1. Структурні зрушення національної економіки
- •10.2. Інвестиційна складова структурних зрушень національної економіки. Національний інвестиційний ринок.
- •10.3. Капіталовкладення та їх ефективність.
- •10.1. Структурні зрушення національної економіки.
- •1. Коефіцієнти росту
- •2. Темпи росту
- •3. Темпи приросту
- •10.2. Інвестиційна складова структурних зрушень національної економіки. Національний інвестиційний ринок.
- •10.3. Капіталовкладення та їх ефективність.
- •Тема 11. Державне регулювання промислового виробництва.
- •11.1. Основні методи та засоби державного регулювання промисловості.
- •11.2. Визначення потреби держави в промисловій продукції та обґрунтування можливостей їх задоволення.
- •11.1. Основні методи та засоби державного регулювання промисловості.
- •Цілі промислової політики:
- •Варіанти проведення промислової політики для України:
- •Основними формами державного регулювання промисловості є:
- •Важелями державного впливу на розвиток промисловості є:
- •11.2. Визначення потреби держави в промисловій продукції та обґрунтування можливостей їх задоволення.
- •Розрахувати загальну потребу у продукції (частина «Розподіл»),
- •Баланс виробничих потужностей
- •Тема 12. Державне регулювання апк
- •12.1. Особливості аграрного сектору економіки.
- •12.2. Визначення потреби держави в продукції сільського господарства та обґрунтування можливостей їх задоволення.
- •12.3. Державне регулювання в сільському господарстві.
- •12.4. Особливості аграрного сектору економіки.
- •12.1. Особливості аграрного сектору економіки.
- •Цілі державного регулювання апк :
- •11.2. Визначення потреби держави в продукції сільського господарства та обґрунтування можливостей їх задоволення.
- •12.3. Державне регулювання в сільському господарстві.
- •Тема 13. Державне регулювання надання транспортних послуг.
- •13.1. Транспортна система національної економіки.
- •13.2. Показники розвитку транспортного комплексу держави.
- •13.1. Транспортна система національної економіки.
- •13. 2. Показники розвитку транспортного комплексу держави.
- •12.3. Форми та механізми державного регулювання розвитку транспорту.
- •Тема 14. Державне регулювання ринку праці.
- •14.1. Трудовий потенціал національної економіки.
- •14.2. Регулювання ринку праці, баланси ринку праці
- •14.1. Трудовий потенціал національної економіки.
- •Функціонування ринку праці здійснюється на таких принципах:
- •Дії держави на ринку праці мають бути спрямовані на:
- •14.2. Регулювання ринку праці, баланси ринку праці.
- •Зведений баланс трудових ресурсів в Україні
- •Баланс ринку праці
- •Баланс робочої сили
- •Тема 15. Держане регулювання соціальних процесів і оплати праці.
- •15.1. Державне регулювання соціальної сфери і соціальних процесів.
- •15.2. Державне регулювання оплати праці, доходів та якості життя населення.
- •15.1. Державне регулювання соціальної сфери і соціальних процесів.
- •15.2. Державне регулювання оплати праці, регулювання доходів.
- •Цілі регулювання оплати праці:
- •7) Соціальне середовище:
- •8) Фінансування основних галузей, які забезпечують людський розвиток.
- •9) Екологічну ситуацію:
- •Тема 16. Державне регулювання сфери товарного обігу.
- •16.1. Структура споживчого ринку.
- •16.2. Показники виробництва споживчих товарів, збутової і торговельної кон'юнктури.
- •16.1. Структура споживчого ринку.
- •Прямі методи:
- •16.2. Показники виробництва споживчих товарів, збутової і торговельної кон'юнктури.
- •Тема 17. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •17.1. Механізм державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •17.2. Баланс зовнішньоекономічних зв’язків держави.
- •17.1. Механізм державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •17.2. Баланс зовнішньоекономічних зв’язків держави
- •Тема 18. Державне регулювання розвитку регіонів.
- •18.1. Регіональна економічна політика, її сутність та завдання.
- •18.2. Механізм реалізації регіональної економічної політики держави.
- •18.3. Державне регулювання соціально-економічного розвитку регіонів.
- •18.1. Регіональна економічна політика, її сутність та завдання.
- •18.2. Механізм реалізації регіональної економічної політики держави.
- •18.3. Державне регулювання соціально-економічного розвитку регіонів.
- •19.1. Державна інноваційна політика та форми державного регулювання розвитку науки і техніки.
- •19.2. Особливості ринку науково-технічної продукції
- •1. Науково-технічна продукція.
- •2. Дослідні зразки (партії) нової продукції.
- •3. Послуги виробничого характеру.
- •19.3. Показники ринку науково-технічної продукції
- •Тема 20. Тіньовий сектор національної економіки
- •20.1. Сутність тіньової економіки і кримінальної економічної діяльності.
- •20.2. Принципи, форми і методи функціонування тіньової економіки.
- •20.3. Тіньовий сектор економіки України на сучасному етапі.
- •20.4. Оцінка тіньового обороту і методи боротьби з тіньовою економікою.
- •Рекомендована література
Тема 6. Нормативний і балансовий методи розрахунку макроекономічних показників
6.1. Система методів регулювання економіки.
6.2. Сутність нормативного методу;
6.3. Сутність балансового методу;
6.1. Система методів регулювання економіки.
Теорія національної економіки проголошує необхідність системного підходу до вибору засобів та методів дослідження і впливу держави на суб’єкти економічних відносин. Регулюванню і аналізу підлягають складні процеси життєдіяльності суспільства, на які нездатні ефективно впливати окремі важелі або будь-які вибіркові, незбалансовані їх комбінації. Результативність національної економіки зростає, якщо ці важелі застосовуються не випадково чи під тиском груп спеціальних інтересів і кон’юнктури, а системно, виходячи з довгострокових цілей і поточних завдань соціально-економічного розвитку. Системний підхід передбачає інтеграцію в цілісну систему, по-перше, елементів, що формують стратегію соціально-економічного розвитку, по-друге, елементів, що утворюють підсистему регуляторів. Стратегія соціально-економічного розвитку формується через макроекономічне прогнозування (передбачення можливого стану об’єктів у майбутньому і визначення альтернатив розвитку), макроекономічне планування (визначення цілей і пріоритетів розвитку та заходів, спрямованих на досягнення цілей) і державне програмно-цільове планування (визначення найбільш актуальних соціально-економічних проблем і заходів для розв’язання цих проблем). Стратегічні орієнтири й конкретні умови соціально-економічного розвитку, пов’язані зі змінами кон’юнктури на ринку, обумовлюють використання цілого арсеналу методів аналізу і впливу на національну економіку.
Методи аналізу і впливу на національну економіку (МАВНЕ) — це способи впливу держави на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційний сектор економіки з метою створення умов їхнього ефективного функціонування відповідно до напрямків державної економічної політики. Кожен метод ґрунтується на використанні сукупності інструментів (регуляторів, важелів).
Методи МАВНЕ класифікуються за двома ознаками: за формами впливу та засобами впливу. За формами впливу вони поділяють на дві групи: методи прямого та непрямого впливу. Залежно від засобів впливу виділяють правові, адміністративні, економічні,суспільні та пропагандистські методи. Таким чином, методика МАВНА – це сукупність способів, прийомів та засобів аналізу і державного впливу на соціально-економічний розвиток країни. Державний вплив здійснюється через державні, урядові, законодавчі і судові органи і оформляються відповідними законами, нормами, інструкціями, указами, розпорядженнями і т.п.
Методи суспільного впливу і регулювання формуються громадськими організаціями, що ставлять перед собою завдання захисту конституційно закріплених прав учасників економічного процесу, як споживачів так і виробників (союзи підприємців, захисту прав споживачів, партія зелених, профспілки, суспільні організації). Арсенал засобів впливу у суспільних організацій обмежений, однак ці засоби можуть бути достатньо ефективними. Серед таких інструментів, слід виділити такі як, ініціювання в органах державної влади змін певних положень Законів України, Постанов КМУ та інших нормативно-правових актів. Окрім цього – це також страйки, протести, які досить активно використовуються найбільш активною масовою суспільною організацією – профспілками.
Залежно від функціонального призначення всі інструменти впливу держави на соціально-економічні процеси об’єднані у 5 груп: бюджетне, адміністративне, податкове, грошово-кредитне та амортизаційне регулювання.
Класифікація методів регулювання економіки за різними ознаками, описаними вище наведена на рис. 6.1.
Методи МАВНА взаємозв'язані між собою і застосовуються зазвичай в комбінації. Завдання розробки державного макроекономічного плану полягає в досягненні максимальної узгодженості між його рішеннями і показниками. Для цих цілей застосовується комплекс методів, відповідних завданням і особливостям перехідного періоду. Процес узгодження планових макроекономічних завдань пов'язаний з високим ступенем невизначеності, обумовлених їх множинністю. В ході макроекономічного планування необхідно цю невизначеність звести до мінімуму, до прийнятних меж. У цьому полягає реальність державного макроекономічного планування. Макроекономічний план - це загальне узгодження, в якому держава реалізує свою регулюючу роль. Він повинен містити те, що можна краще зробити за допомогою втручання держави. При цьому ринок регулює діяльність виробників, а державне регулювання - функціонування ринку. У перехідній економіці план може містити в собі елементи жорсткого індикативного планування. Методологія державного планування виділяє проблеми, що вирішуються за допомогою різних методів.
Метод економічного аналізу важливий при виявленні народногосподарських тенденцій. Він припускає розчленовування і аналіз дії економічних процесів, синтез їх прояву в плановому періоді. Аналітичний метод може застосовуватися при дослідженні як загальних закономірностей суспільного виробництва, так і приватних процесів.
Порівняльний метод виражається в зіставленні в історичному і народногосподарському розрізі. Порівняння виступає як засіб розкриття резервів економіки.
Метод бюджетних досліджень ґрунтується на репрезентативному спостереженні зазвичай при визначенні структури витрат населення залежно від його доходів, об'єму і структури роздрібного товарообігу, деяких фінансових показників плану.
Метод варіантів полягає в складанні декількох варіантів рішення однієї і тієї ж задачі при деяких відмінностях в початкових даних. Різновидом цього методу є метод варіантних наближень, коли на основі обмеженого круга початкових даних визначається система рішень в наближеному вигляді або в порядку першого наближення, а потім прийнятий варіант піддається послідовному уточненню. Багатоваріантне планування використовується у поєднанні з галузевим. При цьому як початковий момент здійснюється визначення потреб, а потім вибирається оптимальний варіант через розгортання кінцевих потреб через міжгалузевий баланс виробництва і розподілу продукції.
Проблемно-комплексний метод припускає виділення в плані ресурсів для вирішення важливих народногосподарських проблем, не тільки в сфері, з якою вона пов'язана, але і зв'язаних з нею.
Територіально-комплексний метод враховує розвиток ключової галузі, навколо якої групуються підприємства галузей-суміжників з комплексом підприємств, обслуговуючих провідні галузі і населення промислових вузлів і територіально-промислових утворень.
Метод екстраполяції дозволяє пояснити природу даних значень функції інші її значення, що знаходяться поза цим рядом. За допомогою цього методу відомі тенденції з певної області розподіляються на інші сфери, що цікавлять нас.
Метод прямих розрахунків дозволяє визначити ступінь впливу різних чинників, що обумовлюють розвиток різних економічних явищ.
Прояв в різні проміжки часу окремих показників, які служать основою порівняння і аналізу, розвитку тенденцій і закономірностей в розвитку економіки, досліджуються за допомогою індексного методу. Він забезпечує інформацією процедуру оптимізації макроекономічної структури.
Нормативний метод дозволяє визначити потреби і можливості національної економіки в матеріальних, фінансових, трудових і інших ресурсах. З його допомогою здійснюється координація потреб в ресурсах і проводиться оптимізація темпів і пропорцій економічного зростання. Він базується на використані системи норм і нормативів. Норма – це міра витрат ресурсу на одиницю товару або послуги, норматив характеризує ефективність витрат ресурсу на одиницю виробництва товару або послуги. Наприклад, на виробництво 1 кг. хліба витрачається 1.2 кг. пшеничного зерна або 0,8 кг. пшеничної муки, коефіцієнт корисної дії печі по випічці хліба буде нормативом. Нормативи, здебільшого відносні показники.
Для розрахунку якісних показників широко застосовується метод факторів (наприклад, при плануванні врожайності). Визначається фактор функція й фактор аргумент; кінцевий зв'язок між ними – формула, за якою розраховується вплив і на основі цього розраховується очікуване значення функції «Y».
Як економіко-статистичні методи широке застосування одержав метод індексів, метод екстраполяції (перенесення досягнутих умов на майбутній період).
Серед економіко-математичних методів найбільше застосування одержали методи лінійного програмування, а також трендові моделі. Всі вони використовуються при розробці показників індикативного плану (для розрахунку як кількісних так і якісних показників).
Обґрунтування планових рішень здійснюється також за допомогою методів оптимізації планових рішень на підставі застосування економіко-математичних моделей і обчислювальної техніки.
Поняття методу економічного аналізу конкретизується в наступних, найбільш часто використовуваних методологічних прийомах:
використання системи абсолютних і відносних показників;
порівняльний аналіз;
метод угрупування;
індексні розрахунки;
економіко-математичні методи;
нормативний;
балансовий метод.