- •Єдність мети Пізнати свою професію
- •Розділ 1.1. Природа педагогічних завдань Педагогічні цілі
- •Рефлексивні процеси в діяльності вчителя
- •Вічна радість
- •Учитель — учень. Велика педагогічна битва
- •Дидактичні завдання
- •Про мій досвід
- •Нариси психології праці вчителя
- •Сутність педагогічної творчості
- •Дидактичні завдання
- •Лише факти
- •Ситуація 1
- •Ситуація 2
- •Натхненний оповідач
- •Творча розповідь вихователя
- •Мистецтво говорити
- •Підготовка вступу
- •Вибір теми і врахування рівня слухачів
- •Чи добре ви усвідомлюєте мету свого виступу?
- •Основа виступу
- •Початок, головна частина й закінчення виступу
- •Початок виступу
- •Підготовка головної частини
- •Закінчення виступу
- •Завдання підвищеної складності
- •Переживання
- •XV. Надзавдання. Наскрізна дія
- •Лише факти
- •Ситуація
- •Батьківські збори
- •Десять «заповідей» вихователя
- •2. Про здоров'я і повноту духовного життя вчителя. Кілька слів про радість праці
- •3. Як запобігти виснаженню нервових сил у процесі повсякденної діяльності
- •Як управляти собою
- •Аутогенне тренування
- •Що можна навіяти собі
- •Дидактичні завдання
- •Іржі Томан
- •Як удосконалювати самого себе
- •Самовладання наполовину
- •Як досягти душевної рівноваги
- •Уміння відволікатися від турбот на певний час
- •Іноді потрібно й поступитися
- •Не можна бути досконалим абсолютно у всьому
- •Не ставте надмірних вимог
- •Не впадайте у гнів
- •Не залишайтеся на самоті зі своїми неприємностями
- •Ситуація 2
- •2.1. Зовнішність учителя також виховує
- •Поезія усного слова
- •Зовнішність читця
- •Підсумуємо
- •Невербальне спілкування
- •Міжособистісний простір
- •Візуальний контакт
- •Експресія
- •Пластика
- •Ситуація 2
- •Робота актора над собою
- •Частина II. Робота над собою у творчому процесі втілення
- •V. Дикція та спів
- •Імідж - шлях до успіху
- •Розділ 2. Ваш голос
- •Роль голосу
- •Структура голосу
- •Характеристики голосу
- •Характеристики гарного голосу
- •Властивість голосу
- •Резонанс
- •Висота тону
- •Гучність
- •Чутність
- •Експресія
- •Як змінити голос
- •Один голос чи два
- •Як дбати про свій голос
- •Дидактичні завдання
- •Дидактичні завдання
- •Лише факти
- •Ситуація 1
- •Ситуація 2
- •Тема 7
- •Розмова з молодим директором
- •Педагогічна культура вчителя
- •Основи культури мовлення
- •Розділ і. Культура мовлення в житті людини
- •Робота актора над собою
- •VI. Мова на сцені
- •Лише факти
- •Поезія усного слова
- •Вимова: хиби вимови
- •Ситуація
- •§ 1. Мотивація самовиховання майбутнього вчителя
- •§ 2. Засоби самовиховання майбутнього вчителя
- •§ 3. Методи самовиховання
- •Засвоєння саногенного мислення
- •Дидактичні завдання
- •Ситуація 1
- •Тема 10
- •Підсумки і майбутнє
- •Робота актора над собою
- •Частина і. Робота над собою у творчому процесі переживання
- •Передмова
- •II. Сценічне мистецтво і сценічне ремесло
- •Частина II. Робота над собою у творчому процесі втілення
- •І. Перехід до втілення
- •VII. Темпоритм
- •IX. Схема пройденого
- •Дидактичні завдання
- •Березіль
- •Лекції з режисури
- •Лекції з практики сцени
- •Про мій досвід
- •Виховання в сім'ї і школі
- •Тема 11
- •2. Педагогічне спілкування — різновид професійного спілкування
- •4. Комунікативна задача
- •1. Структура спілкування
- •1. Стиль педагогічного спілкування та його види
- •Дидактичні завдання
- •Тема 5. Специфіка і функції педагогічного спілкування
- •Тема 6. Професійне вміння педагога в роботі з дітьми
- •Лише факти
- •Ситуація 1
- •Тема 12
- •Психологічний контакт педагога та учня
- •Як умова успішної профілактики відхилень
- •У поведінці школярів
- •Замість висновків
- •Психологія взаєморозуміння
- •Емпатійне слухання
- •Початок
- •Ситуація 2
- •Тема 13
- •Замість висновків
- •Іграшки для уяви
- •Образ літери (цифри, символу)
36
Ситуація 2
Уривок із «Педагогічної поеми» А. С. Макаренка змальовує перші місяці існування колонії для неповнолітніх злочинців під Полтавою, завідувачем якої було призначено Антона Семеновича в 1920 році.
Первісна потреба людини — їжа. Тому становище з одягом нас так не гнітило, як становище з харчами. Наші вихованці завжди були голодні, і це значно ускладнювало завдання їхнього-морального перевиховання.
Одним з основних видів приватної харчової промисловості стало рибальство. Взимку це було дуже важко. Найлегше витрусити ятері (сіть, яка має форму чотиригранної піраміди), що їх недалеко, на річці і на нашому озері, ставили місцеві хуторяни. Почуття самозбереження і властива людині економічна кмітливість стримували наших хлопців під крадіжки самих ятерів, але знайшовся серед наших колоністів один, що порушив те золоте правило.
Це був Таранець. Йому минуло шістнадцять років, він походив зі злодійської сім'ї, був стрункий, рябий, веселий, дотепний, чудовий організатор і заповзята людина. Але він не вмів шанувати колективні інтереси. Він украв на річці кілька ятерів і приніс їх у колонію. Слідом за ним прийшли й господарі ятерів, і справа закінчилася великим скандалом. Хуторяни після цього почали стерегти ятері, і нашим рибалкам дуже рідко щастило щось упіймати. Та через деякий час у Таранця і ще в декого з колоністів з'явилися власні ятері, які їм подарував «один знайомий в місті». З допомогою цих власних ятерів рибальство почало швидко розвиватися. Рибу споживало спершу невелике коло осіб, але наприкінці зими Таранець необачно надумав залучити до цього кола і мене.
Він приніс у мою кімнату тарілку смаженої риби.
Ось вам риба.
Бачу, тільки не візьму.
Чому?
Тому що несправедливо. Рибу треба давати всім колоністам.
З якої речі? — почервонів Таранець від образи. — 3 якої речі? Я діставав ятері, я ловлю, мокну на річці, а давати всім?
Ну й забирай свою рибу: я нічого не діставав і не мокнув.
То це ми вам на подарунок...
Ні, я не згоден, мені це не подобається. І несправедливо.
У чому ж несправедливість?
А в тому: ти ж ятерів не купив. Ятері подаровано?
Подаровано.
Кому? Тобі чи всій колонії?
Чому — «всій колонії»? Мені...
А я так думаю, що і мені, і всім. А сковорідки чиї? Твої? Спільні. Л олію випрошуєте в куховарки, — чия олія? Спільна. А дрова, а піч, а
37
— Повернися! Мабуть, хороший перукар трапився! Добре підстриг! Я теж у дитинстві любив стригти волосся ось так, дуже коротко, але тоді стригли не так добре, як зараз. З мене товариші насміхалися, якими тільки словами не дражнили. А через два-три тижні в'мене вже були кучері на голові... Знаєш, ти мені так більше подобаєшся! Маєш вигляд справжнього чоловіка. Чи не так, діти?
І тут дівчатка й хлопчики одностайно підтримали мене, навіть ті, які щойно зайшли до класу і нічого не знали про те, що відбулося. Елла: — Мені подобається Іліко таким! Гіга: — Я теж хочу так підстригтися! Ія: — Звісно, добре. Чому ти соромишся зняти шапку?
— Діти, погляньте, які я готую для вас завдання! — навмисне відвертаю увагу всіх від розмови про стрижку Іліко.
А на уроці, коли діти нашіптували мені свої розв'язки, я підійшов до Сандро і сказав: «Задачу ти розв'язав правильно, а от з Іліко вчинив некрасиво! Якщо хочеш стати справжнім чоловіком, то на перерві підійди до нього і скажи: "Вибач, Іліко, я не хотів тебе образити!" Я спостерігатиму, як ти це зробиш!»
Через деякий час я підійшов до Іліко і також шепнув йому: «Якщо до тебе підійде Сандро з вибаченнями, то, будь ласка, вибач йому і скажи, що уже все забув. Добре?»
Вони так і вчинили...
(Амонашвили Ш. А. Здравствуйте, дети! —М.: Просвещение, 1988. -С. 178-179.)
Дидактичні завдання
1 Чи можемо ми назвати цей фрагмент педагогічною ситуацією? Доведіть вашу думку.
Яку педагогічну задачу розв'язував Шалва Олександрович?
Як бачимо, цей уривок із книжки «Добрий день, діти!» яскраво ілюструє хід роздумів педагога під час розв'язання педагогічної задачі, чітко репрезентуючи всі етапи цього процесу. Знайдіть за текстом такі етапи розв'язання педагогічної задачі:
учитель аналізує ситуацію;
він усвідомлює суперечності у розвитку учнів і формулює педагогічну задачу;
педагог проектує різні варіанти розв'язання задачі (гіпотези) та прогнозує можливі результати кожного варіанта;
відбувається безпосереднє разз' язання педагогічної задачі — залучення учнів до діяльності.
Вихованню яких учнів, на вашу думку, сприяло розв'язання задач у цій педагогічній ситуації? Кого саме і до якої діяльності залучив учитель?
Назвіть і стисло поясніть, які професійні властивості Ш. О. Амо-нашвілі допомогли йому успішно діяти в цій педагогічній ситуації?
36
СИТУАЦІЯ 2
Уривок із «Педагогічної поеми» А. С. Макаренка змальовує перші місяці існування колонії для неповнолітніх злочинців під Полтавою, завідувачем якої було призначено Антона Семеновича в 1920 році.
Первісна потреба людини — їжа. Тому становище з одягом нас так не гнітило, як становище з харчами. Наші вихованці завжди були голодні, і це значно ускладнювало завдання їхнього-морального перевиховання.
Одним з основних видів приватної харчової промисловості стало рибальство. Взимку це було дуже важко. Найлегше витрусити ятері (сіть, яка має форму чотиригранної піраміди), що їх недалеко, на річці і па нашому озері, ставили місцеві хуторяни. Почуття самозбереження і властива людині економічна кмітливість стримували наших хлопців під крадіжки самих ятерів, але знайшовся серед наших колоністів один, що порушив те золоте правило.
Це був Таранець. Йому минуло шістнадцять років, він походив зі злодійської сім'ї, був стрункий, рябий, веселий, дотепний, чудовий організатор і заповзята людина. Але він не вмів шанувати колективні інтереси. Він украв на річці кілька ятерів і приніс їх у колонію. Слідом за ним прийшли й господарі ятерів, і справа закінчилася великим скандалом. Хуторяни після цього почали стерегти ятері, і нашим рибалкам дуже рідко щастило щось упіймати. Та через деякий час у Таранця і ще в декого з колоністів з'явилися власні ятері, які їм подарував «один знайомий в місті». З допомогою цих власних ятерів рибальство почало швидко розвиватися. Рибу споживало спершу невелике коло осіб, але наприкінці зими Таранець необачно надумав залучити до цього кола і мене.
Він приніс у мою кімнату тарілку смаженої риби.
Ось вам риба.
Бачу, тільки не візьму.
Чому?
Тому що несправедливо. Рибу треба давати всім колоністам.
З якої речі? — почервонів Таранець від образи. — 3 якої речі? Я діставав ятері, я ловлю, мокну на річці, а давати всім?
Ну й забирай свою рибу: я нічого не діставав і не мокнув.
То це ми вам на подарунок...
Ні, я не згоден, мені це не подобається. І несправедливо.
У чому ж несправедливість?
А в тому: ти ж ятерів не купив. Ятері подаровано?
Подаровано.
Кому? Тобі чи всій колонії?
Чому — «всій колонії»? Мені...
А я так думаю, що і мені, і всім. А сковорідки чиї? Твої? Спільні. Л олію випрошуєте в куховарки, — чия олія? Спільна. А дрова, а піч, а
37
відра? Ну, що ти скажеш? А ось я заберу в тебе ятері, і справі кінець. А найголовніше — не по-товариському. Мало чого — твої ятері! А ти для товаришів зроби. Рибалити ж усі можуть.
— Ну, добре, — сказав Таранець, — хай буде так. А рибу ви все-таки візьміть.
Рибу я взяв. Відтоді по рибу ходили за нарядом по черзі і продукцію здавали на кухню.
(Макаренко А. С. Педагогічна поема. —К.: Рад. шк., 1977. — С. 20-21.)
Дидактичні завдання
/. Ким була створена описана педагогічна ситуація?