- •Єдність мети Пізнати свою професію
- •Розділ 1.1. Природа педагогічних завдань Педагогічні цілі
- •Рефлексивні процеси в діяльності вчителя
- •Вічна радість
- •Учитель — учень. Велика педагогічна битва
- •Дидактичні завдання
- •Про мій досвід
- •Нариси психології праці вчителя
- •Сутність педагогічної творчості
- •Дидактичні завдання
- •Лише факти
- •Ситуація 1
- •Ситуація 2
- •Натхненний оповідач
- •Творча розповідь вихователя
- •Мистецтво говорити
- •Підготовка вступу
- •Вибір теми і врахування рівня слухачів
- •Чи добре ви усвідомлюєте мету свого виступу?
- •Основа виступу
- •Початок, головна частина й закінчення виступу
- •Початок виступу
- •Підготовка головної частини
- •Закінчення виступу
- •Завдання підвищеної складності
- •Переживання
- •XV. Надзавдання. Наскрізна дія
- •Лише факти
- •Ситуація
- •Батьківські збори
- •Десять «заповідей» вихователя
- •2. Про здоров'я і повноту духовного життя вчителя. Кілька слів про радість праці
- •3. Як запобігти виснаженню нервових сил у процесі повсякденної діяльності
- •Як управляти собою
- •Аутогенне тренування
- •Що можна навіяти собі
- •Дидактичні завдання
- •Іржі Томан
- •Як удосконалювати самого себе
- •Самовладання наполовину
- •Як досягти душевної рівноваги
- •Уміння відволікатися від турбот на певний час
- •Іноді потрібно й поступитися
- •Не можна бути досконалим абсолютно у всьому
- •Не ставте надмірних вимог
- •Не впадайте у гнів
- •Не залишайтеся на самоті зі своїми неприємностями
- •Ситуація 2
- •2.1. Зовнішність учителя також виховує
- •Поезія усного слова
- •Зовнішність читця
- •Підсумуємо
- •Невербальне спілкування
- •Міжособистісний простір
- •Візуальний контакт
- •Експресія
- •Пластика
- •Ситуація 2
- •Робота актора над собою
- •Частина II. Робота над собою у творчому процесі втілення
- •V. Дикція та спів
- •Імідж - шлях до успіху
- •Розділ 2. Ваш голос
- •Роль голосу
- •Структура голосу
- •Характеристики голосу
- •Характеристики гарного голосу
- •Властивість голосу
- •Резонанс
- •Висота тону
- •Гучність
- •Чутність
- •Експресія
- •Як змінити голос
- •Один голос чи два
- •Як дбати про свій голос
- •Дидактичні завдання
- •Дидактичні завдання
- •Лише факти
- •Ситуація 1
- •Ситуація 2
- •Тема 7
- •Розмова з молодим директором
- •Педагогічна культура вчителя
- •Основи культури мовлення
- •Розділ і. Культура мовлення в житті людини
- •Робота актора над собою
- •VI. Мова на сцені
- •Лише факти
- •Поезія усного слова
- •Вимова: хиби вимови
- •Ситуація
- •§ 1. Мотивація самовиховання майбутнього вчителя
- •§ 2. Засоби самовиховання майбутнього вчителя
- •§ 3. Методи самовиховання
- •Засвоєння саногенного мислення
- •Дидактичні завдання
- •Ситуація 1
- •Тема 10
- •Підсумки і майбутнє
- •Робота актора над собою
- •Частина і. Робота над собою у творчому процесі переживання
- •Передмова
- •II. Сценічне мистецтво і сценічне ремесло
- •Частина II. Робота над собою у творчому процесі втілення
- •І. Перехід до втілення
- •VII. Темпоритм
- •IX. Схема пройденого
- •Дидактичні завдання
- •Березіль
- •Лекції з режисури
- •Лекції з практики сцени
- •Про мій досвід
- •Виховання в сім'ї і школі
- •Тема 11
- •2. Педагогічне спілкування — різновид професійного спілкування
- •4. Комунікативна задача
- •1. Структура спілкування
- •1. Стиль педагогічного спілкування та його види
- •Дидактичні завдання
- •Тема 5. Специфіка і функції педагогічного спілкування
- •Тема 6. Професійне вміння педагога в роботі з дітьми
- •Лише факти
- •Ситуація 1
- •Тема 12
- •Психологічний контакт педагога та учня
- •Як умова успішної профілактики відхилень
- •У поведінці школярів
- •Замість висновків
- •Психологія взаєморозуміння
- •Емпатійне слухання
- •Початок
- •Ситуація 2
- •Тема 13
- •Замість висновків
- •Іграшки для уяви
- •Образ літери (цифри, символу)
'Текст подано з урахуванням сучасних вимог українського правопису (1993 р.).
157
К. С. Станіславський
Робота актора над собою
Частина і. Робота над собою у творчому процесі переживання
Передмова
Я задумав велику, багатотомну працю про майстерність актора (про так звану систему Станіславського).
Видана вже книжка «Моє життя в мистецтві» являє собою перший том, який є вступом до цієї праці.
Ця книжка, про «роботу над собою» у творчому процесі «переживання», є другим томом.
Найближчим часом беруся за складання третього тому, в якому йтиметься про«роботу над собою» у творчому процесі «втілення».
Четвертий том я присвячу «роботі над роллю»...
Про мистецтво треба говорити й писати просто, зрозуміло. Мудрі слова лякають учня. Вони збуджують мозок, а не серце...
Такі умови змусили мене шукати для цієї книжки особливої форми, яка допомагає читачеві почувати те, про що говориться в друкованих словах. Я намагаюся досягти цього за допомогою образних прикладів, описів шкільної роботи учнів над вправами й етюдами1...
II. Сценічне мистецтво і сценічне ремесло
... — Виходить, для нашого мистецтва потрібна безперервна підсвідома творчість, — зробив я висновок.
Завжди творити підсвідомо і натхненно не можна, — зауважив Аркадій Миколайович, — таких геніїв не існує. Через те наше мистецтво наказує нам лише готувати ґрунт для такої справжньої, підсвідомої творчості.
Як же це робиться?
Насамперед треба творити свідомо і достовірно. Це створить найкращий ґрунт для зародження підсвідомості і натхнення.
Чого ж це так? — не розумів я.
Того, що свідоме і достовірне породжує правду, а правда викликає віру, а коли природа повірить у те, що відбувається в людині, вона сама візьметься за діло. Услід за нею прийде підсвідомість і може з'явитися саме натхнення.
Що означає «достовірно» грати роль? — допитувався я.
Це означає: в умовах життя ролі і в повній аналогії з нею пра-
1 Книжка написана від імені учня театральної школи, де викладав Аркадій Миколайович Торцов.
158
вильно, логічно, послідовно, по-людському мислити, хотіти, прагнути, діяти, стоячи на кону сцени. Тільки-но артист доможеться цього, він наблизиться до ролі і почне однаково з нею почувати.
Нашою мовою це зветься: переживати роль. Цей процес і слово, що його визначає, набувають у нашому мистецтві цілком виняткового, першорядного значення.
Переживання допомагає артистові досягати основної мети сценічного мистецтва, яка полягає у створенні «життя людського духу» ролі і в передачі цього життя на сцені в художній формі.
Як бачите, наше головне завдання не лише в тому, щоб зображати життя ролі в її зовнішньому виявленні. А переважно в тому, щоб створювати на сцені внутрішнє життя зображуваної особи і всієї п'єси, пристосовуючи до цього чужого життя свої власні людські почуття, віддаючи йому всі органічні елементи власної душі.
XVI. Підсвідомість усценічному самопочутті артиста
— Отож сьогодні ми будемо говорити про те, як через свідому пси хотехніку викликати в собі підсвідому творчість органічної природи.
Про це може вам розповісти Названов, який випробував цей процес на собі самому, повторюючи етюд «спалювання грошей» на передостанньому уроці.
Я можу тільки сказати, що на мене несподівано звідкись налетіло натхнення і що мені самому незрозуміло, як я грав.
Ви неправильно оцінюєте наслідки уроку. Сталося щось важливіше, ніж ви гадаєте. Що прийшло «натхнення», на якому ви завжди будуєте свої розрахунки, — це проста випадковість. На неї покладатися не можна. А на уроці, про який тепер ідеться, сталося те, на що можна покластися. Тоді натхнення завітало до вас не випадково, а тому, що ви самі викликали його, підготувавши для нього потрібний ґрунт. Цей наслідок значно важливіший для нашого акторського мистецтва, для його психотехніки і для самої практики...
Так, через свідому психотехніку артиста, доведену до краю, утворюється ґрунт для зародження підсвідомого творчого процесу самої нашої органічної природи. В цій граничності, довершеності виконання прийомів психотехніки й полягає надзвичайно важливий додаток до того, що вам уже відомо в галузі творчості...
Гаразд. Але ви не почуєте від мене нічого нового. Мені доведеться тільки уточнювати те, що вам відомо. Ось вам перша порада: тільки-но ви створите в собі правильне внутрішнє сценічне самопочуття і відчуєте, що з допомогою психотехніки у вашій душі все налаштувалося на правильну творчість і ваша природа чекає лише поштовху, щоб кинутись у роботу, дайте їй цей поштовх...
Де ж шукати «каталізаторів»? — допитувались учні.
159
— Скрізь: в уявленнях, у баченнях, у міркуваннях, у почуваннях, у хотіннях, у найдрібніших душевних і фізичних діях, у нових незнач них деталях вимислу уяви, в об'єкті, з яким спілкуєшся, у невловимих подробицях обстановки, що оточує нас на сценічному кону, у мізансце ні. Хіба мало де і в чому можна знаходити маленьку, щиру, людську, життєву правду, що збуджує віру, що створює стан «я єсмь»...
Роботу, аналогічну тій, що проробив Названов на передостанньому уроці, можна повторити, почавши творчість із будь-якого «елемента сценічного самопочуття». Замість того щоб починати, як Названов, з ослаблення м'язів, можна звернутися по допомогу до уяви та запропонованих обставин, хотіння і завдання, коли воно з'ясоване, емоції, коли вона сама собою запалилась, уявлення та міркування; можна підсвідомо відчути у творі письменника правду, і тоді самі собою створяться віра і «я єсмь». Важливо, щоб у всіх цих випадках ви не забували доводити елемент самопочуття, що першим зародився й ожив, до повного, граничного оживлення. Ви знаєте, що досить виконати цю творчу роботу з одним з елементів, — і всі інші у нерозривному зв'язку, який існує поміж них, підуть услід за першим.
Свідомий спосіб збуджувати підсвідому творчість нашої органічної природи, який я зараз роз'яснив, не єдиний. Є ще й інший, але сьогодні я не встигну вам продемонструвати його. Отже, до наступного разу...
Висновок із сьогоднішнього уроку такий, що великі завдання — це одні з найкращих психотехнічних засобів, які ми шукаємо для побічного впливу на душевну й органічну природу з її підсвідомістю.
Після досить тривалої паузи роздумування Аркадій Миколайович вів далі;
— Абсолютно таке саме перетворення, яке ви щойно спостерігали на маленьких завданнях, відбувається і з великими, як тільки на чолі їх з'являється всеосяжне надзавдання п'єси. Допомагаючи йому, великі завдання також перетворюються в допоміжні. Вони, у свою чергу, теж, немов сходи, підводять нас до основної, всеосяжної кінцевої мети. Коли увага актора цілком захоплена надзавданням, то великі завдання також виконуються здебільшого підсвідомо.
Наскрізна дія, як вам відомо, створюється з довгої низки великих завдань. У кожному з них безліч маленьких завдань, що виконуються підсвідомо.
Тепер запитаємо: скільки ж моментів підсвідомої творчості заховано в усій наскрізній дії, що пронизує від початку до кінця всю п'єсу?
їх виявиться величезна кількість. Наскрізна дія є могутній збудний засіб, якого ми шукаємо, щоб вплинути на підсвідомість.
Подумавши трохи, Торцов провадив далі:
— Але наскрізна дія створюється не сама собою. Сила її творчого прагнення перебуває в безпосередній залежності від того, наскільки захоплює надзавдання.
160
А надзавдання теж криє в собі збуджувальні властивості, що зароджують підсвідомі творчі моменти.
Додайте їх до тих, що народжені і заховані в наскрізній дії, і тоді ви зрозумієте, що наймогутніші манки для збудження підсвідомої творчості органічної природи — це надзавдання і наскрізна дія.
І І.ілком охопити їх (у найглибшому і найширшому розумінні слова) н кожній сценічній творчості — нехай це буде головною мрією кожного артиста-творця...
Я щасливий, я окрилений, я зрозумів до кінця, на ділі, на практиці значення слів: «Через свідому психотехніку артиста — підсвідома та<>//чість органічної природи!»
І [,е означає для мене тепер: витрать роки і роки життя на вироблення психотехніки, і ти навчишся створювати ґрунт для натхнення. Тоді воно саме буде приходити до тебе.
Яка чудова перспектива! Яке велике щастя! Є для чого жити й пра-
цювати
(Станіславський К. С. Робота актора над собою. — К.: Мистецтво, 1953. -Ч. 1-2. - С. 7-8,27-28, 379-383,387-389,399-400.У
Дидактичні завдання
У чому полягає педагогічна цілеспрямованість сценічного мистецтва як «створення життя людського духу»?
Яку важливу закономірність впливу на підсвідомість актора відкрив К. С. Станіславський? Що дає це положення для розуміння педагогічної техніки?