К. С. Станіславський РОБОТА АКТОРА НАД СОБОЮ

Частина II. Робота над собою у творчому процесі втілення

І. Перехід до втілення

Зовнішнє втілення важливе настільки, наскільки воно передає внутрішнє «життя людського духу»...

Треба культивувати голос і тіло актора на основах самої природи. Для цього потрібна велика систематична й тривала робота, до якої я вас закликаю із сьогоднішнього дня. Коли ж цього не зробити, то наш тілесний апарат утілення буде занадто грубий для призначеної йому ніжної роботи.

'Текст подано з урахуванням сучасних вимог українського правопису (1993 р.).

161

Тонкощів Шопена не передати на тромбоні, так само як не можна виявити найтонших почуттів, несвідомих почувань через грубі частини нашого тілесного, матеріального апарату втілення, особливо коли він фальшивить на зразок розладнаних музичних інструментів.

Не можна з непідготовленим тілом передавати найтонші процеси внутрішнього духовного життя людини, так само як не можна грати «Дев'яту симфонію» Бетховена на розладнаних інструментах.

Що більший талант і тонша творчість, то більше до нього треба до­класти розробки й техніки.

Розвивайте ж і підкоряйте ваше тіло внутрішнім творчим наказам природи...

VII. Темпоритм

...Темпоритм — найближчий друг і співробітник почуття, бо віннерідко буває прямим, безпосереднім, іноді навіть майже механічним збудником емоційної пам'яті, а отже, і самого внутрішнього пережи-

о(11ІгІЯ.

Із цього, природно, випливає, що:

Не можна правильно почуватися при неправильному, невідповідно­мутемпоритмі.

Не молена знайти правильний темпоритм, не переживши водночас відповідного йому почування.

Поміж темпоритмом і почуттям і, навпаки, поміжпочуттям і темпоритмом існують нерозривна залежність, взаємодія і зв'язок.

Вникніть глибше в те, що я кажу, й оцініть до кінця наше відкриття. Воно надзвичайно важливе. Йдеться про безпосередній, нерідко механіч­ний вплив через зовнішній темпоритм на наше примхливе, свавільне, неслухняне й лякливе почуття; па те саме почуття, якому не можна нічого наказати, яке лякається найменшого насильства і ховається в глибокі криївки, де воно стає недосяжним; те саме почуття, на яке до цього часу ми могли впливати лише опосередковано, через манки. І раптом тепер до нього знайдено прямий, безпосередній підхід!!!

Адже це велике відкриття! А коли так, то правильно взятий темпо­ритм п'єси або ролі сам собою, інтуїтивно, іноді механічно може за­хоплювати почуття артиста і збуджувати правильне переживання...

До чого ж ми кінець кінцем доходимо?

До надзвичайного висновку, який відкриває нам широкі можливості в нашій психотехніці, а саме: виявляється, що ми маємо прямі, безпосе­редні збудники для кожного з рушіїв нашого психічного життя.

На розум безпосередньо впливають: слово, текст, думка, уявлення, що викликають міркування. На волю (хотіння) безпосередньо впли­вають: надзавдання, завдання, наскрізна дія. А на почуття безпосе­редньо впливає темпоритм.

Хіба це не важливий здобуток для нашої психотехніки?!

162

IX. Схема пройденого

...Сьогодні Аркадій Миколайович продовжував розглядати схему, розміщену на стіні.

— Як вам відомо з пройденого курсу, у нас є не один, а цілих три ініціатори психічного життя: розум, воля та почуття — три віртуози, — пояснював Аркадій Миколайович, показуючи на три маленькі прапорці. Бачите, вони як органісти на своїх місцях, а перед ними, наче клавіші або органні труби, ціла низка маленьких прапорців, що позначають еле­менти, з яких створюються, немов загальні резонатори, «внутрішнє та зовнішнє сценічні самопочуття... ».

Аркадій Миколайович пояснював нам, що: 1. Творчість починається з вимислу уяви поета, режисера, артиста, ху­дожника та інших, через те на перше місце треба прикріпити прапо­рець«Уява та її вимисли», «якби», «запропоновані обставини».

Тільки-но знайдено тему для творчості, щоб охопити ЇЇ, потрібні поділ на шматки та визначення захованих у них завдань. Тому прапорець із написом «Шматки і завдання» поміщено на другому місці.

Наступний момент — зосередження уваги на об'єкті, за допомогою якого або заради якого виконується завдання. Через те на третьо­му місці прикріплено прапорець«Увага та її об'єкти».

Щоб оживити завдання й об'єкт, потрібніпочуття правди та віра. Цей прапорець поміщено на четвертому місці. Там, де прав­да, — не може бути місця умовностям і неправді, тому почуття правди нерозривно пов'язане звикорінюванням штампа.

Наступним моментом є хотіння, прагнення та дія, що створюються самі собою, коли зароджується об'єкт, — завдання, у справжність якого можна щиро повірити.

На шостому місці прикріплено прапорець «Спілкування», бо зара­ди нього відбувається дія, спрямована на об'єкт.

Де спілкування, там неминуче й пристосування. Через те відповід­ний прапорець висить на сьомому місці.

Щоб розбудити почуття від дрімоти, ми вживали темпоритм, ... і прапорець з написом «Внутрішній темпоритм» був прикріплений на восьме місце.

Усі елементи.разом розкривають емоційну пам'ять для вільного виходу повторних почувань і длястворення істини пристрастей. [Емоційній пам'яті приділено наступне, дев'яте місце в ряду еле­ментів переживання].