- •Єдність мети Пізнати свою професію
- •Розділ 1.1. Природа педагогічних завдань Педагогічні цілі
- •Рефлексивні процеси в діяльності вчителя
- •Вічна радість
- •Учитель — учень. Велика педагогічна битва
- •Дидактичні завдання
- •Про мій досвід
- •Нариси психології праці вчителя
- •Сутність педагогічної творчості
- •Дидактичні завдання
- •Лише факти
- •Ситуація 1
- •Ситуація 2
- •Натхненний оповідач
- •Творча розповідь вихователя
- •Мистецтво говорити
- •Підготовка вступу
- •Вибір теми і врахування рівня слухачів
- •Чи добре ви усвідомлюєте мету свого виступу?
- •Основа виступу
- •Початок, головна частина й закінчення виступу
- •Початок виступу
- •Підготовка головної частини
- •Закінчення виступу
- •Завдання підвищеної складності
- •Переживання
- •XV. Надзавдання. Наскрізна дія
- •Лише факти
- •Ситуація
- •Батьківські збори
- •Десять «заповідей» вихователя
- •2. Про здоров'я і повноту духовного життя вчителя. Кілька слів про радість праці
- •3. Як запобігти виснаженню нервових сил у процесі повсякденної діяльності
- •Як управляти собою
- •Аутогенне тренування
- •Що можна навіяти собі
- •Дидактичні завдання
- •Іржі Томан
- •Як удосконалювати самого себе
- •Самовладання наполовину
- •Як досягти душевної рівноваги
- •Уміння відволікатися від турбот на певний час
- •Іноді потрібно й поступитися
- •Не можна бути досконалим абсолютно у всьому
- •Не ставте надмірних вимог
- •Не впадайте у гнів
- •Не залишайтеся на самоті зі своїми неприємностями
- •Ситуація 2
- •2.1. Зовнішність учителя також виховує
- •Поезія усного слова
- •Зовнішність читця
- •Підсумуємо
- •Невербальне спілкування
- •Міжособистісний простір
- •Візуальний контакт
- •Експресія
- •Пластика
- •Ситуація 2
- •Робота актора над собою
- •Частина II. Робота над собою у творчому процесі втілення
- •V. Дикція та спів
- •Імідж - шлях до успіху
- •Розділ 2. Ваш голос
- •Роль голосу
- •Структура голосу
- •Характеристики голосу
- •Характеристики гарного голосу
- •Властивість голосу
- •Резонанс
- •Висота тону
- •Гучність
- •Чутність
- •Експресія
- •Як змінити голос
- •Один голос чи два
- •Як дбати про свій голос
- •Дидактичні завдання
- •Дидактичні завдання
- •Лише факти
- •Ситуація 1
- •Ситуація 2
- •Тема 7
- •Розмова з молодим директором
- •Педагогічна культура вчителя
- •Основи культури мовлення
- •Розділ і. Культура мовлення в житті людини
- •Робота актора над собою
- •VI. Мова на сцені
- •Лише факти
- •Поезія усного слова
- •Вимова: хиби вимови
- •Ситуація
- •§ 1. Мотивація самовиховання майбутнього вчителя
- •§ 2. Засоби самовиховання майбутнього вчителя
- •§ 3. Методи самовиховання
- •Засвоєння саногенного мислення
- •Дидактичні завдання
- •Ситуація 1
- •Тема 10
- •Підсумки і майбутнє
- •Робота актора над собою
- •Частина і. Робота над собою у творчому процесі переживання
- •Передмова
- •II. Сценічне мистецтво і сценічне ремесло
- •Частина II. Робота над собою у творчому процесі втілення
- •І. Перехід до втілення
- •VII. Темпоритм
- •IX. Схема пройденого
- •Дидактичні завдання
- •Березіль
- •Лекції з режисури
- •Лекції з практики сцени
- •Про мій досвід
- •Виховання в сім'ї і школі
- •Тема 11
- •2. Педагогічне спілкування — різновид професійного спілкування
- •4. Комунікативна задача
- •1. Структура спілкування
- •1. Стиль педагогічного спілкування та його види
- •Дидактичні завдання
- •Тема 5. Специфіка і функції педагогічного спілкування
- •Тема 6. Професійне вміння педагога в роботі з дітьми
- •Лише факти
- •Ситуація 1
- •Тема 12
- •Психологічний контакт педагога та учня
- •Як умова успішної профілактики відхилень
- •У поведінці школярів
- •Замість висновків
- •Психологія взаєморозуміння
- •Емпатійне слухання
- •Початок
- •Ситуація 2
- •Тема 13
- •Замість висновків
- •Іграшки для уяви
- •Образ літери (цифри, символу)
Ситуація 2
А зараз ми завітаємо до третього класу, в якому працює народний учитель Галина Данилівна Лаврова.
Успіх Лаврової помітний відразу, з першої хвилини уроку — він в особливому стані дітей. Не те, щоб свято, ні — праця, але радісна, така, що дає радість. І помітно, як багато з цими третьокласниками працювали. Вони тримаються на уроці цілком вільно, але ні за яких обставин жоден хлопчик і жодна дівчинка не викрикнуть, не стануть відповідати раніше, як піднімуть руку й одержать дозвіл, — привчені до порядку.
Усі вчителі-відвідувачі говорять, що Галині Данилівні зовсім не доводиться робити дисциплінарних зауважень. її діти мають абсолютний учнівський слух, вони спрямовані на вчительку, вони чують кожне її слово, і все, що від неї іде, здається їм надзвичайно важливим. А як же інакше навчатися?
— Погода сьогодні не така, як завжди, — і щодня інша! — починає урок Галина Данилівна. — Яка сьогодні погода?
Увесь клас піднімає руки, долоньки тріпотять у нетерпінні:
Казкова!
Чудовий туманний ранок!
Немов сніжне королівство!
Ранком заволодів цар-туман!
М'яка погода, бо сніг під ноги лягає!
Ніжна, ласкава, добра!
Навіть трохи дивно чути всю цю вишуканість слів від маленьких дітей. А вчителька зненацька гасить у класі світло, загальний подих замилування — «ах!». І справді, ще немає дев'ятої ранку, ще темно, і вулиця у світлі ліхтарів за легкою сніжною завісою здається чарівною. На чотирьох уроках Лаврової я тричі чув це прекрасне дитяче «ах!». Так для того ж і школа, щоб дивуватися, ахати, трудитися душею. Майстер!
71
...Виявилося, що все це — лише вступ до теми «Закінчення прикметників жіночого роду»: ніжна, ласкава, добра погода... Діти відразу взялися за серйозну граматичну працю. Але прикметники в їхніх прикладах були всі живі, вони пахли снігом, морозом, сьогоднішнім ранком, і тому в Лаврової вийшов урок живої російської мови, даної нам усім для вираження краси світу.
Година за годиною, дзвоник за дзвоником, а діти, як і раніше, в такому ж спокійному стані зібраності й готовності працювати. Поступово подив змінюється розумінням, починаєш помічати головну властивість цих уроків. Могутній етичний заряд — так можна назвати ту силу, що не тисне на дітей, а підносить їх, підносить. Виявляєш, що буквально кожне слово вчительки, кожен її жест, погляд якимось чином торкаються тих головних питань життя, без котрих немає духовності людини, навіть якщо їй десять років. Учителька не повчає, не проголошує моральних сентенцій, їй узагалі не властивий повчальний тон; але вона постійно виявляє своє ставлення до людей, до праці, до життя, і це ставлення переважно радісне... На уроках Лаврової бачиш, як цей духовний світ створюється і який тут інструмент відіграє головну роль — радість. «У неї талант жити, і вона вміє передати його дітям» — так складно (або так просто) пояснила мені секрет Лаврової її сестра, учителька Л. Д. Хлопотова.
Етичним пафосом, етичною силою наповнені навіть найпростіші, звичайні дії вчительки. Наприклад, коли вона запитує про відсутніх, то підводяться друзі тих, кого сьогодні немає, і пояснюють, чому не прийшли до школи діти... Хвилюватися за відсутнього, за відсталого, за того, хто загубився, за маленького і слабкого вчителька навчає увесь час. І навіть коли восени збирають опале листя, вона просить: «Підніміть і маленький, померхлий, самотній листочок, діти...».
А як Лаврова хвалить дітей! Я став записувати за нею, але припинив — репертуар похвал виявився таким безмежним:
«Молодець! Продовжуй, Костю, ти мене тішиш! Молодець, будеш хорошим помічником! Бачу, ти вирішив перемогти свою трійку! Женю Антонов, пізнаю тебе, п'ятірка, молодець!..»
Діти її люблять! їй не доводиться домагатися їхньої любові, вона перемагає їх миттєво. Усмішка її обеззброює кожного, і численні гості намагалися піднесено описати усмішку Лаврової: «Усмішка осяває миле обличчя Галини Данилівни, діти невідривно дивляться на неї...» Або ще так: «її усмішка, як сонце, опромінює дітей, покращує їхній настрій і полегшує працю...»
А що? У цьому є правда, і ми часто ловимо об лизня, коли намагаємося пояснити успіх учителя лише його методами або промовами, і забуваємо про головні педагогічні засоби — скажімо, про просту, щиру усмішку і ласкаву інтонацію. Нам здається, ніби це все «ненауково», а насправді ненауково будувати педагогічні теорії, в яких немає слів
72
серце, сердечність, душевність, погляд, усмішка. І от побачите — те, чого буває так важко домогтися, коли піклуєшся лише про розумовий розвиток, те набагато легше з'являється під впливом етичної сили, звичайного добросердя. Ось чому всі діти навчаються в Лаврової добре, хоча в кількох учнів у медичних довідках стоїть діагноз «ЗПР» — «затримка психічного розвитку». Але любов, але радість, але «ах!», але «молодці» пробивається навіть крізь мур дитячого нерозуміння, крізь в'язку завісу відсталості.
(Соловейчик С. Л. Вечная радость. — М.: Педагогика, 1986. —С. 33-36.)
Дидактичні завдання-
/. Які засоби саморегуляції, на вашу думку, використовує Галина Данилівна Лаврова?
На прикладі роботи Г. Д. Лаврової поясніть механізми впливу психоемоційного стану вчителя на дітей. Як виявляється внутрішня техніка через зовнішній вигляд педагога? Через його мовлення? Чи пов'язані з внутрішнім самопочуттям способи взаємодії з дітьми, які використовує вчитель?
Уявіть, що зараз, ще студентом першого курсу, вам довелося працювати педагогом. Спрогнозуйте та опишіть свій внутрішній стан у роботі з дітьми. Чи відрізнятиметься він від робочого самопочуття Галини Данилівни? Які засоби саморегуляції використаєте?