Тема 13

УЯВА ВЧИТЕЛЯ ЯК УМОВА ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ У СПІЛКУВАННІ

Думки мудрих

Уява в широкому розумінні слова — будь-який про­цес, що протікає в образах.

С. Л. Рубінштейн

Перш ніж зробити те, що потрібно, необхідно ясно

відтворити це у своїй уяві.

А. Моррісон

Люди творчі — це люди з активною уявою.

Л. І. Шрагіна

В. А. Кан-Калик

УЧИТЕЛЕВІ ПРО ПЕДАГОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ

Педагогічне спілкування як взаємодія

У педагогічному спілкуванні надзвичайно важливе адекватне розу­міння педагогом учнів й учнями педагога. Це сприяє коригуванню й інтенсифікації навчально-виховного процесу. В організації правиль­ного взаєморозуміння в процесі педагогічного спілкування суттєву роль відіграє емоційна ідентифікація¹ й емпатія як здібність «емоційно (а не лише раціонально) сприйняти іншу людину, проникнути в її внутрішній світ, прийняти її з усіма думками й почуттями»². Уміти емоційно іден­тифікувати себе з дитиною, зажити його почуттями й думками, а отже, адекватно зрозуміти її думки і переживання — складне завдання. Саме

'Ми використовуємо поняття «емоційна ідентифікація» для позначення вміння педагога проникнути у стан вихованця через емоційне співпереживання.

²Социальная психология / Под ред. Г. П. Предвечного, Ю. А. Шеркови-на. - М., 1975. - С. 203.

210

на цій рисі наполягав А. С. Макаренко. Педагогічно дуже цінно, коли вчитель уміє проникати в психологічний стан учнів¹. Адже «уявлення про партнера диктує вибір засобів впливу на нього. Правильне уяв­лення про партнера — умова продуктивності цих впливів...»². Педагог У. П. Короленко писав в «Учительській газеті»: «Коли почуття не знаходять відповідного вияву, різко знижується можливість взаємо­розуміння. Причина? Низька емоційна культура, невміння володіти формою емоційних переживань і читати чужі емоції. Для педагога це згубно»³.

Отже, емоційна ідентифікація є найважливішим компонентом про­цесу педагогічного спілкування як перед організацією впливу, так і після нього.

Вибудовується така структура:

Тут емоційна ідентифікація виступає як елемент випереджуваль­ний (прогностичний) і завершальний (оцінювально-уточнювальний). Такі функції емоційної ідентифікації в процесі професійно-педагогіч­ного спілкування. Звертаємося до вашого студентського досвіду. Зга­дайте, коли легше було відповідати екзаменаторові: коли він уважно слухає вас, дивиться в очі, киває головою і т. д., тобто виявляє заці­кавленість у спілкуванні з вами, чи коли він сидить мовчки, обпер­шись ліктями на стіл, і ніяк зовнішньо не реагує на вашу відповідь? Природно, що в першому випадку атмосфера проведення іспиту більш спрямована, і передусім тому, що тут яскраво виявлені зацікавленість педагога, його співпереживання зі студентом. У другому випадку бага­то хто, навіть відмінно підготовлені студенти, дивлячись на непорушне, байдуже обличчя екзаменатора, починають плутатися, збиватися тощо.

Замість висновків

Якщо ви відчуваєте, що назріла потреба індивідуально поговорити з учнем, пам'ятайте про необхідність розробити стратегію і тактику май­бутньої розмови. Продумайте:

'Див.: Левитов 77. Д. О психических состояниях человека. — М., 1964. — С.ЗЗ.

²Ершов 77. М. Режиссура как практическая психология. — М., 1972. — С. 79. ³Короленко У. 77. Как читать змоции // Учит. газ. — 1978. — 12 окт.

211

— з чого ви розпочнете розмову і як вестимете її (сидячи, стоячи). (Кан-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении. —М. і Про-

свещение, 1987. -С. 133-135, 184-185.)

Дидактичні завдання

/. Що таке емоційна ідентифікація? Яка її роль у педагогічному спілку­ванні?

Спрогнозуйте оптимальні умови, які може створити педагог для успішного складання студентом іспиту, для відповіді учня на уроці.

Окресліть зміст педагогічного прогнозу на етапі підготовки до інди­відуальної розмови з учнем.

Л. І. Шрагіна ЛОГІКА УЯВИ

Іграшки для уяви

...Плануючи свої дії на певний період, ми саме цим створюємо об­раз мети, якої хочемо досягти, іспосіб її досягнення. При цьому фак­тичні дії замінюються розумовими: відбувається процес моделюван­ня — оперуванняобразами. І лише потім у роботу залучається мис­лення — воно будує логічно обґрунтований ланцюжок послідовних дій, які мають привести до успішного результату.

Мета запропонованих завдань — не лише активізувати уяву, а й підготувати творчу обстановку, в якій здійснюється творча робота ви­кладача з учнями (зі студентами), виникає спільне переживання — дійство, що також створює емоційне ставлення до предмета, який ви­вчається...

Образ літери (цифри, символу)

Мета вправи: активізувати уяву, створити емоційне ставлення до символу. Тут можливі два підходи: просто пофантазувати, на що схожа літера; зробити літеру близькою, що має свій характер. Для цього можна запропонувати такі запитання: яка на зріст буква — висока чи низька? Товста чи тонка? Якого кольору вона сама чи якого кольору одяг любить носити? Добра чи зла? Де живе? З ким товаришує? Що

212

полюбляє їсти? Що робить? Яке в неї хобі? Та будь-які інші запи­тання.

Буква «С» виявилася домогосподаркою, у якої сколіоз — ви­кривлення хребта, тому вона трішки згорблена. Харчується супом-роз-сольником, дуже любить дітей, обнімає їх, притискуючи ображе­них дітлахів до свого теплого круглого животика. «С» сива, майже без зубів, говорить шамкаючи, розтягуючи слова з буквою «С». Доб­ре готує, але деякі страви виявляються пересоленими. «С» любить сіль, тому в неї відкладення солей, і ходить вона, трошки перекочую­чись...

Запитання, запитання ...

Запитання можна визначити як головний засіб, що стимулює і мис­лення, й уяву.

Як же навчити ставити запитання? Розглянемо можливості засто­сування функціонально-системного підходу для усвідомлення про­цесу отримання результату й методів його досягнення під час вико­нання розвивальних вправ. Цей підхід дає змогу розробити досить чіткі правила виконання вправ у формі «нежорсткого» алгоритму. Якщо розглядати об'єкти як системи, то можна послідовно, викори­стовуючи поняття функціонально-системного підходу, формулювати за­питання, які відображають не лише властивості й ознаки об'єкта, а та­кож його зв'язки з навколишнім світом. Запитання можуть бути по­в'язані:

/. З функцією об'єкта.

Функціональний принцип аналізу літературних творів запропону­вав В. Я. Пропп, вивчаючи структуру народної казки. Якщо розгля­дати образ як систему, то під функцією будемо розуміти конкретні дії і вчинки дійової особи, через які розкривається її образ.

2. З можливими надсистемами.

Над системами для нашого об'єкта є всі зовнішні об'єкти, в які наш об'єкт входить і на які впливає. Для літературного твору — це опис географічного пункту, де перебуває об'єкт, дім, у якому відбувається дія, природне і соціальне середовище тощо.

3. З підсистемами об'єкта.

Разом із підсистемами об'єкта, тобто частинами, з яких він скла­дається, можна також розглядати його властивості й ознаки. Для обра­зу це будуть риси характеру, звички та інші ознаки, що характеризують персонаж та його стан.

Ось приклади можливих запитань до вправи: «Образ літери».

До поняття функція: для чого потрібна літера? Що вміє робити? З яким звуком дружить? Яку роль може іще виконувати? Чим захоп­люється? Чи любить вона пустувати?

213