140
4. Результати самовиховання. Це ті зміни, які з'являються в особистості або в колективі внаслідок самовиховних впливів...
§ 3. Методи самовиховання
Систему методів слід розглядати в послідовності, яка відповідає логіці самовиховання, починаючи від виникнення потреби в ньому і закінчуючи досягненням тих чи тих результатів.
1. Самопізнання і самооцінка... Як можна пізнати себе? — запитував великий Гете і відповідав: тільки через дії, але ніколи — через споглядання. Спробуй виконати свій обов'язок — і ти дізнаєшся, щов тобі є.
Тому самопізнання слід розпочинати передусім із самоспостереження в процесі самодослідження, з аналізу фактів власного життя. Самоспостереження — це не самоспоглядання. Воно передбачає роботу пам'яті та думки, фіксацію й аналіз вчинків за певний проміжок часу. Зміст мають не факти самі по собі, а те, вираженням яких думок, почуттів, ставлень та рис особистості вони є...
К. С. Станіславський писав, що налагодити безперервне підсвідоме автоматичне самоспостереження може тільки звичка, а звичка виробляється постійним нагадуванням протягом багатьох років...
Самоаналіз — цей спосіб потребує критичної оцінки фактів, співвіднесення їх із певними цінностями. Якщо самоспостереження — процес простеження за тим, що відбувається, то самоаналіз — процес оцінки, чому саме так сталося, через які риси самої особистості, що вимагає діапазону соціального погляду.
Студент оцінює свою особистість з погляду всебічного розвитку себе як спеціаліста вищої кваліфікації, оцінює і психофізичні, і професійні, і соціально-особистісні характеристики. Ще складнішим, але ефективним способом самопізнання є самовипробовування, яке можна здійснити, беручи участь у студентській роботі, у спілкуванні з товаришамив колективі та в інших ситуаціях. Для випробовування професійних знань і вмінь найкраще використовувати можливості різних форм педагогічної практики. Саме тут можна побачити себе «очима учнів», визначити рівень своїх знань, педагогічних здібностей, культури, безперечно у тому разі, якщо самодослідження супроводлсується самоспостереженням та самоаналізом. Самовипробовувати можна й особливості своїх інтелектуальних, емоційних і вольових рис, а також свого темпераменту й фізичних можливостей.
Важливим джерелом самопізнання для студента є аналіз критичних відгуків товаришів, знайомих, педагогів та інших осіб... Людина, як у дзеркалі, відбивається у ставленні до неї інших людей. Критика й самокритика в студентській групі, взаємна доброзичлива вимогливість формує у студента об'єктивну самооцінку, вимогливе ставлення до своєї особистості...
141
Однак критичне ставлення до своєї особистості може залишитися на рівні добрих намірів, якщо за самопізнанням не виникнуть дії, що мобілізують зусилля для самовдосконалення...
Самостимулювання... Сильну стимулювальну дію має самокритика. Самокритичність є однією з базових рис особистості, відсутність якої спричиняє самовдоволеність і самозаспокоєність. Самокритичність та наявність мети життя є головними стимулами самовиховання...
Самопрограмування, або побудову плану самовиховання, може бути здійснено в різних формах: як зафіксовані на папері плани або самозобов'язання, як усвідомлені цілі або завдання, як наміри тощо...
Щоб скласти план самовиховання, необхідно мати передусім достовірну інформацію про свою особистість...
Слід розрізняти поняття програми та планування професійного самовиховання. Програма самовиховання передбачає визначення всього можливого змісту змін в особистості безвідносно до конкретної людини. Планування ж — визначення конкретних завдань і заходів, засобів і методів для конкретної людини.
Ще А. С. Макаренко мріяв про той час, коли в армії вихователів будуть типові проекти розвитку особистості та індивідуальні корективи до них...
Програма самовиховання майбутнього вчителя повинна містити всі основні вимоги педагогічної професії до його особистості, до того, що становить у ній загальне, особливе й індивідуально неповторне. Відповідно виокремлюють три групи основних рис особистості, які потребують самовиховання.
I.Соціальні та загальноособистісні риси вчителя:
Ідейність. Громадянськість. Моральність.
Педагогічна спрямованість. Педагогічні переконання.
Естетичні риси.
II. Професійно-педагогічні риси:
Теоретична й методична підготовленість зі спеціальності.
Психолого-педагогічна підготовленість до професійної діяльності (теоретична).
Розвиток практичних педагогічних умінь та здібностей.
III. Індивідуальні риси:
Особливості пізнавальних процесів та їхня педагогічна спрямованість (педагогічна спостережливість, педагогічне мислення, педагогічна пам'ять і т. д.).
Емоційна чутливість.
Вольові риси.
Особливості темпераменту.
Стан здоров'я.