- •Інформаційні технології в перекладі
- •Тема 1. Інформаційні технології в перекладі
- •Переклад як інтелектуальна діяльність
- •Одиниця перекладу
- •Історія розвитку перекладацької діяльності
- •Перші перекладачі на Русі
- •Як перекладати?
- •Етапи перекладу
- •Мал. 1.1. Переклад як інтелектуальна діяльність
- •Мал. 1.2. Види перекладу
- •Історія перекладу в Україні
- •Об’єктивні перешкоди розвитку прекладу в Україні
- •Розвиток художнього перекладу
- •Розвиток науково-технічного перекладу
- •Машинний переклад
- •Поняття „машинний переклад"
- •Технологія Translation Memory
- •Історія машинного перекладу
- •Використання еом для перекладу
- •Дві філософії машинного перекладу
- •Принципи машинного перекладу
- •Трансформаційний підхід
- •Денотативний підхід
- •Мал. 1.3. Схеми процесу перекладу
- •Переваги машинного перекладу
- •Висока швидкість
- •Низька вартість
- •Швидкий доступ до послуги
- •Конфіденційність
- •Універсальність
- •Переклад матеріалів у мережі Інтернет
- •Одноманітність стилю й термінології
- •Відсутність витрат на форматування
- •Мал. 1.4. Цикл роботи над перекладом
- •Питання для самоперевірки
- •Література для самонавчання
- •Тема 2. Cистемне та прикладне програмне забезпечення перекладацької діяльності
- •Програмне забезпечення перекладацької діяльності
- •Системне програмне забезпечення
- •Прикладне програмне забезпечення перекладацької діяльності
- •Операційна система ms Windows
- •Операційна система Windows хр
- •Забезпечення автоматичного запуску Графічний інтерфейс
- •Робочий стіл операційної системи Windows хр
- •Мал. 2.1. Робочий стіл користувача
- •Мал. 2.2. Програмне вікно Мой комп’ютер
- •Мал. 2.3. Діалогове вікно Шрифт
- •Контексні меню
- •Представлення даних у комп’ютері
- •Мал. 2.4. Контекстне меню робочого столу оболонки Windows хр
- •Шлях до файла
- •Програма Мой компьютер
- •Робота з об’єктами у системній оболонці Windows хр
- •Мал. 2.5. Вікно Корзина
- •Мал. 2.6. Вікно з відкритим контекстним меню об’єкта папки Мои документы
- •Атрибути файлів
- •Пакет прикладного програмного забезпечення ms Office
- •Мал. 2.7. Вікно тестового процесора ms Word 2003 хр
- •Мал. 2.8. Вікно програми ms Excel 2003 хр
- •Мал. 2.9. Вікно програми Microsoft PowerPoint 2003 хр
- •Мал. 2.10. Вікно програми Microsoft Access 2003 хр
- •Мал. 2.11. Вікно програми Microsoft Outlook 2003 хр
- •Мал. 2.12. Вікно програми Microsoft Publisher 2003 хр
- •Електронні словники
- •Словники Multilex
- •Мал. 2. 13. Інтерфейс програмного продукту Мультилекс
- •Словники Polyglossum
- •Мал. 2. 14. Інтерфейс словників Polyglossum
- •Мал. 2. 16. Контекстне меню словників Polyglossum
- •Мал. 2.18. Пошук слова в різних словниках
- •Словник Контекст
- •Словник Lingvo
- •Мал. 2.20. Інтерфейс словників Lingvo
- •Cистема конвертації друкованих документів в електронну форму FineReader
- •Вікно програми FineReader
- •Мал. 2.21. Вікно програми FineReader
- •Сканування інформації
- •Сегментація інформації
- •Розпізнавання інформації
- •Процесс перевірки
- •Системи машинного перекладу
- •С Доцільність використання систем мп истеми мп доцільно використовувати:
- •Система мп
- •Система мп
- •Система мп „Google Переводчик” (http://translate.Google.Ru/)
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні завдання Завдання 1.
- •Оригінал:
- •Переклад без підключення спеціалізованого словника:
- •Завдання 2.
- •Завдання 3.
- •Переклад з використанням системи мп promt:
- •Переклад на російську мову:
- •Література для самонавчання
- •Тема 3. Безпека даних у комп’ютерному середовищі
- •3.1. Система захисту даних
- •Інформаційна безпека
- •Захист даних
- •Способи несанкціонованого доступу до даних
- •3.2. Захист даних у персональних комп’ютерах
- •Створення архівних копій документів
- •Архіватори
- •Програма WinZip
- •Мал. 3.1. Вікно програми WinZip
- •Мал 3.2. Вікно New Archive (Новий архів)
- •Мал. 3.3. Вікно Add (Додати)
- •Програма WinRar
- •Мал. 3.5. Вікно програми WinRar
- •3.3. Комп’ютерні віруси
- •Історія створення комп’ютерниї вірусів
- •Файлові віруси
- •Завантажувальні віруси
- •Файлово- завантажувальні віруси
- •Ознаки зараження комп’ютерним вірусом
- •Як уникнути комп’ютерних вірусів?
- •Найвідоміші комп’ютерні віруси
- •3.4. Антивірусні програми та їх характеристики
- •Програма Aidstest (д.Н. Лозинского)
- •Програма Doctor Web (і. Данилова)
- •Питання для самоперевірки
- •Практичне завдання
- •Література для самонавчання
- •Тема 4. Підготовка перекладу в текстовому процесорі
- •4.1. Характеристика понять текстових редакторів і процесорів
- •Wysiwyg-технологія
- •4.2. Текстовий процесор ms Word
- •Вікно програми Word
- •Мал. 4.1. Вікно текстового процесора ms Word
- •Рядок заголовка
- •Рядок меню
- •Панелі інструментів
- •Смуги прокрутки
- •Мал. 4.2. Номер сторінки і заголовок, які висвічуються поруч з бігунком
- •Рядок стану
- •4.3. Налаштування текстового редактора ms Word
- •Режими відображення документів на екрані
- •Попередній перегляд документа перед друком
- •4.4. Діалогові вікна
- •Елементи діалогового вікна
- •4.5. Створення, збереження, редагування та друк тексту документа
- •Cтворення нового звичайного документа
- •Збереження документа
- •Редагування тексту документа
- •Правила введення тексту
- •Переміщення текстом
- •Відміна правки
- •Виділення тексту
- •Переміщення, копіювання та вилучення тексту
- •Використання миші для виділення тексту
- •Мал. 4.4. Буфер обміну даних Clipboard на панелі задач
- •Поділ екрана
- •1. Якщо документ не відкритий:
- •2. Якщо документ відкритий і поданий в активному вікні:
- •Налаштування параметрів друку тексту документа
- •Мал. 4.5. Діалогове вікно, що дозволяє задати параметри друку документа
- •Питання для самоперевірки
- •П рактичне завдання
- •Література для самонавчання
- •Тема 5. Засоби редагування тексту перекладу в середовищі ms word
- •5.1. Пошук і заміна даних у тексті документа
- •Пошук даних утексті перекладу
- •Заміна даних у тексті
- •Мал. 5.1. Діалогове меню Найти и заменить
- •5.2. Засіб Автозаміна
- •Автозаміна
- •Мал. 5.2. Діалогове вікно Автозамена
- •Мал. 5.3. Кнопка можливостей автозаміни
- •Введення фрагментів тексту і малюнків, що повторюються
- •5.3. Автоматичне форматування тексту при введенні даних
- •Установка параметрів автоформатування
- •Мал. 5.4 Діалогове вікно Автозамена з відкритою вкладкою Автоформат при введенні
- •Автотекст
- •Мал. 5.5. Діалогове вікно для створення елементу автотексту
- •Мал. 5.6. Панель інструментів Авто текст
- •5.4. Автоформатування документа
- •Мал. 5.8. Діалогове вікно Автозамена з відкритою вкладкою Автоформат
- •5.5. Автоматичне створення реферату
- •Діалогове вікно Автореферат
- •Мал. 5.9. Завдання параметрів автореферату
- •Мал. 5.10. Текст документа з виділеними реченнями автореферату
- •Питання для самоперевірки
- •Практичне завдання
- •Література для самонавчання
- •Тема 6. Основи форматування тексту перекладу
- •6.1. Поняття форматування тексту перекладу
- •Недруковані символи як засіб форматування тексту
- •Мал. 6.1. Відтворення недрукованих знаків на екрані
- •Спеціальні засоби форматування
- •6.2. Основні засоби та режими форматування тексту
- •Основні засоби форматування тексту
- •6.3. Форматування символів
- •Діалогове вікно Шрифт
- •Мал. 6.4. Вкладка Шрифт діалогового вікна Шрифт
- •Мал. 6.6. Вкладка Інтервал діалогового вікна Шрифт
- •6.4. Форматування абзаців
- •Вкладка Отступы и интервалы
- •Мал. 6.7. Вкладка Отступы и интервалы діалогового вікна Абзац
- •Вкладка Положение на странице
- •Мал. 6.8. Вкладка Положение на странице діалогового вікна Абзац
- •Діалогове вікно Границы и заливка
- •Мал. 6.9. Вкладка Граница діалогового вікна Границы и заливка зі встановленою рамкою навколо абзацу
- •Мал. 6.10. Вкладка Заливка діалогового вікна Границы и заливка з розкритим списком вибору типу візерунка
- •Мал. 6. 11. Відтворені на екрані знаки табуляції і позиції табуляції, до яких переміщають курсор ці знаки
- •Мал. 6. 12. Діалогове вікно Табуляция
- •Мал. 6.13. Вкладка Маркированный з вибраним зразком оформлення списку
- •Мал. 6.14. Діалогове вікно Изменение маркированного списка
- •Мал. 6.15. Діалогове вікно Символ з виліленим знаком „*” з шрифту Symbol
- •Мал. 6.17. Перетворення маркірованого списку в нумерований
- •Мал. 6.18. Вікно Изменение нумерованного списка
- •Мал. 6.20. Текст контракту як приклад багаторівневого документу
- •Мал. 6.21. Діалогове вікно Список
- •Мал. 6.24. Панель інструментів Структура
- •Мал. 6.25. Пронумерована багаторівнева структура контракту в режимі Структура
- •6.5. Форматування розділів у тексті перекладу
- •Розділи
- •Мал. 6.23. Вигляд маркера Разрив раздела (со следующей страницы)
- •Розташування тексту перекладу в колонки
- •Мал. 6.24. Контракт, надрукований англійською та російською мовами у дві колонки
- •Мал. 6.25. Діалогове вікно Колонки
- •Мал. 6.26. Діалогове вікно Границы и заливка
- •Мал. 6.27. Вкладка Поля діалогового вікна Параметры страницы
- •Мал. 6.29. Вкладка Источник бумаги діалогового вікна Параметры страницы
- •6.6. Форматування тексту з використанням стилів
- •Мал. 6.30. Виведення списку параметрів форматування, застосованих до вказаного курсором фрагмента тексту
- •Мал. 6.31. Список Стиль, що розкривається
- •Мал. 6.32. Відкрита вкладка Стили и форматирование Области задач з розкритим контекстним меню стилю Заголовок 1
- •Мал. 6.33. Діалогове вікно Создание стиля з натиснутою кнопкою Формат
- •6.7. Складні засоби форматування тексту
- •Мал. 6.34. Діалогове вікно Тема та вибрана тема оформлення Бетон
- •Питання для самоперевірки
- •Практичне завдання
- •Література для самонавчання
- •Шаблони
- •Мал. 7.1. Діалогове вікно Параметры
- •7.2. Використання шаблонів у перекладацькій діяльності
- •7.3. Створення електронних форм та шаблону форми
- •Поля форм
- •Мал. 7.2. Панель інструментів Формы щ Додавання електронних полів у шаблон форми об додати поле форми у шаблон за допомогою панелі інструментів Формы необхідно:
- •Кнопки панелі інструментів Формы, які використовуються для додавання полів
- •Захист електронної форми
- •7.4. Cтандартні шаблони текстового процесора Word
- •Категорії стандартних шаблонів
- •7.5. Створення документів з використанням шаблонів
- •Мал. 7.4. Діалогове вікно Шаблоны
- •Мал. 7.3. Вкладка Создание документа
- •7.6. Створення шаблонів документів
- •Створення шаблону на основі існуючого шаблону
- •Мал. 7.5. Вікно файла Шаблон1, створеного на базі шаблону звичайного документа
- •Створення шаблону на основі звичайного документа
- •Мал. 7.6 Діалогове вікно Сохранение документа
- •7.7. Створення документів за допомогою майстрів
- •Майстри
- •Питання для самоперевірки
- •Практичне завдання
- •Література для самонавчання
- •Тема 8. Графічне оформлення тексту перекладу
- •8.1. Засоби графічного оформлення тексту перекладу
- •Графічні об’єкти
- •Малюнки
- •Імпорт графіки
- •Робота з малюнками
- •Створення графічних об’єктів
- •Мал. 8.2. Панель інструментів Рисование
- •Мал. 8.4. Група кнопок Рисование
- •Форматування графічних об’єктів та малюнків
- •Вставка в текст автофігур
- •8.2. Колонтитули в тексті перекладу
- •8.3. Буквиця, схематичні діаграми та написи в тексті перекладу
- •Створення буквиці на початку абзацу
- •Створення схематичної діаграми
- •Створення напису
- •Кнопки панелі інструментів Надпись
- •П ? итання для самоперевірки
- •Практичне завдання
- •Література для самонавчання
- •Тема 9. Використання засобів текстового процесора word для роботи з великими текстами документів
- •9.1. Робота з текстом у режимі Структура
- •Структура тексту документа
- •Робота з текстом у режимі Структура
- •9.2. Створення предметного покажчика великого тексту документа
- •Позначення в тексті елементів предметного покажчика
- •Позначення в тексті підпорядкованих елементів предметного покажчика
- •Автопомітка елементів тексту в документі
- •Збірка предметного покажчика
- •9.3. Основні поняття щодо перехресних посилань та назв
- •Створення перехресних посилань
- •Розміщення вручну назв об’єктів у тексті
- •Автоматична вставка в документ назв
- •Створення списку назв об’єктів у документі
- •9.4. Створення змісту тексту великого документа
- •Створення списку назв об’єктів у документі
- •Поновлення змісту документа
- •9.5. Створення титульної сторінки тексту та нумерація сторінок документа
- •Створення титульної сторінки
- •Нумерація сторінок
- •Мал. 9.15. Діалогове вікно Формат номера страницы
- •Питання для самоперевірки
- •Практичне завдання
- •Література для самонавчання
- •Тема 10. Використання програми ms powerpoint для підготовки мультимедійних презентацій
- •10.1. Інтефейс програми PowerPoint
- •Елементи програмного вікна програми PowerPoint
- •10.2. Створення нової презентації
- •Мал. 10.7. Презентація, створена з використанням Мастера автосодержания в режимі структури
- •Створення нової презентації за допомогою шаблону оформлення
- •Створення та оформлення презентації на базі існуючої презентації
- •Мал. 10.8. Створення нової презентації за допомогою шаблону оформлення
- •Мал. 10.9. Створення презентації на базі вже існуючої презентації
- •Мал. 10.10. Вікно нової презентації Мал. 10.11. Режими роботи з презентаціями
- •10.3. Режими роботи з презентаціями
- •10.4. Макет слайда
- •10.5. Дизайн слайда
- •Мал. 10.12. Способи зміни дизайну слайда
- •Мал. 10.13. Команда Добавить эффект на вкладці Настройка анимации.
- •10.6. Конструювання переходів між слайдами
- •Конструювання переходів між слайдами
- •10.7. Гіперпосилання на слайдах презентації
- •Гіперпосилання на слайдах
- •Мал. 10.16. Призначення тексту гіперпосилання
- •Питання для самоперевірки
- •Практичне завдання
- •Література для самонавчання
- •Тема 11. Виконання перекладу документів у середовищі електронних таблиць ms excel
- •11.1. Інтерфейс програми ms Excel
- •Робоча книга Excel
- •Мал. 11.1. Вікно програми Excel
- •Вікно робочої книги Excel
- •Види адрес комірок
- •Виділення комірок та діапазонів
- •Смуги прокручування
- •Ярлики робочих аркушів
- •11.2. Створення та збереження нової робочої книги
- •Створення нового документа з використанням шаблону
- •Мал. 11.2. Вкладка Общие діалогового вікна Шаблоны
- •Збереження робочих книг
- •11.3. Захист робочих книг
- •Збереження робочого простору
- •11.4. Операції з робочими книгами та аркушами
- •Відкриття робочих книг
- •Закриття робочих книг
- •Операції з робочими аркушами
- •11.5. Створення електронної таблиці
- •Підготовка робочого до розміщення таблиці
- •Розробка структури електронної таблиці
- •Введення текстової інформації в таблицю
- •Мал. 11.3. Діалогові вікні Ширина столбца і Высота строки
- •Введення числових даних, формул і функцій у комірки
- •Мал. 11.4. Діалогове вікно Мастер функцій
- •Форматування та редагування даних у комірках
- •Мал. 11.5. Діалогове вікно Формат ячеек
- •Оформлення електронної таблиці
- •Мал. 11.6. Графічні об’єкти панелі Рисование, що знаходяться в меню Автофируры
- •Друк електронної таблиці
- •11.6. Побудова діаграм
- •Елементи діаграми
- •Види діаграм
- •Автоматичне створення діаграм
- •Створення діаграм за допомогою Майстера діаграм
- •Мал. 11.7. Діалогове вікно Мастер диаграмм (Шаг 1 из 4)
- •Встановлення параметрів елементів діаграми:
- •За допомогою панелі інструментів Диаграммы
- •За допомогою контекстного меню
- •За допомогою покажчика миші
- •Питання для самоперевірки
- •Практичне завдання Завдання 1. Настройка екрана та інструментів програми Excel
- •Завдання 2. Побудова електронної таблиці
- •Завдання 3. Використання математичних та логічних функцій в електронній таблиці
- •Завдання 4. Використання функцій дата-час та логічних функцій в електронній таблиці
- •Завдання 5. Використання текстових функцій в електронній таблиці.
- •Завдання 6. Побудова та редагування діаграм
- •Література для самонавчання
- •Список використаних джерел інформації
- •Глосарій
- •Навчальне видання
Системи машинного перекладу
Ідея використання комп’ютера для автоматичного перекладу текстів виникла ще на початку появи обчислювальної техніки. Для автоматичного перекладу документів з однієї мови на іншу розроблено багато різних програм. Однак через складнощі опису семантики природних мов до цього часу остаточно проблему перекладу ще не вирішено. Проте сучасні засоби автоматизації перекладу досягли такого рівня, який дає змогу ефективно використовувати їх на практиці. Це пов’язано з тим, що в наукових, технічних, економічних та інших текстах, на відміну від художніх, використовується обмежена кількість мовних конструкцій, які більше орієнтовані на однозначну інтерпретацію.
Оцінюючи актуальність автоматизації перекладу, уже цитований нами Дж. Слокум вважав, що фахівця, який бажає бути в курсi подiй у своїй науковiй, технiчнiй галузі, цiлком задовольняє недорога система МП, яка здiйснює швидкий, хоча й недосконалий переклад текстової iнформацiї. В найгiршому випадку, тобто при одержаннi вiд машини перекладу недостатньо високої якостi, фахiвець мiг би, вирiшити, чи потрiбний йому бiльш точний iнтелектуальний переклад. Що ж стосується перекладу iнформацiї на iноземнi мови, то на думку Дж. Слокум вигiднiше користуватися системами машинного перекладу, якi допускають постредагування, нiж робити повнiстю „ручний” переклад.
І
Типологія та
принципи функціонування систем МП
Iз лiтератури нам вiдомi такi принципи класифiкацiї.
1). Щодо участi ЕОМ у процесi перекладу, обсягу роботи, яку вона „бере на себе”, системи МП подiляються на автоматизованi та автоматичнi. Першим в англiйськiй мовi вiдповiдає термiн MAT (machine-aided translation), тобто переклад, який виконується за допомогою машини, а другим – MT (machine translation), тобто машинний переклад як такий.
В автоматизованих системах МП людина є обов’язковим учасником процесу перекладу. На частку машини в них приходиться виконання тiльки рутинних операцiй – пошук слiв i словосполучень в автоматичному словнику та вивiд їхнього перекладу на екран з можливою наступною вставкою у вихiдний текст. Навпаки, в автоматичних системах машина здійснює аналiз вхiдного тексту та синтез вихiдного, так що переклад, хоча й має неминучi лексичнi, граматичнi, стилiстичнi помилки, в цiлому є зрозумiлим користувачевi й може бути використаний у виглядi iнформацiйного документа, котрий в деякiй мiрi може замiнити оригiнал. У той же час, такi системи, як правило, мають засоби редагування машинного продукту, що особливо важливо при перекладi текстiв, котрi мають статут документiв у прямому значеннi цього слова, наприклад, технiчної документацiї, котра поставляється за кордон разом з устаткуванням, що експортується.
2). Ще однiєю характеристикою системи МП є кiлькiсть мов, що їх „розумiє” система. Вiдповiдно до даного критерiю будемо розрiзняти двомовнi та багатомовнi системи. Першi здiйснюють переклад для однiєї мовної пари. Якщо ж система охоплює бiльше однiєї мовної пари, вона є багатомовною.
У розвиток цього пункту представляється доцiльним ввести також такий пiдроздiл систем МП, як оборотнiсть (англiйський термiн – “two-way systems”) i необоротнiсть (“1-way systems”). Системи першого типу перекладають текст тiльки „в один бiк”, а системи другого типу – „в обидва боки”.
3). Важливою характеристикою систем МП є також тип документiв, на переклад яких орiєнтована система. Зокрема, iснують системи, якi працюють тiльки з заголовками документiв (наприклад, патентiв); iншi – здебiльшого з технiчними специфiкацiями тощо. Iснують також унiверсальнi системи, якi можуть на однаковому рiвнi ефективностi перекладати тексти рiзноманiтних типiв (try-anything systems – термiн Веронiки Лоусон).
Промисловi системи МП розрiзняються залежно вiд тематичних галузей, що покриваються ними. Визначимо при цьому, що в сучасних системах МП програмне забезпечення залежить тiльки вiд структури лiнгвiстичного забезпечення, але не вiд конкретного наповнення автоматичного словника, i треба розрiзняти саме словники систем, а також практичну можливiсть їхнього поширення.
4). Нарештi, широко вiдомий суто лiнгвiстичний принцип класифікації систем МП. Системи МП подiляються на:
системи, що реалiзують прямий переклад (direct translation);
системи, якi базуються на трансферi (transfer approach);
системи з мовою-посередником (interlingua approach).
Оскiльки ця пiдстава класифiкацiї представляє, зрозумiло, особливий iнтерес для комп’ютерної лiнгвiстики, розглянемо її детальнiше.
Системи прямого перекладу будуються, виходячи з такого мiркування: нехай маємо двi конкретнi мови, на котрi настроюється певна система; в основному iнформацiя знаходиться в лексицi, тому достатньо правильно перекласти лексику вхiдного тексту, для чого, зрозумiло, необхiдно зняти багатозначнiсть, яка заважає цьому (в першу чергу граматичну), i привести в мiнiмально необхiдну вiдповiднiсть вхiднiй синтаксичнiй структурi вихiдну структуру, щоб лексика вихiдного тексту справдi передавала iнформацiю, закладену в текстi, що перекладається. Цi системи придiляють основну увагу лексицi, iгноруючи „глобальний” синтаксис речення i спираючись на мiнiмальний контекст. Важливо пiдкреслити, що при прямому перекладi речення i аналiзується, i синтезується не у виглядi синтаксичного утворення, а як сукупнiсть лiнiйних фрагментiв. Безумовно, в цiй лiнiйностi синтаксичнi зв’язки i залежностi враховуються, але непрямо i далеко не в повному обсязi.
Суть прямого перекладу – в гiпотезi, згiдно з якою надлишковiсть мови є такою, що правильний переклад лексики компенсує помилки в граматицi. Можна також припустити, що, чим ближче синтаксичне оформлення текстiв двох мов, тим вищою буде якiсть перекладу. А навпаки? Наскiльки достатньою є надлишковiсть? Наскiльки знань користувача з предметної галузi достатньо для того,щоб зрозумiти граматично помилковi фрагменти? На цi питання краще всього вiдповiдає оцiнка машинних перекладiв, виконаних такими системами. Зараз визначимо лише, що, як показує практика, системи прямого перекладу можуть претендувати, в першу чергу, на одержання сигнальних перекладiв, тому що якiсть вихiдного продукту в них є далекою вiд iдеалу, якщо йдеться про новий текст, котрий, ранiше не опрацьовувся системою.
Системи прямого перекладу можна удосконалювати. Їхнiй нижчий рiвень – пословний переклад; можна було б вказати i вищий, проте головне, що цей вищий рiвень iснує, розвивати безмежно такi системи неможливо, основний принцип системи в процесi вдосконалення не змiнюється: прямий переклад - це так чи iнакше автоматично вiдредагований пiдстрочник.
Не можна не бачити, що всi перетворення пiдстрочника базуються на особливостях вхiдної структури. Таким чином, якщо пiдстрочник дав помилковий переклад iз-за невiдповiдностi вхiдної та вихiдної структур, то ця помилка збережеться на всiх наступних етапах обробки. Нехай, наприклад, необхiдно перекласти на українську мову англiйське речення I saw her walking. Прямий переклад: Я побачив її ідучи.
У розвинених системах прямого перекладу застосовуються процедури усунення багатозначностi, котрi базуються на аналiзi обмежених лiнiйних контекстiв, сегментiв. При такому аналiзi, що враховує не залежностi слiв, а тiльки їхнє лiнiйне роташування, iснує можливiсть багатозначного та по-милкового видiлення фрагментiв, що призводить до помилок у побудовi вихiдного тексту.
Як бачимо, помилковий – iз-за неврахування синтаксичної структури речень – пiдстрочник призводить до того, що, одержавши його, уже пiзно будь-що змiнювати, помилка залишається. У зв’язку з цим, грубому прямому перекладу протиставляється трансфер-пiдхiд. Його iдея: якщо при прямому перекладi лексика часто „не працює” iз-за неврахування синтаксичної ролi слiв, то необхiдно виявити синтаксичну структуру вхiдного речення, трансформувати її у структуру мови перекладу i тiльки потiм – перекладати на лексичному рiвнi, тобто пiдставляти слова в синтаксичну структуру вихiдного тексту.
Розглянемо той же приклад, використовуючи такi умовнi означення: N – iменник чи займенник; V – дiєслово; D – поширене доповнення; pres – теперiшнiй час. I saw her walking. Аналiз: I = N; saw = V; her walking = D. Трансфер: N - V - D= N - V, как N1 V1pres. Синтез: Я побачив, як вона іде.
Таким чином, переклад, виконаний системою з використанням трансферу, буде кращий, нiж переклад, виконаний системою прямого перекладу, якщо задовольняються три умови:
вдалим був аналiз вхiдного тексту, тобто система вiрно розпiзнала синтаксичну структуру тексту;
словник правил трансферу досить повний;
структури вхiдного та вихiдного текстiв розрiзняються, так що перетворення є необхiдним.
Отже, тотальнiй вiдмовi вiд синтаксичного аналiзу протиставляється теж тотальний синтаксичний аналiз. При цьому ясно, що синтаксичний аналiз без урахування семантики слiв не буде повноцiнним. Приклад: The cell changed a minute later („змінилася”). The reporter changed the article later („змінив”).
Визначимо, що наведенi цi „простi” приклади не є штучними: в реальних наукових та iнформацiйних текстах ситуацiї є значно складнiшими для обробки, тому що в них використовуються термiни, семантику яких складно описати, причому вони вступають у реальних текстах у складнi синтаксичнi вiдносини одне з одним.
Як бачимо, труднощi в обох методик – спiльного порядку: необхiднiсть заздалегiдь, у словнику, тобто на рiвнi мови, завбачити поводження слiв у текстi, тобто на рiвнi мовлення. При цьому: при прямому перекладi завбачається менше, i це потребує менше iнформацiї при утвореннi словника, що спрощує цей процес, але вiдсутнiсть частини важливої iнформацiї про слова та граматику призводить до помилок; трансфер-переклад потребує бiльше iнформацiї, словник поповнювати складнiше, при аналiзi, синтезi й трансферi враховується бiльше зв’язкiв, а значить з’являються помилки, викликанi тим, що ми бiльше хочемо узнати про речення, а також тим, що можливi помилки при введення слiв у словник.
Справдi, при прямому перекладi нас не цiкавлять синтаксичнi зв’язки, точнiше, вся їх маса, а значить, помилок, що проявляються у виявi неiснуючих зв’язкiв, просто немає. Зате, з iншого боку, трансфер-пiдхiд у рядi випадкiв позбавляє вiд помилок прямого перекладу, тому що не робить прямих, “пiдрядкових” пiдстановок слiв, а значить, не робить i вiдповiдних помилок. Практика показує, що трансфер-системи, що мають, здавалося б, вищу розпiзнавальну спроможнiсть, нiж системи прямого перекладу, мають не бiльш високi показники якостi перекладу. Наприклад, система нiмецького-англiйського перекладу METAL має процент правильно перекладених речень 45% – 85%, залежно вiд того, чи новi це тексти для системи . Причина тут в тому, що притягнення синтаксичної iнформацiї саме по собi не може не дати помилок. Трансфер-переклад, таким чином, будучи гiпотетично ефективнiшим за прямий переклад, на практицi в цiлому працює не краще щодо загальної якостi вихiдного тексту, якщо тiльки не демонструвати його переваги на заздалегiдь пiдготовлених прикладах. У той же час, не слiд забувати принаймнi двi його переваги перед прямим засобом:
деякi конструкцiї, наприклад, наведена вище – I saw her walking – принципово не пiдлягають прямому перекладу i мають опрацьовуватися з використанням правил трансферу;
за допомогою трансферу значно легше будувати багатомовнi системи, i ця перевага є тим значнiшою, чим у системi бiльше мов i необхiдно реалiзувати переклад з кожної мови на кожну: аналiзiв i синтезiв треба стiльки, скiльки опрацьовується мов, i для кожної пари необхiдно задати правила трансферу, тодi як при прямому перекладi потрiбно будувати стiльки систем, скiльки маємо мовних пар.
Щодо систем з мовою-посередником, то однiєю з головних передумов їх побудови є бажання суттєво спростити розробку багатомовних систем, а також iстотно пiдвищити якiсть перекладу. Суть засобу полягає в тому, що, незалежно вiд мови, текст на етапi аналiзу перетворюється не в прив’язаний до цiєї мови структурний вираз, а в незалежний вiд конкретних мов опис, що передає змiст вхiдного тексту. Пiсля цього смислове подання перетворюється в текст на вихiднiй мовi. Безумовно, досвiдченi перекладачi працюють саме так: не бездумно „транслюють” вхiдний текст на вихiдну мову, а спочатку розумiють змiст тексту, що перекладається, i лише потiм працють з цим змiстом.
Звiдси витiкає ще одна гiпотеза: можливо, „проста” i „складна” системи перекладуть один i той ж текст з приблизно однаковими показниками якостi, але зроблять при цьому рiзнi помилки. Вчені вважають, що ця гiпотеза потребує перевiрки для пошуку нових, ефективніших засобiв перекладу. Одним iз таких шляхiв може виявитися розробка гiбридних систем, якi поєднують можливостi прямого перекладу та трансферу.
А
Оцiнка якостi
систем
МП
Щодо лiнгвiстичних можливостей систем МП, найрозповсюдженими i широко цитованим у лiтературi є такий пiдхiд до оцiнки текстiв, котрi генеруються комп’ютером, при якому пiдраховується кiлькiсть правильно перекладених речень. Ми вважаємо, що система МП може бути визнана ефективною, якщо переклади, що генеруються нею, є зрозумiлими користувачевi й читаються їм без особливої напруги. Щодо систем, орiєнтованих на розповсюдження iнформацiї, то до якостi їх роботи пред’являються, взагалi кажучи, жорсткiші вимоги: переклад, виконаний такою системою, має бути не тiльки зрозумiлим науково-технiчному редактору або квалiфiкованому перекладачу, але й вимагати прнаймнi не бiльших витрат на редагування, нiж „ручний” переклад того ж тексту.
Вчені запропонували таку шкалу оцiнки якостi машинного перекладу:
Якiсть перекладу є неприйнятною. Переклад цiлком некорисний для будь-яких цiлей. Краще читати оригiнал, нiж такий „переклад”.
Переклад поганий, вдається вловити лише деякi фрагменти змiсту. Ледве зрозумiло, про що йдеться в текстi.
Якiсть перекладу низька. Можна зрозумiти лише загальний змiст тексту, але читати великi порцiї такого перекладу важко. Переклад такої якостi можна використати при формуваннi довiдково-iнформацiйного фонду, але не у виглядi iнформацiйного чи навiть сигнального документа.
Якiсть перекладу середня. Такий переклад може бути використаний при первинному ознайомленнi зi змiстом невеликого чи середнього за обсягом документа для визначення необхiдностi його повного перекладу, або при читаннi великого тексту – для визначення фрагментiв, якi потребують квалiфiкованого перекладу.
Якiсть перекладу прийнятна. Зрозумiлi тематика та змiст документа. Iз перекладу можна витягти також деякi фактичнi вiдомостi. В цiлому ж переклад читається з напругою.
Переклад задовiльний. Є помилковi та незрозумiлi фрагменти, але їх порiвняно небагато, загалом переклад може бути використаний як джерело iнформацiї.
Переклад хороший, хоч i граматично кострубатий.
Ще одним критерiєм оцiнки системи МП має бути комфортнiсть з точки зору кiнцевого користувача. У поняття комфортностi входить багато технiчних i лiнгвiстичних аспектiв, на якi ми будемо звертати увагу при розглядi конкретних систем.