Політика

Урядовці проводять збори. Лідери уряду, лідери опозиційних груп, кандидати виголошують промови і проводять прес-конференції. Репортерам доводиться висвітлювати всі ці події, роблячи репортажі з громадських приймалень, записуючи промови і шукаючи «тріщини» у публічному фасаді, які можуть розкрити сутність політичних організацій.

Висвітлення політичних подій є чи не найвідповідальнішим у роботі журналістів. Політики змагаються за владу, а репортери виступають у цій битві у ролі коментаторів й іноді суддів — використовуючи одне одного протягом багатьох років. Політики постачають репортерам багато історій, необхідних для інформаційних випусків. Але ті історії, які виходять за межі регулярних, — це саме те, що підіймає доброго репортера над іншими.

Існує два способи розповіді про політичні події: повсякденний — (репортери тут — справжні майстри) та ініціативний. Останній використовують менше, але лаври здобувають саме ті репортери, які підходять до своєї роботи творчо.

Збори

Досить багато станцій змушені висвітлювати збори по телефону. Телефонуючи одному чи кільком посадовцям після зібрання, вони отримують інформацію про те, що там відбулося. Це дає змогу політикам повністю контролювати потік інформації про засідання, яку отримують репортери. І немає значення наскільки політики чесні, адже вони все одно не зацікавлені давати ту інформацію, яка є для них невигідною. Збільшення кількості телефонних дзвінків, особливо до представників опозиції, може допомогти, але для важливих засідань телефон — не найкраще рішення.

Якщо репортери можуть відвідати засідання, підготовка може передбачати візит до секретаря міської ради чи до іншої посадової особи, яка може ознайомити із планом проведення зустрічі. Це надасть можливість репортерам зібрати загальну інформацію, вивчити контроверсійні моменти і підготувати якийсь попередній репортаж, наприклад, поспілкувавшись із громадянами, на яких може вплинути результат засідання, але інтереси яких не враховано.

Деякі інтерв’ю можна записати ще до проведення засідання. Якщо теми переговорів заздалегідь відомі, репортери можуть випускати сюжет в ефір навіть під час засідання.

Станція WCAU у Філадельфії висвітлювала слухання Сільськогосподарського комітету Пенсильванії щодо законопроекту про обмеження використання знеболювальних ліків для спортивних коней, їхній репортер записав синхрон із сенатором штату, який представляв законопроект. Диктор у студії зачитав підводку, що пояснювала, якому питанню було присвячено слухання, і потім в ефір видали запис обговорення ефекту від ліків «Б’ют»:

Нещодавня історія, що трапилася у Пімліко, стала драматичною ілюстрацією використання «Б’юту». Піл час скачок у Меріленді жокей Роберт Пінеда розбився через падіння коня, який зіткнувся з іншим конем.

На основі того ж інтерв’ю репортер записав репортаж перед тим, як почалося слухання:

Сенатор Говард каже, що, згідно з даними комісії по кінним скачкам, за останні три роки більше 78 відсотків коней, завезених у Пенсильванію, лікували Бутазолізином, широко відомим як «Б’ют» — сильним знеболювальним засобом. Говард стверджує, що це заважало природним захисним процесам, які мають відбуватися в організмах тварин і боротися із болем. Внаслідок цього поранені коні, не відчуваючи болю, часто продовжували перегони доти, доки не падали, як це сталося у Пенсильванії. — Це був Джим Віґґінс для 12-10 News із Гаррісбурга.

WCAU, Філадельфія

Деякі репортери записують зібрання на випадок, якщо трапляться якісь зміни. На засіданнях великих організацій має бути можливість підключення до аудіосистем, що є в залі. Також репортери можуть використовувати власні мікрофони — не найкраще рішення, якщо люди говорять із різних місць.

Більшість із цих записів непотрібні, оскільки переважна частина зборів є рутинною. Деякі репортери економлять плівку для інтерв’ю після зборів, а під час засідання роблять нотатки і записують репортажі. Пізніше можна поставити політикам запитання, які дозволять їм повторити на диктофон цікаві коментарі, зроблені під час засідання.

Мета — отримати заяви від усіх сторін диспуту — політиків, задіяних партій і зацікавлених спостерігачів. На слуханні, присвяченому коням і лікам, пріоритетом в інтерв’ю були б жокеї, ветеринари, любителі тварин і члени держкомітету. Крім того, репортер готує репортаж чи коментар, кожен з яких підсумовує зібрання чи висвітлює кілька важливих пунктів. Ось приклад коментаря до зустрічі між колишнім президентом Джорджем Бушем-старшим і губернаторами штатів у Вашингтоні:

Репортер: Президент Буш скористався зустріччю для проштовху вання власних економічних планів.

Буш: Мені потрібна ваша допомога. Я хочу попросити вас про допомогу.

Репортер: Але зустріч пішла не за сценарієм. Коли після завершення виступу президента репортери почали залишати залу, губернатор Колорадо Рой Ромер зупинив їх.

Ромер: Чи не міг би я попросити пресу поки що залишитися.

Репортер: Після чого демократ розкритикував план Буша.

Ромер: Ми не повинні перетворювати цю зустріч із губернаторами на лобіювання ваших інтересів у Конгресі через використання наших губернаторських посад.

Репортер: Ромер сказав, що демократи хочуть чіткішої податкової системи і більших дивідендів для вирішення місцевих проблем. Президент наполіг на виконанні свого плану, але пообіцяв попрацювати зі штатами заради віднайдення компромісу. — Баррі Баґнато, CBS News, Вашингтон.

Політики можуть приховувати суперечливі моменти, описуючи зібрання наперед або використовуючи як камуфляж словесні маніпуляції. Вдалий репортаж — це вміння розгледіти крізь всі ці ефекти та політичні хитрощі головне. Це потребує підготовки.

Допомагають контакти. Репортери повинні підготуватися, залишаючись на зв’язку з героями від мера й лідера опозиції до секретарів (див.: Розділ 8. Збирання новин). Перебуваючи з вами у дружніх стосунках, такі люди можуть допомогти провести аналіз, необхідний для розуміння теми зустрічі. Це люди, які здатні визначити стратегію і виявити тих, кому це вигідно. Це варте часу, витраченого в їхніх офісах, або навіть стеження за ними у барах.

Можна запровадити схему, що роз’яснює структуру міського уряду. Також корисно прочитати міський статут й алфавітний перелік міських організацій та установ. Записи політичних виборів і заяви законодавчих органів, які можна знайти у Державному архіві, часто не збігаються із передвиборчими заявами чи сучасним станом. Слід також уважно перечитати бюджети. Рідко можна зустріти інтригу, в якій не замішані гроші.

Подібний же набір документів і людей оточує конференції і слухання. Репортер, який із ними ознайомлений, зможе краще все зрозуміти. Це як одягання окулярів у 3-D кіно — раптом ви починаєте бачити дійство зсередини.