- •Мітчел Стівенс Виробництво новин: телебачення, радіо, Інтернет
- •Виробництво новин: телебачення, радіо, Інтернет
- •Наталії Єгоровець
- •Передмова
- •Примітки
- •Частина і. Написання Розділ 1. Текст
- •Зв’язність тексту
- •Комп’ютери у відділі новин
- •Заголовки
- •Сторінки
- •Читабельність
- •Скорочення
- •Не розривайте речення
- •Акценти
- •Правопис
- •Хронометраж
- •Перевірка
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 2. Слова
- •Проста мова
- •«Неформально»
- •Технічні терміни
- •Скорочення
- •Принадлива мова
- •Особистісний підхід
- •Реалістичність
- •Активні дієслова
- •Часові форми дієслів
- •Ідіоматичні вислови
- •Метафори
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 3. Значення
- •Влучність
- •Використання слів
- •Залежні слова
- •Вживання «каже»
- •Об’єктивність
- •Перебільшення
- •Власна думка
- •Компетентність
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 4. Речення
- •Зрозумілість
- •Простота
- •Вставні слова та уточнення
- •Імена і назви
- •Стислість
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 5. Підводки
- •Інтрига
- •Актуальність
- •Ординарність
- •Підготовка
- •Делікатні підводки
- •Підготовка
- •Види підводок
- •Змістові підводки
- •Загальні підводки
- •Підводки-зволікання
- •Підводки-твердження
- •Підводки-запитання
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 6. Сюжети
- •Ефективність
- •Підтримка підводки
- •Відбір інформації
- •Хід думки
- •Організація
- •Споріднені ідеї
- •Послідовність
- •Упорядкування
- •Переходи
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Частина іі. Репортаж Розділ 7. Джерела
- •Інформаційні агентства
- •Інформаційні служби для електронних змі
- •Розсилки для друкованих змі
- •Бюлетені
- •Інші розсилки
- •Інші джерела
- •Аудіоджерела новин
- •Відеоджерела новин
- •Поліцейське радіо
- •Прес-релізи
- •Аудіо- і відеорелізи
- •Інформаційні ресурси
- •Бази даних
- •Супутники
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 8. Збирання новин
- •Підготовка Пошук
- •Завдання
- •Графік роботи репортерів на вівторок, 16 грудня
- •Інформаційне підґрунтя
- •Методи По телефону
- •Опитування
- •Підготовка сенсації
- •Контакти
- •Основні правила
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 9. Аудіоматеріали
- •Види аудіоматеріалів
- •Живі голоси
- •Запитання і відповіді
- •Звукові записи
- •Коментарі
- •Технічні прийоми Інтерв’ю
- •Телефонні інтерв’ю
- •Природні звуки
- •Передача інформації
- •Редагування
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 10. Написання текстів для аудіоматеріалів
- •Підводки
- •Підготовка
- •Уникнення повторів
- •Поєднання
- •Відводки
- •Повторення імен
- •Підсумовування
- •Аудіотекст
- •Позначки
- •Більше одного синхрону
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 11. Висвітлення
- •Трагедії
- •Офіційні особи
- •Лікарні
- •Політика
- •Промови
- •Прес-конференції
- •Кампанії
- •Опитування
- •Розслідування
- •Акції протесту
- •Економіка
- •Сенсації
- •Прямий ефір
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Частина ііі. Виробництво Розділ 12. Інформаційні випуски
- •Упорядкування
- •Важливість новини
- •Різноманітність
- •Географія
- •Верстка новин
- •Рекламні паузи
- •Ексклюзиви
- •Хронометраж
- •Заповнення
- •Переписування
- •Поєднувальні конструкції
- •Заголовки
- •Новини спорту
- •Ситуації на дорогах
- •Фінансові й сільськогосподарські новини
- •Початок і завершення
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 13. Зв’язки з громадськістю
- •Документальні програми
- •Збір аудіоматеріалів
- •Організація
- •Програми-інтерв’ю
- •Підготовка
- •Запитання
- •Авторський коментар
- •Підсумки
- •Розділ 14. Відеоматеріали
- •Балакучі голови
- •Графіка
- •Проекція
- •Комп’ютерна графіка
- •Рухомий рядок
- •Відеозйомка
- •Аматорська відеозйомка
- •Підсумки
- •Розділ 15. Телевізійний репортаж
- •Знімальна група
- •Основні процедури
- •Види зйомки
- •Панорама і зум
- •Порядок зйомки
- •Композиція
- •Розповідь історії
- •Синхрони
- •Стенд-апи
- •Прямий репортаж
- •Збір новин за допомогою супутника
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 16. Написання текстів до відеоматеріалів
- •Зачитування
- •Графічні зображення
- •Відеозапис
- •Підводка ведучого до репортажу
- •Розповідь
- •Фонові зображення
- •Окреме написання тексту
- •Наближене написання тексту
- •Синхронізація
- •Уважність
- •Розрахунок часу
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Частина IV. Телебачення Розділ 17. Телевізійні новини
- •Редактори інформаційного відділу
- •Продюсери
- •Журналісти
- •Прогноз погоди і новини спорту
- •Режисери
- •Технічний персонал
- •Підсумки
- •Частина V. Інтернет та етика Розділ 18. Новини в інтернеті
- •У відділі новин
- •Новини для сайту
- •Посилання
- •Написання текстів для сайту
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 19. Закон і етика
- •Стандарти
- •Точність
- •Поведінка
- •Конфлікт інтересів
- •Приватність
- •Заворушення
- •Інсценування
- •Відтворення подій
- •Приховані мікрофони і камери
- •Захист джерел
- •Доступ до інформації
- •Лікарні
- •Записи урядовців
- •Урядові збори
- •Підсумки
- •Код етичних і професійних норм асоціації радіо- і тележурналістів
Розділ 3. Значення
«На Сполучені Штати Америки здійснено напад».
Кореспондент CNN Арон Браун назвав ці слова «найсильнішими з усіх, що коли-небудь звучали в телевізійному ефірі». Як і решта журналістів, Браун завжди ретельно обдумує значення слів, які він збирається використати в ефірі. Звісно, ці слова, які пролунали в ранкових новинах 11 вересня 2001 року, він також добре зважив. Чи був це насправді напад? Чи стосувався він усієї країни?
Обидві вежі Всесвітнього торгового центру були знищені. Пентагон зазнав удару. Браун мав достатньо інформації. «Я знаю, що це було», — пише він у своїй книзі «Covering Catastrophe: Broadcast Journalists Report September 11». «Але це були дуже сильні слова, і сприйняти їх було не так вже й легко». Браун чекав. «Для мене самого це зайняло чимало часу — десь із півгодини я вагався, перш ніж вимовити ці слова».
Словесна обережність відіграє у журналістиці надзвичайно важливу роль. У таких випадках невпевненість є цілком зрозумілою, особливо коли доводиться робити подібні висновки. «Не думаю, що раніше хтось говорив щось подібне в телевізійному ефірі», — каже Браун.
* * *
Слова, що використовуються в новинах, мають бути цікавими та легкими для сприйняття, але водночас вони мають бути точними. Саме поєднання цих якостей робить написання новин таким нелегким завданням. Вдалий прийом полягає в тому, щоб писати розмовною мовою, уникаючи при цьому спотворення фактів та фамільярності. Мова — служителька значення; вона має знати своє місце. Якщо слова перешкоджають викладу історії або ж спотворюють її значення, їх не варто використовувати.
Радіо- та тележурналісти не байдужі до значення слів. Вони знають, що кораблі більші за човни, а заарештовані відрізняються від ув’язнених. Вони дискутують з приводу того, чи прапори наполовину підняті, чи наполовину спущені. Вони бачать відмінність між людиною, особу якої не встановлено, і людиною, ім’я якої не називається (зрештою, вони зазвичай знають усі імена, це лише ми їх не знаємо). Ще вони думають над тим, чи зрозуміло людям те, що жертва нещасного випадку означає загиблу або поранену людину.
Журналісти мають знати, що Вільям Ренквіст обіймає посаду Головного Судді Сполучених Штатів, а не Головного Судді Верховного Суду.
Оплакування наших мовних здібностей вже давно стало звичною справою. Справді, деякі люди говорять не дуже добре. Однак журналісти радіо і телебачення мають бути вищими за масову мовну деградацію.
У повсякденній розмові все це не має такого важливого значення. Ми звикли до мови своїх знайомих, і коли вони неправильно використовують слова, їх все одно розуміють. Але журналісти новин відповідають за інформування всього суспільства, і якщо їм не довірятимуть, їхня робота не матиме сенсу. Неправильне вживання слів, перекручування та перебільшення може бути небезпечним, а в деяких випадках навіть фатальним для новин. Слід поважати значення слів.
Уявіть, що було б, якби мільйонам американцям сказали про те, що на їхню країну напали, якщо насправді цього не було.
Влучність
Мова — дуже точний інструмент. За допомогою її багатого словникового запасу можна передати найтонші відтінки значення слова. Подумайте лишень, скільки слів ми використовуємо:
крадіжка
злодійство
розкрадання
мародерство
здирництво
напад
викрадення
привласнення
ошукати
грабіж
браконьєрство
пограбування
плюндрування
шантаж
проникнення
вторгнення
піратство
поцупити
обікрасти
Кожне з цих 19 слів дає нам змогу висловити різну думку: крадіжка — це невеликий грабіж, а пограбування — це коли у вас крадуть усе; привласнення ж взагалі стосується фінансової сфери. Специфічне значення кожного слова слід враховувати під час його використання.
Небажано
Жінку було розкрадено по дорозі додому. (Розкрадання стосується великої кількості майна.)
Мародер обчистив його кишені. (Кишені може обчистити кишеньковий злодій, а не мародер).
Грабіж державних коштів членом комітету. (Державні кошти можна привласнити, а не пограбувати.)
Розмова з другом про чоловіка, заарештованого за напад, хоча насправді його взяли за пограбування, не завдасть нікому особливої шкоди. Однак, якщо подібної помилки припуститися на радіо, це може мати серйозні наслідки. Тому журналісти новин повинні точно використовувати ресурси нашої мови.