Журналісти

Не на кожному каналі працюють люди, які лише пишуть новини. На WTEV у Массачусетсі, наприклад, репортери самі пишуть тексти всіх сюжетів для ефіру. Але на WTNH Стів Сабато має у своєму розпорядженні трьох журналістів, яким він може давати завдання у будь-який час дня.

Сара Робінс починає працювати о дев’ятій годині і протягом дня пише сюжети для випусків о 12:00, 17:30 і 18:00. Вона пише значну частину текстів, які диктори читатимуть в ефірі. Деякі з її історій — начитки, деякі доповнюються відеоматеріалом. Втім, оскільки репортери пишуть підводки і начитки до своїх сюжетів, Робінс працює з відео без начитки, яке вона знаходить в одному з трьох національних чи міжнародних інформаційних сервісів.

Вчора між 12:00 і 18:00 Робіне написала 12 інформацій тривалістю 30 секунд кожна для випуску о 18:00. Сьогодні, здається, має бути порівняно легкий день: Сабато сказав їй написати тільки п’ять.

Одна з історій розповідає про судовий процес проти компанії-виробника бритв «Ремінгтон». В архіві є відео, зняте колись для сюжету про президента цієї компанії. На ньому показано різні бритви і те, як вони працюють. Ці кадри не досить точно відповідають тому, про що йдеться в історії, але таке відео все ж цікавіше, ніж голова диктора на екрані. Робіне переглядає відеокасету, перечитує текст розсилки і телефонує до компанії, щоб з’ясувати деякі деталі. Після цього вона починає писати.

Перша частина сюжету читатиметься диктором і доповнюватиметься графікою:

Ведучий: Компанія, президент якої одного разу заявив, що так любить свою продукцію, що готовий сам її купувати, відповідатиме в суді за своє рекламне гасло. Про це повідомляє журнал «Consumer Reports».

Одразу після початку другого речення, коли озвучується назва компанії, Робінс позначає у відеоколонці той кадр з бритвами, який потрібно вставити у цьому місці:

Бритви: «Remington Products» незаконно використали назву ей-ді у рекламі своїх мікробритв. Ця назва позначає рейтинг бритв, що наводиться у журналі...

Дописавши історію, Робінс дає текст режисеру монтажу, який монтує відео, керуючись позначками, які вона зробила у відеоколонці. (Цей сюжет монтувати недовго). Після цього Робіне береться за інший матеріал.

Прогноз погоди і новини спорту

Досить рідко в інформаційних випусках не приділяється кілька хвилин цим двом темам — зазвичай вони розташовуються в одному й тому ж місці випуску, щоб глядачі легше могли їх знайти.

Ведучий погоди Джеоф Фокс мав чималий досвід електронної журналістики, коли влаштувався на роботу в WTNH, але він каже, що роботу йому дала дискета, яку він захопив із собою. «Я показав режисеру новин, на що здатен його комп’ютер», — пояснює Фокс.

Прогноз погоди став найбільш комп’ютеризованим компонентом телевізійної журналістики. Фокс використовує комп’ютер, щоб виводити на екран свій текст, прогнози і карти з бази даних компанії «Weather Service Incorporated». «Я використовую все це так, ніби працюю у великому кабінеті, — пояснює Фокс. — Вони розставляють все у ті місця, які я знаю, і, залежно від ситуації, я показую чи на правий знак, чи на лівий».

Більшу частину дня Фокс витрачає на переведення погодних карт у графічні зображення... знову ж таки за допомогою комп’ютера — такої собі «електронної палітри» (див.: Розділ 14. Відеоматеріали). Він наводить мишку на велику білу таблетку і, натискаючи кілька клавіш на клавіатурі, робить її кольоровою, домальовуючи сніжинки чи краплі дощу, які з’являються згори вниз на його моніторі, а потім і на екранах телевізорів. «Телебачення завжди мало труднощі із висвітленням тих речей, на яких не можна зняти відео, — зазначає Фокс. — Погодні явища можна зняти, прогноз погоди — ні. Був час, коли ведучі погоди намагалися ілюструвати свої прогнози за допомогою магнітних дошок. Вони могли причепити кілька сонечок чи хмаринок, але не могли змінити карту. Зараз у випуску о 18:00 я використовую від 9 до 14 графічних зображень. Завдяки комп’ютеру ми можемо показати те, що має відбутися». (Втім, є й зворотний бік цього аргументу. Дехто з ведучих погоди вважає, що всі ці новомодні карти можуть заплутати так само легко, як і щось пояснити. Їм більше до вподоби одна магнітна дошка з картою світу, кількома хмаринками і позначками південь-північ).

У процесі підготовки до випуску більшу частину дня Фокс витрачає на малювання карт на комп’ютері — три погодні, карту температур, радіолокаційну і супутникову карти. Крім того, він готує ряд роздруківок минулих, теперішніх і майбутніх погодних умов. Жодне з цих графічних зображень не буде з ним у студії безпосередньо. Вони зберігатимуться у пам’яті комп’ютера і діставатимуться протягом трьох з половиною хвилин ефіру режисером чи самим Фоксом (за допомогою невеличкої мишки в руці). За допомогою кольорової проекції вони з’являтимуться за ним під час його репортажу. Прийом полягає в тому, щоб показати на потрібне місце карти, яке можна бачити лише на телевізійному моніторі в студії.

Ведучі спортивних новин не повинні так само покладатися на комп’ютери, щоб ілюструвати свої події. Спорт наповнений драматичними кадрами складних передач, напруженої гри, активних дій, кадрами ударів і людських хвиль на трибунах. Боб Пікозі з WTNH дізнається більшу частину інформації про рахунок, контракти і розклади з інформаційних розсилок і за допомогою кількох дзвінків до місцевих команд. Але ключовим моментом його репортажів є відеоматеріал.

Сьогодні у Пікозі є матеріал, відзнятий оператором каналу під час вчорашнього хокейного матчу у Hatfod Whalers, відеозапис гри баскетбольної команди місцевого університету, а також різні національні події та інтерв’ю, які він взяв із розсилки ABC.

Головною подією Пікозі буде великий матч за участю «Янкі». Щоб проілюструвати цей сюжет, він пригадує, що один із гравців цього матчу одного разу забив вирішальний гол, а інший гравець допоміг своїй команді виграти у серпні. Він перевіряє розклад баскетбольних матчів за минуле літо, після чого йде до полиці з архівним спортивним відео. Архівний запис тієї гри сьогодні розпочинатиме п’ятихвилинну рубрику спортивних новин Пікозі.