- •[До змісту] [Наступне] вступ
- •[До змісту] [Наступне]
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •Навчальна програма
- •Тематичний план дисципліни «Охорона праці» для студентів спеціальності 6.1401.01 «Готельно-ресторанна справа»
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] зміст дисципліни за темами
- •Тема 1. Вступ. Законодавча та нормативна база України про охорону праці
- •Тема 2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •Тема 3. Навчання з питань охорони праці
- •Тема 4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •Тема 5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •Тема 6. Умови праці на виробництві, їхня класифікація і нормування
- •Тема 7. Виробничі шкідливості, методи захисту від їхнього негативного впливу
- •Тема 8. Основи техніки безпеки
- •Тема 9. Основи пожежної безпеки
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне] методичні рекомендації до вивчення дисципліни
- •Тема 1. Вступ. Законодавча та нормативна база україни про охорону праці
- •Основні принципи державної політики з охорони праці
- •Навчальне заняття Тема 1. Закон України «Про охорону праці»
- •Навчальні завдання
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне] тема 2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •Повноваження об’єднань підприємств у галузі охорони праці
- •Шкала одноразової допомоги
- •Розмір зменшення одноразової допомоги
- •Завдання 9
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне] тема 3. Навчання з питань охорони праці
- •Основні характеристики інструктажів працівників з питань охорони праці
- •Навчальне заняття Тема 3. Навчання з питань охорони праці
- •Практична робота та методичні поради до її виконання
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне] тема 4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •Р ис. 7. Дії комісії при «звичайному» розслідуванні
- •Страхові тарифи
- •Навчальне заняття Тема 5. Розслідування нещасних випадків професійних захворювань та аварій на виробництві
- •Практична робота та методичні поради до її виконання
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне] Тема 6. Умови праці на виробництві, їхня класифікація і нормування
- •Групи факторів
- •Умови праці
- •Вплив умов праці
- •Критерії оцінки елементів умов праці
- •Приклад призначення доплат за умови праці
- •Навчальні завдання
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •Тема 7. Виробничі шкідливості, методи захисту від їхнього
- •Негативного впливу
- •Шкідливі виробничі фактори
- •Класифікація робіт за ступенем важкості
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •Гдк шкідливих газів, пари та пилу
- •Навчальні заняття
- •Завдання 6
- •Умови праці в готельно-ресторанних комплексах
- •А) для крильчастого; б) для чашкового
- •Результати визначення вологості повітря
- •Пружність водяної пари, в г/м3 при різній температурі
- •Коефіцієнт швидкості повітря (α)
- •Коефіцієнт світлового клімату (m)
- •Значення коефіцієнта сонячності клімату для іv та V поясів світлового клімату
- •Вимоги до рівня природного освітленняц
- •Опис стенду
- •Освітленість на робочому місці залежно від потужності ламп розжарювання
- •Освітленість від лампи розжарення потужністю____Вт на робочому місці залежно від напруги в мережі
- •Освітленість на робочому місці залежно від джерела світла, яке використовується
- •Норми освітленості для основних функціональних приміщень адміністративних споруд
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне] Тема 8.Основи техніки безпеки
- •Навчальне заняття Тема 8. Дослідження ураження електричним струмом
- •Характер дії електричного струму при проходженні через тіло людини по шляху рука-рука або рука-нога
- •Варіанти практичного завдання
- •Зміст роботи
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне] Тема 9. Основи пожежної небезпеки
- •Класифікація пожеж
- •Способи гасіння пожеж Фізичні способи
- •Xімічний спосіб
- •ᄃРис. 20. Загальна схема комплексу заходів та засобів для забезпечення пожежної безпеки об’єкта
- •Навчальні заняття
- •Технічні характеристики переносних і пересувних вогнегасників
- •Водопінні Порошкові Вуглекислотні
- •Рекомендації щодо оснащення приміщень переносними вогнегасниками
- •Рекомендації щодо оснащення приміщень пересувними вогнегасниками
- •Витрати води на внутрішнє пожежогасіння
- •Витрати води на зовнішнє пожежогасіння через гідранти
- •Порядок виконання роботи
- •Вихідні дані для визначення типу та розрахунків необхідної кількості вогнегасників
- •Вихідні дані для розрахунків витрат води на зовнішнє та внутрішнє пожежогасіння
- •Практичне заняття
- •1. Загальні принципи надання першої медичної допомоги
- •Медикаменти і засоби для надання першої медичної допомоги
- •Надання першої допомоги при термічних травмах
- •Надання першої допомоги при особливих видах травм і отруєннях
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне] індивідуальні завдання
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •Карта самостійної роботи студента
- •(Срс) при вивченні дисципліни «Охорона праці» для спеціальності 6.1401.01 «Готельно-ресторанна справа»
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] порядок і критерії оцінювання знань студентів
- •Поточний модульний контроль знань студентів
- •Розподіл балів поетапного контролю знань студентів (спеціальність 6.1401.01)
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне] підсумкове оцінювання знань студентів
- •Бали збігів відповідей студента і еталонних відповідей при пмр (заочна форма навчання)
- •Шкала нарахування підсумкових балів
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •Організація та проведення підсумкового семестрового контролю
- •Знань з дисципліни
- •Тестові завдання
- •Ключі до тестів з дисципліни «Охорона праці»
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •Перелік теоретичних питань, що охоплює зміст робочої програми курсу
- •Модуль і
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •Додатки
- •Додаток а
- •Програма вступного інструктажу
- •Орієнтовний перелік питань вступного інструктажу для працівників
- •Додаток б
- •Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці
- •Додаток в Орієнтовний перелік питань первинного інструктажу для працівників
- •Додаток г
- •Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці
- •Додаток д
- •1.7. Контроль за дотриманням вимог цього Положення здійснюють органи управління освітою за підпорядкуванням, органи державного нагляду за охороною праці, представники галузевої профспілки.
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Додаток з
- •Додаток і Журнал
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
Медикаменти і засоби для надання першої медичної допомоги
Медикаменти і медичні засоби |
З якою метою використовуються |
Кількість, шт. |
Індивідуальні перев’язочні асептичні пакети Бинти Вата |
Накладання пов’язок Те саме Те саме |
5 5 5 пачок по 50 г |
Ватно-марлевий бинт Джгут Шини |
Бинтування переломів Зупинення кровотечі Зміцнення переламаних і вивихнутих кінцівок |
3 1 3–4 |
Гумовий пузир для льоду |
Охолодження пошкодженого місця внаслідок ударів, вивихів та переломів |
1 |
Чайна ложка Йодна настоянка (5 %) Нашатирний спирт |
Приготування розчинів Змазування тканин біля ран, свіжих подряпин на шкірі, тощо Допомога потерпілому у непритомному стані |
1 1 флакон (25 мл) 1 флакон (30 мл) |
Борна кислота |
Приготування розчину для промивання очей та шкіри, полоскання ротової порожнини при опіках лугом, для примочок на очі при опіку вольтовою дугою |
1 пакет (25 г) |
Сода питна |
Приготування розчинів для промивання очей та шкіри, полоскання ротової порожнини при опіках кислотою |
1 пакет (25 г) |
Розчин перекису водню (3 %) |
Зупинення кровотечі з носа |
1 флакон (50 мл) |
Настоянка валеріани Нітрогліцерин |
Заспокійливе (для нервової системи) Під час сильного болю в ділянці серця і за грудиною |
1 флакон (30мл) 1 пластинка |
Втрата свідомості при травмах
Втрата свідомості (ВС) – це стан, коли людина не реагує ні на що, нерухома, не відповідає на запитання.
Причини можуть бути різними, але всі вони пов’язані з ураженням центру свідомості – мозку (при травмах, нестачі кисню, замерзанні тощо). Ознаки ВС виявляються у широкому спектрі симптомів, починаючи від шоку, непритомності та закінчуючи станом клінічної смерті. При ВС дуже небезпечними для життя потерпілого є западання язика і потрапляння блювотних мас у дихальні шляхи, що призводить до їх закупорювання.
Допомога. Передусім потерпілого потрібно винести з місця події, потім вивільнити дихальні шляхи, покласти на бік. У разі зупинення дихання і серцебиття треба розпочати оживлення методом штучного дихання і закритого масажу серця. Людину, яка втратила свідомість, не можна намагатися напоїти, а транспортувати її треба у фіксованому стані на боці.
Оживлення складається з двох основних процедур: відновлення дихання (штучне дихання) та відновлення серцевої діяльності (зовнішній масаж серця). Тому, хто надає першу допомогу, треба розрізняти ознаки життя і смерті. Так, серцебиття визначається рукою або на слух зліва, нижче соска, а також на шиї, де пролягає сонна артерія, або ж на внутрішній частині передпліччя. Дихання визначається за рухами грудної клітки, за зволоженням дзеркала, прикладеного до носа потерпілого, за звуженням зіниць під час раптового освітлення очей або після їх затемнення рукою. За встановлення ознак життя треба негайно розпочати надання допомоги. Але навіть і за відсутності перелічених ознак до того часу, поки немає повної впевненості у смерті потерпілого, потрібно надавати йому допомогу в повному обсязі. Смерть має дві фази: клінічну та біологічну. Клінічна смерть триває 5...7 хв, але незворотні явища в організмі ще відсутні. У цей період, поки ще не сталося тяжких уражень мозку, серця та легень, організм можна оживити. Перші ознаки біологічної смерті – це помутніння рогівки, деформація зіниці під час здавлювання, трупне задубіння, трупні синюваті плями.
Штучне дихання (ШД). Найефективнішим способом ШД є дихання «з легень в легені», яке проводиться «з рота в рот» або «з рота в ніс». Для цього відводять голову потерпілого максимально назад і пальцями затискають ніс (або губи). Роблять глибокий вдих, притискають свої губи до губ потерпілого і швидко роблять глибокий видих йому в рот. Вдування повторюють з частотою 12...20 разів на хвилину. З гігієнічною метою рекомендується рот потерпілого прикрити шматком тонкої тканини (носова хустинка, бинт, косинка і т. ін.). Якщо пошкоджено обличчя і проводити ШД «з легень у легені» неможливо, треба застосувати метод стиснення і розширення грудної клітини шляхом складання і притискання рук потерпілого до грудної клітки з їх наступним розведенням у боки.
Зовнішній масаж серця здійснюється у разі зупинення останнього. При цьому робиться його ритмічне стискання між грудниною та хребтом. На нижню частину груднини кладуть внутрішнім боком зап’ястя одну руку, на яку з силою натискують (з частотою 1 раз на секунду) покладеною зверху другою рукою. Сила натискання має бути такою, щоб груднина вдавлювалась на глибину 4–5 см. Масаж серця доцільно проводити паралельно зі штучним диханням, для чого після двох-трьох штучних вдихів роблять 4–6 натискань на грудну клітку.
При правильному масажі серця під час натискання на груднину відчуватиметься легкий поштовх сонної артерії і за кілька секунд звузяться зіниці, а також порожевіє шкіра обличчя і губи, з’явиться самостійне дихання. Не втрачайте пильності, не забувайте про можливість зупинення серця або дихання.
Під час надання першої допомоги треба бути готовим до раптового другого приступу. Щоб його не пропустити, потрібно стежити за зіницями, кольором шкіри і диханням, регулярно перевіряти частоту і ритмічність пульсу.
Шок. Причини: сильний біль, втрата крові, утворення в ушкодже-них тканинах шкідливих продуктів, що призводять до виснаження захисних можливостей організму, внаслідок чого виникають порушення кровообігу, дихання, обміну речовин. Ознаки: блідість, холодний піт, розширені зіниці, короткочасна втрата свідомості (знепритомлення), посилені дихання і пульс, зниження артеріального тиску. Ознаки важкого шоку: блювання, спрага, попелястий колір обличчя, посиніння губ, мочок вух, кінчиків пальців, інколи може бути мимовільне сечовиділення.
Допомога. Запобігти розвитку шоку можна своєчасною й ефективною допомогою, яка надається при будь-якому пораненні. Якщо шок посилився, потрібно надати допомогу, яка відповідає виду поранення (наприклад, зупинити кровотечу, іммобілізувати переломи тощо). Потім потерпілого треба загорнути у ковдру, покласти в горизонтальне положення з трохи опущеною головою. У разі спраги, якщо немає ушкоджень внутрішніх органів, дають пити воду. Заходи, які перешкоджають виникненню шоку: тиша, тепло (але не перегрівання), зниження болю, пиття рідини.
Струс мозку. Причина: травматичне ушкодження тканин і діяль-ності мозку внаслідок падіння на голову, ударів та забиття голови. При цьому можуть виникати дрібні крововиливи і набряк мозкової тканини. Ознаки: раптова втрата свідомості, яка може бути короткочасною або тривати кілька годин. Можуть спостерігатися порушення дихання, пульсу, нудота, блювання.
Допомога. Для запобігання удушенню потерпілого в несвідомому стані від западання язика або блювотних мас його кладуть на бік або на спину, при цьому голова має бути повернута набік. На голову кладуть охолоджувальні компреси, за відсутності або порушенні дихання проводять штучне оживлення. Потерпілого ні в якому разі не можна намагатися напоїти! За першої можливості потерпілого треба негайно транспортувати до лікувального закладу в супроводі особи, яка вміє надавати допомогу для оживлення.
Кровотечі. Причини: ушкодження цілості кровоносних судин унаслідок механічного або патологічного порушення. Ознаки: артеріальна кровотеча, що характеризується яскраво-червоним кольором крові, кров б’є фонтанчиком; під час капілярної кровотечі вона виділяється краплями; венозна кров має темно-червоне забарвлення.
Допомога. Артеріальну кровотечу зупиняють за допомогою стискувальної пов’язки. Під час кровотечі з великої артерії для зупинення припливу крові до ділянки рани притискають артерію пальцем вище місця поранення, а потім накладають стискувальну пов’язку. Під час кровотечі зі стегнової артерії накладають джгут вище місця кровотечі. Під джгут підкладають шар марлі, щоб не пошкодити шкіру та нерви і закладають записку із зазначеним часом його накладання. Тривалість використання джгута обмежується двома годинами, якщо більше – змертвіє кінцівка. Якщо протягом цього періоду немає можливості забезпечити додаткову допомогу, то через 1,5…2,0 години джгут на кілька хвилин відпускають (до почервоніння шкіри), кровотечу при цьому зменшують іншими способами (наприклад стискувальним тампоном), а потім знову затягують джгут. При кровотечі з головної шийної (сонної) артерії, рану за можливості затискають пальцем, а потім набивають великою кількістю марлі, тобто роблять тампонування.
Капілярна кровотеча добре зупиняється стискувальною пов’язкою, після чого шкіру навколо рани обробляють розчином йоду, спиртом, горілкою, одеколоном. Якщо з рани виступає сторонній предмет, у місці його локалізації слід зробити у пов’язці отвір, інакше цей предмет може ще глибше проникнути всередину і викликати ускладнення. Венозну кровотечу зупинити значно легше, ніж артеріальну: часто досить підняти кінцівку, максимально зігнути її в суглобі та накласти стискувальну пов’язку.
Якщо потерпілий відкашлюється яскраво-червоною спіненою кров’ю – кровотеча в легенях. При цьому дихання утруднене. Хворому надають напівлежачого положення, під спину підкладають валик, на груди кладуть холодний компрес. Йому забороняється говорити і рухатися; потрібна госпіталізація.
Кровотеча з травного тракту характеризується блюванням темно-червоною кров’ю, що зсілася. Положення потерпілому забезпечується те саме, що й під час кровотечі з легень, але ноги згинають у колінах. При значній втраті крові може розвинутись гостре недокрів’я, виникнути шок.
Передусім треба зупинити кровотечу, спробувати напоїти чаєм. Потім тілу потерпілого надають такого положення, в якому голова, для нормального її кровозабезпечення, має бути нижче тулуба.