Коефіцієнт швидкості повітря (α)

Швидкість, м/с	Коефіцієнт	Швидкість, м/с	Коефіцієнт	Швидкість, м/с	Коефіцієнт
0,01	0,0017	0,16	0,0012	2,3	0,0007
0,08	0,0016	0,2	0,0011	3,0	0,00069
0,06	0,00150	0,3	0,001	4,0	0,000662
0,01	0,0014	0,4	0,0009
0,13	0,0013	0,8	0,0008

Проміжні дані беруться інтерполяцією. Показання приладу можна знімати через 4–5 хв роботи.

1.2. Аспіраційний психрометр. Показання приладу можна знімати через 4–5 хв роботи.

Абсолютна вологість розраховується за формулою:

де F₂ – пружність насиченої водяної пари при температурі вологого термометра, г/м³ (табл. 13);

t_с, t_в – відповідно до показання сухого і вологого термометра, °С.

Відносну вологість розраховують за формулою:

Результати вимірів і розрахунків записують у таблиці 12 звіту окремо для простого психрометра та аспіраційного (V = 4 м/с). Потім, використовуючи номограму або психрометричну таблицю, визначають відносну вологість. Порівнюють отримані результати з діючими нормами і роблять висновки. Всі виміри й обчислювання проводять спочатку для випадку, коли теплове випромінювання відсутнє, а потім – при дії цього випромінювання. Джерело теплового випромінювання розміщується поруч зі стендом і вмикається за допомогою вилки в електричну мережу.

2. Визначити дійсну температуру повітря у приміщенні.

Температура повітря у робочій зоні лабораторії не постійна. Для визначення температури потрібно:

а) накреслити план лабораторії;

б) зробити вимір температури термометром у п’яти точках приміщення. Вимір температури повітря робити на рівні 1,3–1,5 м від підлоги;

в) нанести заміряні значення температури біля відповідних крапок на плані;

г) розрахувати значення дійсної температури робочого місця. За наявності джерела променистої енергії застосовують парний термометр.

Для визначення дійсної температури повітря використовують формулу:

де t_u – дійсна температура приміщення, °С;

t_r – показання затемненого термометра, °С;

t_зв – показники звичайного термометра, °С;

k – константа, яка береться із паспорта парного термометра (k = 0,11).

Оформлення звіту

Звіт повинен мати: план приміщення, в якому проводились замірювання; оформлені результати замірювання; результати абсолютної та відносної вологості простим і аспіраційним психрометрами, дійсної температури робочих місць; розрахунки параметрів; висновки за результатами роботи.

Дослідження ефективності природного і штучного освітлення виробничих приміщень

У виробничих приміщеннях використовують освітлення природне, штучне, комбіноване.

Природне освітлення. У зв’язку з тим, що абсолютні показники цього освітлення змінюються протягом року, доби, залежно від погодних умов, використовують для нормування відносний показник – коефіцієнт природної освітленості (КПО).

Визначають КПО за формулою:

де Е_вн – освітленість усередині приміщення, лк;

Е_зовн – освітленість зовні будинку в горизонтальній площині, лк.

При односторонньому бічному освітленні Е_вн вимірюють за допомогою люксметра на відстані 1 м від найбільш віддаленої від вікон точці стіни, коефіцієнт природної освітленості позначають як е_min.

При двосторонньому бічному освітленні Е_вн вимірюють у точці посередині приміщення на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення та умовної робочої поверхні (або підлоги).

Нормативне значення е_н для верхнього і комбінованого освітлення вище, ніж для бічного. Це пояснюється тим, що при верхньому і комбінованому освітленні нормується середнє значення КПО (е_сер) у точках, розташованих на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення та умовної робочої поверхні:

де п – кількість місць визначення (перше й останнє місця беруть на відстані 1 м від зовнішніх стін або від середніх рядів колон);

e₁, е₂,..., е_п – значення коефіцієнта природного освітлення в місцях характерного розрізу приміщення.

У чинних СНиП П-4-79 нормативні значення КПО наведено для III світлового поясу. Істотне значення має те, в якому поясі розміщується підприємство, оскільки природне освітлення залежить від кількості сонячних днів у році, а також від стійкості снігового покриву. Північні області України розміщені у ІІІ світовому поясі, Автономна Республіка Крим – у V, решта областей – у ІV.

Тому в приміщень, розміщених у ІV і V поясах, коефіцієнт природного освітлення визначається так:

де – значення КПО для ІІ поясу світлового клімату;

m – коефіцієнт світлового клімату (табл. 15);

с – коефіцієнт сонячності клімату, який залежить від орієнтації будівлі відносно сторін світу (табл. 16).

Таблиця 15