[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

Тема 7. Виробничі шкідливості, методи захисту від їхнього

Негативного впливу

Мета: ознайомитися з впливом небезпечних і шкідливих виробничих факторів на працівників, методами захисту від них та санітарно-гігієнічними вимогами до розміщення виробництв і підприємств.

Ця тема розкриває такі питання:

1. 1.   Класифікація виробничих шкідливостей та наслідки їхніх дій.

2. 2.   Методологічні умови виробничого середовища.

3. 3.   Шкідливі речовини.

4. 4.   Основні заходи захисту від шкідливих речовин.

5. 5.   Освітленість.

6. 6.   Шум.

7. 7.   Вібрація.

8. 8.   Електромагнітне випромінювання.

9. 9.   Інфрачервоні випромінювання.

10. 10.    Ультрафіолетове випромінювання.

11. 11.    Лазери.

12. 12.    Засоби індивідуального захисту.

13. 13.    Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, виробничих і допоміжних приміщень.

14. 14.    Економічна оцінка впливу виробничих шкідливостей.

Інформаційні джерела: 20, с. 64–68; 21, с. 71–166; 22, с. 33–60; 24, с. 33–52; 27; 28; 29; 30; 31; 32; 33; 35; 38; 39; 41; 42; 43; 44, с. 103–111, с. 123–127; 45, с. 4–157; 47, с. 29–79; 48, с. 52–70; 49, с. 41–70.

Методичні поради до вивчення теми

Умови праці визначаються сукупністю факторів трудового процесу і виробничого середовища, в якому здійснюється діяльність людини.

Шкідливий виробничий фактор – це фактор середовища і трудового процесу, вплив якого на працівника за певних умов (інтенсивність, тривалість та ін.) може викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних і інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров’я його нащадків.

Виробничі шкідливі фактори поділяються на три групи:

• -   шкідливості, які пов’язані з трудовим процесом. Вони обумовлені нераціональною організацією праці (надмірне напруження нервової системи, напруга органів зору, слуху, велика інтенсивність праці та ін.);

• -   шкідливості, які також пов’язані з виробничим процесом, але створюються за рахунок технічних недоліків виробничого устаткування: промисловий пил, шум, вібрація, шкідливі хімічні речовини, випромінювання тощо. Майже всі вони нормуються шляхом встановлення стандартів, санітарних норм та кількісно оцінюються;

• -   шкідливості, які пов’язані із зовнішніми обставинами праці та виробництва – з недоліками загальносанітарних умов на робочому місці (нераціональне опалення виробничих приміщень та ін.).

Студент повинен знати класифікацію шкідливих виробничих акторів (табл. 7).

Таблиця 7

Шкідливі виробничі фактори

Фізичні	Хімічні	Біологічні	Трудового процесу
         мікроклімат (температура, вологість, швидкість руху повітря, теплове випромінювання); -       іонізуючі випромінювання; -       неіонізуючі електромагнітні поля і випромінювання, електричні та магнітні поля промислової частоти, електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону тощо; -       виробничий шум, ультразвук, інфразвук; -       вібрація; -       освітлення – природне (відсутність або недостатність), штучне (недостатня освітленість, пульсація освітленості, пряма і відбита сліпуча блискість)	речовини хімічного походження, деякі речовини біологічної природи, що отримані хімічним синтезом	мікроорганізми, продуценти, живі клітини і спори, що містяться в препаратах, патогенні мікроорганізми	-     важкість праці; - характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (маса вантажу, загальне число стереотипних робочих рухів, робоча поза, ступінь нахилу корпуса; -     напруженість праці (інтенсивність, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи)

Необхідно зазначити, що наслідком дії виробничих шкідливостей можуть бути:

• -    професійні захворювання;

• -    посилення захворювання, яке вже має працівник, та зниження опірності його організму зовнішнім чинникам, що зумовлюють підвищення загальної захворюваності;

• -    зниження працездатності та продуктивності праці.

Тому, вивчаючи виробничі шкідливі фактори, слід усвідомити, де вони мають місце на виробництві, їхній вплив на людину під час роботи та заходи щодо зниження їхнього негативного випливу.

Метрологічні умови виробничого середовища

Розглянемо виробничі шкідливості, що найчастіше зустрічаються на виробництві.

На самопочуття, стан здоров’я людини впливає мікроклімат виробничих приміщень, який визначається дією на організм людини температури, вологості, рухомості повітря і теплового випромінювання.

Взаємодія організму людини з навколишнім середовищем здійс-нюється по-різному, але одним із основних її видів є теплообмін.

Організм людини має здатність зберігати температуру свого тіла постійною, незважаючи на коливання температури зовнішнього середовища. Ця здатність називається терморегуляцією. Однак можливості терморегуляції не безмежні. При дуже високій чи низькій температурі навколишнього середовища тепловий баланс порушується, що викликає перегрів або переохолодження організму і призводить до захворювань. Рівень чи спосіб віддачі тепла організмом залежить від відповідного сполучення вологості, швидкості руху і температури повітря, температури, навколишніх предметів.

Метеорологічні умови виробничого середовища регламентує ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны». Згідно з цим документом умови нормуються як допустимі та оптимальні.

Теплообмін організму значною мірою залежить від напруженості роботи, що виконується, і поділяється на такі категорії:

• -   категорія І – легкі фізичні роботи з витратою енергії не більше 174 Вт;

• -   категорія Іа – з енерговитратами до 139 Вт;

• -   категорія Іб – з енерговитратами 140-174 Вт (перенесення важких предметів не передбачається);

• -   категорія ІІ – середньої важкості, фізичні роботи з витратою енергії 175–290 Вт;

• -   категорія ІІа – з енерговитратами 175–232 Вт (перенесення предметів вагою до 1 кг);

• -   категорія ІІб – з енерговитратами 233–290 Вт (перенесення предметів вагою до 10 кг);

• -   категорія ІІІ – важкі фізичні роботи з витратою енергії понад 290 Вт (перенесення важких предметів понад 10 кг).

Усі параметри навколишнього середовища в сукупності повинні мати такі значення, при яких людина витрачає мінімальну кількість енергії для терморегуляції організму. Це забезпечується дотриманням норм, наведених у табл. 8.

Таблиця 8