Шкала одноразової допомоги

Категорія потерпілих від нещасних випадків на виробництві (профзахворювань)	Розмір одноразової допомоги
	на сім’ю	додатково на кожного утриманця
1. З тимчасовою непрацездатністю: – до 10-ти календарних днів включно; а) від 10-ти календарних днів до 1-го місяця включно; б) від 1-го до 2-х місяців включно; в) від 2-х до 4-х місяців	0,2 середньомісячного заробітку; 0,5 середньомісячного заробітку; 1,5 середньомісячного заробітку; 3 середньомісячні заробітки	20 % суми у графі 2
2. Зі стійкою втратою працездатності (без встановлення інвалідності)	Середньомісячний заробіток за кожен відсоток втрати професійної працездатності	10 % суми у графі 2
	1,1 середньомісячного заробітку за кожен відсоток професійної працездатності	10 % суми у графі 2
4. Зі смертельним наслідком	П’ятирічний заробіток потерпілого	Річний заробіток (на кожного утриманця потерпілого, а також на його дитину, яка народилася після його смерті)

Таблиця 3

Розмір зменшення одноразової допомоги

Порушення з боку потерпілого, які були однією з причин нещасного випадку	Розмір зменшення одноразової допомоги
Виконання роботи в нетверезому стані, якщо цей стан було визначено причиною нещасного випадку і якщо сп’яніння потерпілого не було обумовлено застосовуваними у виробництві технічними спиртами, ароматичними, наркотичними та іншими речовинами	50 %
Неодноразове свідоме порушення вимог нормативних актів про охорону праці, за які раніше накладалося дисциплінарне стягнення, вилучався талон попереджень або документально засвідчувалось офіційне попередження	50 %
Первинне свідоме порушення вимог безпеки при обслуговуванні об’єктів і виконанні робіт підвищеної небезпеки	40 %
Первинне свідоме порушення правил поводження з машинами механізмами, устаткуванням, виконання технологічних процесів і робіт, що не є об’єктами підвищеної небезпеки	30 %
Невикористання наданих засобів індивідуального захисту, передбачених правилами, якщо це порушення було: – первинним – повторним	20 % 40 %

Примітка: порушення потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, з якими він не був обізнаний внаслідок несвоєчасного проведення навчання та інструктажу, незабезпечення необхідними нормативними документами не є підставою для зменшення йому розміру одноразової допомоги або відшкодування шкоди.

б) зобов’язання роботодавця про відшкодування потерпілому матеріальної шкоди за заявою потерпілого і за наявності висновків компетентної медичної організації, МСЕК, ЛКК (під впливом небезпечних або шкідливих факторів порушилися нормальні життєві зв’язки, працівник не в змозі реалізувати свої звички і бажання, погіршилися його стосунки з оточуючими людьми, від нього вимагаються додаткові зусилля для організації подальшого свого життя);

в) комплексні інженерно-технічні заходи щодо досягнення нормативів безпеки, гігієни праці, підвищення існуючого рівня охорони праці з обмовленням асигнувань із фонду охорони праці, наприклад:

• -   розробка, вивчення, монтаж і реконструкція наявних вентиляційних систем;

• -   розробка, виготовлення та встановлення більш ефективних інженерно-технічних засобів (огороджень, засобів сигналізації, запобіжних пристроїв тощо);

• -   реконструкція системи природного та штучного освітлення з метою досягнення нормативних вимог;

• -   здійснення заходів щодо зниження на устаткуванні рівнів шуму, вібрації шкідливих випромінювань;

• -   впровадження устаткування, яке забезпечує застосування безпечної напруги до 12 В – у приміщеннях особливо небезпечних, до 42 В – у приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом;

• -   виконання робіт щодо застосування сигнальних кольорів і знаків безпеки;

• -   реконструкція опалення з метою доведення температурного режиму до встановлених нормативів;

• -   впровадження більш безпечних засобів транспортування вантажів;

• -   заходи для розширення, реконструкції санітарно-побутових приміщень.

Важливо, щоб цільові кошти на охорону праці не використовувались на інше (ремонт покрівель підлоги, навчання кадрів, спецодяг, молоко, змивні засоби, озеленення територій, природоохоронні заходи тощо).

За наявності на підприємстві певних економічних можливостей нормативні пільги і компенсації можуть перевищуватись на підставі додаткових зобов’язань згідно з колективним договором (угодою). Наприклад: надання працівникам додаткових відпусток за несприятливі умови праці (понад розміри, визначені відомим Списком), додаткового комплексу спецодягу (понад встановлені норми); обладнання додаткових санітарно-побутових приміщень (саун, душових кабін для миття ніг тощо) на тих виробництвах, де нормативами це не передбачено; скорочення тривалості робочого часу;

г) принципи економічного стимулювання та матеріальної відповідальності: з боку підприємства – готовність відшкодувати збитки від незабезпечення нормативних умов праці, від аварій та нещасних випадків (профзахворювань); з боку посадових осіб, працівників, з вини яких це сталося, – зобов’язання відшкодувати підприємству певну частину завданих збитків;

д) зобов’язання працівників щодо безумовного виконання кожним норм, правил, стандартів та інструкцій з охорони праці; дотримання встановлених вимог поводження з машинами, інструментами; обов’язкового захисту, виконання положень колективного догляду.

Термінологічний словник

Управління – сукупність дій, що спрямовуються на підтримання чи поліпшення функціонування об’єкта відповідно до наявної програми, що створюється для досягнення певних цілей.

Функція управління – комплекс взаємопов’язаних видів діяльності, що здійснюються суб’єктом управління під час цілеспрямованого впливу на об’єкт управління.

Суб’єкт управління охороною праці – діяльність функціональних служб та структурних підрозділів підприємств із забезпечення безпечних та здорових умов на робочих місцях, у цехах, на підприємстві в цілому.

Колективний договір – письмова двостороння угода, сторонами якої є, з одного боку, трудовий колектив, з іншого – адміністрація підприємства, установи, організації в особі керівника. Це правовий інструмент, за допомогою якого трудовий колектив забезпечує собі поліпшення умов та охорони праці. К.д. є гарантом виконання чинного законодавства України з дотримання норм умов праці.

Управління охороною праці – підготовка, прийняття та реалізація рішень зі здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки і збереження здоров’я людини в процесі праці.

СУОП – механізм реалізації вимог законодавства і нормативної документації про охорону праці на підприємстві, а положення про СУОП є документом, що узагальнює її діяльність.

Запитання для поточного контролю знань

1. 1.   Які органи державного управління України здійснюють управління охороною праці в Україні?

2. 2.   Суть концепції Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці.

3. 3.   З якою метою створена Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення?

4. 4.   Концепція Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

5. 5.   Повноваження міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в галузі охорони праці.

6. 6.   Повноваження місцевих державних адміністрацій в галузі охорони праці.

7. 7.   Повноваження органів місцевого самоврядування в галузі охорони праці.

8. 8.   Завдання і функції профспілок у галузі охорони праці.

9. 9.   Яка мета функціонування в Україні системи управління охороною праці (СУОП)?

10. 10.  Яка структура державної системи управління охороною праці?

11. 11.  Яка структура системи управління охороною праці на підприємстві (СУОПП)?

12. 12.  Які функції СУОПП?

13. 13.  Суб’єкти і об’єкти управління СУОП на підприємстві.

14. 14.  Основні завдання системи управління охороною праці на підприємстві.

15. 15.  Який нормативний документ регламентує організації служби охорони праці на підприємстві?

16. 16.  При якій чисельності працюючих на підприємстві які можливі варіанти створення служби охорони праці?

17. 17.  Які завдання вирішує служба охорони праці на підприємстві?

18. 18.  Які функції та організаційні питання вирішує служба охорони праці підприємства?

19. 19.  Основні контрольні функції служби охорони праці підприємства.

20. 20.  Основні права служби охорони праці підприємства.

21. 21.  З якою метою на підприємстві створюється комісія з питань охорони праці?

22. 22.  Хто входить до складу комісій з питань охорони праці?

23. 23.  Основні завдання комісії з питань охорони праці.

24. 24.  Основні права комісії з питань охорони праці.

25. 25.  Які вихідні дані використовують при плануванні робіт з охорони праці на підприємстві?

26. 26.  Які заходи з питань охорони праці повинні обов’язково міститись у колективному договорі (угоді)?

Практична робота

Завдання 1

1. 1.   Роль держави та її інститутів в охороні праці.

2. 2.   Назвіть структуру органів державного управління охороною праці в Україні.

3. 3.   Які функції та завдання Національної ради з безпечної життєдіяльності населення?

Завдання 2

1. 1.   Які функції виконує Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд)?

2. 2.   Для яких структур є обов’язковими для виконання рішення Держгірпромнагляду?

3. 3.   У чому полягає політика профспілок у галузі охорони праці?

Завдання 3

1. 1.   Сформулюйте поняття «суб’єкти та об’єкти управління охороною праці на підприємстві».

2. 2.   Визначте мету і функції управління охороною праці на підприємстві.

3. 3.   Яка загальна структура СУОП на підприємстві?

Завдання 4

1. 1.   Охарактеризуйте обов’язки роботодавця щодо забезпечення функціонування СУОП.

2. 2.   Які завдання покладені на управління охороною праці на підприємстві?

3. 3.   Назвіть обов’язки працівників щодо дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

Завдання 5

1. 1.   Сформулюйте завдання служби охорони праці підприємства.

2. 2.   Які функції виконують служби охорони праці підприємства?

3. 3.   Охарактеризуйте права служби охорони праці підприємства.

Завдання 6

1. 1.   Як поділяють планування робіт з охорони праці за терміном і масштабом дії?

2. 2.   Охарактеризуйте порядок підготовчих робіт до укладання колективного договору (угоди) між власником і трудовим колективом.

3. 3.   Які обов’язкові заходи повинні розроблятися в розділі колективного договору «Охорона праці»?

Завдання 7

Вивчіть Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства і дайте відповіді на такі запитання:

1. 1.   За яких умов створюється комісія з питань охорони праці та хто включається до її складу?

2. 2.   Назвіть основні завдання комісії з питань охорони праці.

3. 3.   Якими правами наділена комісія з охорони праці?

Завдання 8

Вивчіть Типове положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці і дайте відповіді на такі запитання:

1. 1.   Який порядок визначення уповноважених трудових колективів з питань охорони праці?

2. 2.   Сформулюйте функціональні обов’язки уповноважених трудових колективів з питань охорони праці.

3. 3.   Які права уповноважених трудових колективів з питань охорони праці?