Завдання 6

1. 1.   Визначте джерела вібрації у торгівлі, ресторанному бізнесі та на харчових виробництвах.

2. 2.   Охарактеризуйте вплив вібрації на людину.

3. 3.   Назвіть заходи боротьби з вібрацією.

Завдання 7

1. 1.   Назвіть джерела випромінювання у торгівлі, ресторанному бізнесі та на харчових виробництвах та їхні види.

2. 2.   Охарактеризуйте вплив випромінювання на людину.

3. 3.   Назвіть засоби захисту від випромінювання.

Завдання 8

Використовуючи нормативні документи з охорони праці, визначте перелік важких робіт та робіт зі шкідливими та небезпечними умовами, на яких забороняється застосування праці жінкою у галузях індустрії:

• -   металообробна;

• -   текстильна і легка промисловість;

• -   чорна металургія.

Завдання 9

Використовуючи нормативні документи з охорони праці, Наказ МОЗ і Держнаглядохоронпраці від 23 вересня 1994 р. № 263/121, визначте перелік робіт, де є потреба у професійному доборі.

Завдання 10

Використовуючи нормативні документи з охорони праці, визначте перелік робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх у галузях:

• –    машинобудування і металообробна;

• –    текстильна промисловість;

• –    торгівля, ресторанна справа, харчове виробництво.

Завдання 11

За даними табл. 11 визначте індекс умов праці в готельно-ресторанних комплексах А і Б, порівняйте їх і дайте пропозиції щодо впровадження заходів з поліпшення умов праці (див. тему 6).

Таблиця 11

Умови праці в готельно-ресторанних комплексах

Шкідливі фактори	Комплекс А		Комплекс Б
	фактичне значення	нормативне значення	фактичне значення	нормативне значення
Освітленість (штучне освітлення), люкс	150	300	250	300
Температура, °С	16	20	25	20
Загазованість, г/м3	0,3	0,1	0,02	0,1
Шум, дБ	90	70	70	70
Відносна вологість, %	75	60	60	60

Завдання 12

Визначте коефіцієнт освітлення та продуктивність праці при доведенні фактичного освітлення до нормативного.

Вихідні дані:

Фактичне освітлення – 185 лк.

Нормативне освітлення – 200 лк.

На кожен відсоток зниження рівня освітленості брак збільшується на 0,5 %, а продуктивність знижується на 0,3 %.

Завдання 13

Рівень шуму в цеху текстильного комбінату сягає 100 дБ, при нормі 75–85 дБ. Визначте індекс умов праці за показником «виробничий шум» і відносне зменшення продуктивності праці, якщо відомо, що на кожні 0,5 пункту значення індексу продуктивності праці змінюється на 0,8 %.

Завдання 14

Спостереження показали, що при виконанні певних видів робіт температура повітря у виробничих приміщеннях ресторану на кожен 1°С понад норму викликає зниження продуктивності праці на 0,5 %.

Розрахуйте можливе підвищення продуктивності праці при доведенні температури до нормативної (ГДР – 19–21°С), якщо коефіцієнт умов праці за цим показником дорівнює 0,7.

Порядок виконання лабораторного заняття. Дослідження метеорологічних показників

Стан повітря робочої зони у виробничому приміщенні називають мікрокліматом або метеорологічними умовами.

Мікроклімат виробничих приміщень визначають за такими параметрами:

1. 1) температура повітря в приміщенні, °С;

2. 2) відносна вологість повітря, %;

3. 3) рухливість повітря, м/с;

4. 4) теплове випромінювання, Вт/м³.

З метою створення і постійного підтримання у процесі виробництва на робочих місцях сприятливих умов праці необхідно постійно контролювати його параметри мікроклімату. Періодично на окремих робочих місцях такі вимірювання здійснюють при паспортизації їхнього санітарно-технічного стану, при технічній перевірці ефективності роботи систем вентиляції, кондиціювання повітря, опалення приміщень.

Для цього застосовують різні прилади та пристрої.

Температуру повітря вимірюють за допомогою звичайних (ртутних або спиртових), парних термометрів, а для точної фіксації змін температури протягом певного часу використовують термографи.

Якщо температура повітря негативна і низька, застосовують спиртові термометри.

Парний термометр застосовують для вимірювання температури в приміщеннях, що мають джерела теплового випромінювання. Він складається з двох термометрів – з чорним і з посрібленим (світлим) резервуарами, здатними відповідно поглинати і відбивати основну частину променевої теплоти.

Термограф – прилад для безперервної реєстрації температури повітря, яка може змінюватись протягом терміну проведення досліджень. Основним елементом приладу є біметалева пластина, виготовлена з металу з різними коефіцієнтами розширення. При зміні температури біметалева пластина деформується. Через систему важелів величина деформації передається до пера самописця, фіксуючи на паперовій стрічці, закріпленій на барабані, всі зміни температури.

Вологість повітря (абсолютну або відносну) вимірюють за допомогою психрометрів та гігрографів.

Стаціонарний психрометр складається з двох термометрів – «сухого» і «вологого». Резервуар вологого термометра загорнутий батистовою тканиною, вільний кінець якої опущений у спеціальний резервуар, наповнений дистильованою водою. З поверхні змоченої тканини постійно випаровується волога, забезпечуючи утримання цього термометра в середовищі насиченої водяної пари. Вимірювання проводять відповідно до спеціальних методик. Через 10–15 хв показання сухого і вологого термометрів записують, визначають різницю цих показань і за психрометричною таблицею визначають відносну вологість.

Відносну вологість можна обчислити методом розрахунку. Цей спосіб застосовують у тих випадках, коли необхідно отримати найточніші результати. Метод визначення відносної вологості за номограмою може мати похибку 2–5 %.

Аспіраційний психрометр за принципом визначення відносної вологості не відрізняється від стаціонарного психрометра. Завдяки конструктивним особливостям психрометри цього типу дають більш точні результати вимірювання. Психрометр складається з двох ртутних термометрів, розміщених у спеціальних латунних трубках, які одночасно є повітряними каналами. Через них вентилятор у верхній частині подає необхідну кількість повітря зі швидкістю 4 м/с. Привід вентилятора може бути пружинний або працювати за допомогою електродвигуна. На правий термометр надіто спеціальний батистовий ковпачок, який за 4–5 хв до початку вимірювань змочують дистильованою водою. Через 4 хв роботи вентилятор зупиняють і виконують відлік показань сухого і вологого термометрів. За різницею показань і спеціальною таблицею обчислюють відносну вологість повітря.

Швидкість руху повітря в атмосфері вимірюють анемометрами. Крильчастий анемометр АСО-3 фіксує швидкість повітря в діапазоні від 0,2 до 5-10 м/с, а чашковий МС-13 – від 1 до 30 м/с. Вимірювання швидкості руху повітря здійснюють за спеціальними методиками, а конкретні дані визначають за спеціальними графіками. Графіки визначення швидкості руху повітря для обох анемометрів наведено на рис. 13.

Рис. 13. Графіки переведення числа лічильника анемометра в показники швидкості руху повітря: