Критерії оцінки елементів умов праці

Елементи умов праці	Оцінка елементів умов праці, в балах
	1	2	3	4	5	6
Санітарно-гігієнічні елементи
Температура повітря на робочому місці, °С	20–22	17–19	16–15	14–7	–	–
Токсичні речовини (ГДР)	–	ГДК	до 2,5	2,6–4	4,1–6	>6
Промисловий пил (ГДК)	_	ГДК	до 5	6–10	11–30	>30
Вібрація (ГДР)	нижче ГДР	ГДР	до 3	4–6	7–9	>9
Шум	нижче ГДР	ГДР	до 5	6–10	10	понад 10 плюс вібрація
Психофізіологічні елементи
Фізичне навантаження, кг, м / хв	до 100	115–220	225–435	330–35	440–540	>540
Статичне навантаження, кг на одну руку	до 115	115–220	225–325	330–435	440–540	>540

Фактичні показники елементів виробничого середовища встановлюються шляхом безпосередніх вимірювань, за допомогою відповідної апаратури.

Загальна інтегральна оцінка важкості праці (І_т) визначається за формулою:

де Х_отр – оцінка фактора умов праці, який отримав найбільше балів;

∑Х_і – арифметична сума балів усіх факторів без врахування Х_отр;

n – загальна кількість факторів.

Виходячи з інтегральної оцінки, визначається категорія важкості (табл. 6).

Таблиця 6

Приклад призначення доплат за умови праці

Категорія важкості праці	І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ
Інтегральна бальна оцінка	до 18	19–33	34–45	46–53	54–58	59–69
Доплати за умови праці	–	–	4–8 %	12–16 %	20 %	24 %

Оцінка умов праці на основі визначення важкості праці дозволяє віднести реальні умови праці, що мають місце на виробництві, до сприятливих чи несприятливих, а також може бути застосована на підприємстві як основа для розроблення системи пільг та компенсацій за несприятливі умови.

Якщо час дії того чи іншого фактора умов праці менший за восьмигодинну зміну, оцінювання фактора умов праці визначається за формулою:

Х_факт = Х_макс · t,

де Х_макс – максимальне оцінювання фактора умов праці при його дії від 90 до 100 % робочої зміни, балів;

t – період дії елемента в частках робочої зміни.

Наприклад: на робочому місці діють чотири фактори умов праці, які оцінені у 3, 4, 5 і 6 балів. Тривалість їхньої дії протягом зміни відповідно: 380, 240, 120, 240 хв, що в частках одиниці складає 0,8; 0,5; 0,25; 0,5. Визначимо фактичні бальні оцінки: х₁ = 3 · 0,8; х₂ = 3 · 05; х₃ = 4 · 0,25; х₄  = 6 · 05.

Інтегральна бальна оцінка дорівнює:

Отже, категорія важкості праці – ІІ.

Нині розроблено об’єктивно обґрунтовану шкалу шести категорій важкості робіт, яким відповідає шість груп умов праці.

До першої категорії належать роботи, виконувані за оптимальних розмірів фізичного, розумового та нервово-емоційного навантаження. Такі умови у практично здорових людей сприяють поліпшенню самопочуття, досягненню високої працездатності та продуктивності праці. Реакція організму свідчить про оптимальний варіант нормального функціонування.

Другу категорію становлять роботи, виконувані в умовах, де гранично допустимі концентрації та гранично допустимі рівні шкідливих і небезпечних виробничих факторів не перевищують вимог нормативно-технічних документів. При цьому працездатність не порушується, відхилень у стані здоров’я, пов’язаних із професійною діяльністю, не спостерігається протягом усього періоду трудової діяльності людини.

До третьої категорії належать роботи, виконувані в умовах, за яких у практично здорових людей виникають реакції, характерні для граничного стану організму. Спостерігається певне зниження виробничих показників. Поліпшення умов праці та відпочинок порівняно швидко ліквідують негативні наслідки (формувальники в ливарних цехах).

До четвертої категорії належать роботи, за яких вплив несприят-ливих (небезпечних та шкідливих) факторів призводить до форму-вання глибшого граничного стану у практично здорових людей. Біль-шість фізіологічних показників при цьому погіршуються, особливо наприкінці робочих періодів (зміни, тижня). Виникає типовий виробничо зумовлений стан передзахворювання та ін. (сталевари).

П’яту категорію становлять роботи, за яких унаслідок досить несприятливих умов праці наприкінці робочого періоду (зміни, тижня) формуються реакції, характерні для патологічного функціонального стану організму у практично здорових людей, які зникають у більшості робітників після повноцінного відпочинку. Однак у деяких осіб вони можуть перетворюватися на виробничо зумовлені та професійні захворювання (шахтарі на підземних роботах).

До шостої категорії важкості належать роботи, виконувані в найнесприятливіших (екстремальних) умовах праці. При цьому патологічні реакції розвиваються дуже швидко, можуть мати незворотній характер і нерідко супроводжуються тяжкими порушеннями функцій життєво важливих органів (водолази, які працюють на великих глибинах) [47, 48].

Пільги та компенсації працівникам залежно від умов праці

На підставі Карти умов праці та Показників факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу праців-никові встановлюється та чи інша пільга за роботу в несприятливих умовах.

Так, право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 мають працівники, на робочих місцях яких на підставі проведення їхньої атестації виявлено шкідливі та небезпечні фактори ІІІ класу:

1. 1)  не менше двох факторів 3-го ступеня;

2) не менше одного фактора 3-го ступеня і трьох факторів 1-го або 2-го ступеня;

3) не менше чотирьох факторів 2-го ступеня.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 мають працівники, на робочих місцях яких при проведенні їхньої атестації виявлено шкідливі та небезпечні фактори ІІІ класу:

1. 1.   не менше одного фактора 3-го ступеня;

2. 2.   не менше трьох факторів 1-го і 2-го ступеня;

3. 3.   не менше чотирьох факторів 1-го ступеня.

За результатами атестації складаються переліки:

• -   робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги та компенсації, передбачені законодавством;

• -   робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, на яких пропонується встановити пільги та компенсації за рахунок підприємства;

• -   робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи для їх поліпшення.

Працівникам, зайнятим на певних роботах зі шкідливими умовами праці, передбачено видачу молока. Основна мета видачі молока – підвищення опору організму людини несприятливим факторам виробничого середовища.

Працівникам, які зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці, надається додаткова відпустка до основної та встановлюється скорочений робочий день згідно зі Списком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в(на) яких дає право на додаткову відпустку і скорочений робочий день.

Доплати за несприятливі умови праці можуть здійснюватися шляхом: підвищення тарифних ставок та посадових окладів; надбавок до ставок і окладів; врахування дійсного стану умов праці при їх встановленні.

Компенсаційні доплати за умови праці, що відхиляються від нормальних, включають доплати:

• -   за роботу у важких, шкідливих та особливо важких і шкідливих умовах праці;

• -   за інтенсивність праці;

• -   за роботу в нічний час;

• -   за перевезення небезпечних вантажів.

Конкретні розміри доплат за умови праці визначаються на основі атестації робочих місць і оцінки фактичних умов зайнятості робітників на цих місцях.

На підприємствах установлюють розміри доплат: від 4 до 24 % тарифної ставки (посадового окладу).

Робота в нічний час оплачується в підвищеному розмірі: не нижче 20 % від суми, встановленої в тарифній ставці (окладі) за кожну годину роботи в нічний час.

Власник за свої кошти (з прибутку) може додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) додаткові пільги та компенсації, які не передбачені чинним законодавством (відпустки більшої тривалості, надбавки за особливі умови праці, додаткові перерви, безплатні обіди).

Слід зазначити, що застосування на виробництві застарілих технологій та матеріалів, нестача технічних засобів захисту працівників і відповідних коштів у підприємств для оптимізації умов праці спричиняють надання майже третині працівників промисловості, будівництва, транспорту, сільськогосподарського виробництва пільг та компенсацій за роботу в шкідливих і важких умовах праці. Щорічно витрати на ці потреби становлять у середньому понад 700 млн грн [47, 48].

Термінологічний словник

Гігієна праці – наука, що вивчає вплив виробничого процесу та навколишнього середовища на організм працівників з метою розробки санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, які спрямовані на створення найсприятливіших умов праці, забезпечення здоров’я та високого рівня працездатності людини.

Виробнича санітарія – система організаційних та технічних заходів, спрямованих на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійним захворюванням та отруєнням.

Характер праці – сукупність факторів, що визначаються робочою позою, напруженістю і важкістю.

Умови праці – сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров’я і працездатність людини у процесі праці.

Працездатність – здатність людини до активної діяльності, що характеризується можливістю виконання роботи і функціональним станом організму в процесі роботи («фізіологічною ціною» роботи).

Санітарні норми – норми, положення і правила, які регламентують умови праці.

Гранично допустимий рівень виробничого фактора (ГДР) – рівень виробничого фактора, дія якого при роботі встановленої тривалості за час усього трудового стажу не призводить до травм, захворювань чи відхилень у стані здоров’я в процесі роботи або у віддалені періоди життя теперішнього і наступного поколінь.

Гранично допустима концентрація (ГДК) – концентрація, яка при щоденній (крім вихідних днів) праці протягом восьми годин або за іншої її тривалості, але не більше 41 год за тиждень, за час усього робочого стажу не може викликати захворювань або відхилень у стані здоров’я.

Допустимий рівень виробничого фактора – рівень виробничого фактора, який при роботі встановленої тривалості за час усього трудового стажу не призводить до травми чи захворювання, але може викликати нечасті швидкоплинні суб’єктивні неприємні відчуття, зниження здатності пристосовуватися.

Оптимальні умови і характер праці – такі умови і характер праці, за яких зберігається не лише здоров’я працівників, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.

Допустимі умови і характер праці – умови і характер праці, за яких рівень небезпечних і шкідливих виробничих факторів не перевищує встановлених гігієнічних нормативів на робочих місцях, а можливі функціональні зміни, що викликані трудовим процесом, відновлюються за час регламентованого відпочинку протягом робочого дня чи домашнього відпочинку до початку наступної зміни і не чинять несприятливого впливу в близькому та віддаленому періодах на стан здоров’я працівників та їхнього потомства.

Шкідливі умови і характер праці – умови і характер праці, за яких унаслідок порушення санітарних норм та правил можливий вплив небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища в значеннях, що перевищують гігієнічні нормативи, і психологічних факторів трудової діяльності, що викликають функціональні зміни в організмі, які можуть призвести до стійкого зниження працездатності чи порушення здоров’я працівників.

Небезпечні (екстремальні) умови і характер праці – умови і характер праці, які характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.

Робоче місце – місце постійного чи тимчасового перебування працівника у процесі трудової діяльності.

Робоча зона – простір, обмежений на висоті до 2 м над рівнем підлоги або майданчика, на якому знаходиться місце постійного або тимчасового перебування працівників (ГОСТ 12.1.005-88).

Атестація робочих місць за умовами праці – комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, соціально-економічних чинників, які впливають на здоров’я і працездатність працівника у процесі трудової діяльності.

Карта праці – документ, у якому вміщуються кількісні та якісні характеристики чинників виробничого середовища та трудового процесу, гігієнічна оцінка умов праці, рекомендації щодо їх поліпшення, запропоновані пільги та компенсації.

Управління умовами праці – безперервний процес здійснення організаційно-технічних, соціально-економічних та інших заходів, спрямованих на збереження здоров’я працівників, зменшення впливу несприятливих та шкідливих факторів на організм людини.

Запитання для поточного контролю знань

1. 1.   Дайте роз’яснення термінам «виробнича санітарія», «гігієна праці».

2. 2.   Дайте визначення умов праці.

3. 3.   Які фактори впливають на формування умов праці?

4. 4.   Назвіть елементи умов праці.

5. 5.   Дайте визначення санітарних норм та їхню класифікацію.

6. 6.   Як застосовуються санітарні норми для аналізу умов праці?

7. 7.   Назвіть завдання та мету управління умовами праці.

8. 8.   Що таке гранично допустимий рівень виробничого фактора? З якою метою проводиться атестація робочих місць на підприємствах, в організаціях, установах?

9. 9.   Які питання вирішуються при атестації робочих місць?

10. 10.    Як організувати і провести атестацію робочих місць?

11. 11.    Які роботи проводить атестаційна комісія?

12. 12.    Дайте визначення виразам: «оптимальні умови і характер праці», «допустимі умови і характер праці», «шкідливі умови і характер праці», «небезпечні умови і характер праці».

13. 13.    Назвіть пільги та компенсації залежно від умов праці.

14. 14.    На підставі яких документів проводиться атестація робочих місць?