[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне] тема 2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві

Мета: знати суть управління охороною праці у масштабах держави і підприємства, наукову базу охорони праці, порядок регулювання питань охорони праці на підприємстві, установі, організації.

Ця тема розкриває такі питання:

1. 1.    Органи державного управління охороною праці.

2. 2.    Галузеві, регіональні системи управління охороною праці.

3. 3.    Управління охороною праці на підприємстві.

4. 4.    Комісія з питань охорони праці на підприємстві.

5. 5.    Плани підприємства щодо поліпшення стану охорони праці. Регулювання охорони праці у колективних договорах.

Інформаційні джерела: 3, с. 10–26; 7; 12, с. 68–71; 23, с. 239–250; 44, с. 34–42; 45, с. 20–31; 47, с. 113–130; 50, с. 56–69; 51, с. 65–75.

Методичні поради до вивчення теми

Згідно із Законом України «Про охорону раці», роль держави та її інститутів в охороні праці не зводиться лише до створення правових норм та адміністративного нагляду. Держава розробляє й реалізовує заходи, спрямовані на створення цілісної системи державного управління охороною життя та здоров’я людей на виробництві, організовує контроль за виконанням відповідних законодавчих актів, координує діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади в цій сфері, ініціює розробку конкретних програм у галузі безпеки та гігієни праці, стежить за їх виконанням.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про охорону праці» державне управління охороною праці в Україні здійснюють:

• -   Кабінет Міністрів України;

• -   Державний комітет України з безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд). У підручниках і нормативній документації можна зустріти стару назву – Державний комітет з нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці);

• -   міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

• -   Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці визначена ст. 32 Закону «Про охорону праці».

Кабінет Міністрів України:

• -   забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

• -   подає на затвердження Верховною Радою України загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

• -    спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці;

• -   встановлює єдину державну статистичну звітність з питань охорони праці.

З метою координації діяльності органів державного управління охороною праці, для розроблення і реалізації державної політики в галузі охорони життя людей на виробництві та профілактики невиробничого травматизму, організацію системи державного управління цією галуззю при Кабінеті Міністрів України створено Національну Раду з питань безпечної життєдіяльності населення, яка організовує свою діяльність на підставі Положення про Національну раду з питань безпечної життєдіяльності населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 1993 р. за № 733.

Національна рада:

а) розробляє та здійснює заходи щодо створення цілісної системи державного управління охороною життя людей на виробництві та профілактики побутового травматизму, вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції про вдосконалення цієї системи;

б) організовує і забезпечує контроль за виконанням законодавчих актів і рішень Уряду України, опрацювання Національної програми і законопроектів, пов’язаних з реалізацією державної політики з питань безпечної життєдіяльності населення, подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо вдосконалення законодавства з цих питань;

в) координує діяльність центральних і місцевих органів державної виконавчої влади у галузі охорони життя людей на виробництві та профілактики побутового травматизму;

г) організовує перевірки діяльності центральних і місцевих органів державної виконавчої влади і заслуховує на своїх засіданнях або засіданнях бюро Національної ради звіти керівників з питань, що входять до її компетенції;

д) бере участь у міжнародному співробітництві, сприяє вивченню, узагальненню та поширенню досвіду в галузі охорони життя людей на виробництві та профілактики побутового травматизму, вирішує питання контролю за виконанням укладених договорів і угод у цій галузі.

Засідання Національної ради проводиться відповідно до затвердженого нею плану роботи. Оперативне вирішення поточних питань у період між засіданнями здійснює бюро, що утворюється з членів Національної ради.

Перелік посад, які входять до Національної ради і бюро, затверджує Кабінет Міністрів України, а персональний склад Національної ради та бюро – її голова.

Рішення Національної ради та її бюро, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов’язковими для центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та громадян.

Національну раду очолює віце-прем’єр-міністр України.

Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду:

• -   здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізовує державну політику в цій галузі та здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування;

• -   здійснює державний нагляд за додержанням у процесі трудової діяльності вимог законодавчих та інших нормативних актів щодо безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також за проведенням робіт з геологічного вивчення надр, їхньою охороною і використанням, переробкою мінеральної сировини;

• -   проводить експертизи проектної документації та видачу дозволів на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об’єктів і засобів виробництва;

• -   координує науково-дослідні роботи з питань охорони праці та підвищення ефективності державного нагляду праці;

• -   здійснює управління Державним фондом охорони праці;

• -   розробляє за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Фонду соціального страхування від нещасних випадків, всеукраїнських об’єднань роботодавців та профспілок загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;

• -   здійснює нормотворчу діяльність, розробляє та затверджує правила, норми, положення, інструкції та інші нормативно-правові акти з охорони праці або зміни до них;

• -   координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, інших суб’єктів підприємницької діяльності в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

• -   бере участь у міжнародному співробітництві та організації виконання міжнародних договорів з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід з цих питань, опрацьовує та подає пропозиції щодо вдосконалення і поступового наближення чинного законодавства з охорони праці до відповідних міжнародних та європейських норм.

Рішення, прийняті спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Держгірпромнаглядом) у межах його компетенції, є обов’язковими для виконання всіма міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Для виконання своїх функцій Держгірпромнагляд створює територіальні управління та інспекції. Державний нагляд за охороною праці здійснюють державні інспектори та посадові особи Департаменту і вказаних територіальних органів.

У системі Держгірпромнагляду працює система експортно-технічних центрів. У цих центрах створено 61 випробувальну лабораторію.

Повноваження міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в галузі охорони праці (ст. 33 Закону України «Про охорону праці»):

• -   проведення єдиної науково-технічної політики в галузі охорони праці;

• -   розроблення і реалізація галузевих програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

• -   здійснення методичного керівництва діяльністю підприємств галузі з охорони праці;

• -   укладення з відповідними галузевими профспілками угод з питань поліпшення умов і безпеки праці;

• -   участь в опрацюванні та перегляді нормативно-правових актів з охорони праці;

• -   організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці;

• -   створення в разі потреби аварійно-рятувальних служб, здійснення керівництва їхньою діяльністю, забезпечення виконання інших вимог законодавства, що регулює відносини у сфері рятувальної справи;

• -   здійснення відомчого контролю за станом охорони праці на підприємствах галузі.

Для координації, вдосконалення роботи з охорони праці і контролю за цією роботою в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади створено структурні підрозділи з охорони праці.

Міністерство праці та соціальної політики забезпечує проведення державної експертизи умов праці із залученням служб санітарного епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров’я, визначає порядок та здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативно-правовим актам з охорони праці.

Повноваження Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та місцевих державних адміністрацій в галузі охорони праці визначені ст. 34 Закону України «Про охорону праці».

Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації у межах відповідних територій:

• -   забезпечують виконання законів та реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

• -   формують за участю представників профспілок, Фонду соціального страхування від нещасних випадків і забезпечують виконання цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також заходів з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;

• -   забезпечують соціальний захист найманих працівників, зокрема зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, вживають заходів до проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;

• -   вносять пропозиції щодо створення регіональних (комунальних) аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об’єктів комунальної власності;

• -   здійснюють контроль за дотриманням суб’єктами підприємницької діяльності нормативно-правових актів про охорону праці.

Для виконання зазначених функцій у складі Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій створюються структурні підрозділи охорони праці, що діють згідно з типовим положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України, а також ради з питань безпечної життєдіяльності населення – на громадських засадах.

Повноваження органів місцевого самоврядування в галузі охорони праці визначені ст. 35 Закону України «Про охорону праці»)

Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції:

• -   затверджують цільові регіональні програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходи з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;

• -   приймають рішення щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об’єктів комунальної власності.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують належне утримання, ефективну та безпечну експлуатацію об’єктів житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв’язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, дотримання вимог щодо охорони праці працівників, зайнятих на цих об’єктах.

Для виконання цих функцій сільська, селищна, міська рада створює у складі свого виконавчого органу відповідальний підрозділ або призначає спеціаліста з охорони праці.