- •1.Економічна освіта і виховання в процесі учбової і позакласної освіти.
- •2. Економіна теорія: предмет і особливості методу дослідження.
- •4. Типологія і структура сучасного уроку.
- •5. Макроекономічна рівновага в моделі ad – as.
- •6. Оцінка, класифікація та структура основних фондів.
- •7. Структура уроку засвоєння нових знань.
- •8. Виробництво як процес суспільної праці.
- •9. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів.
- •10. Структура уроку засвоєння навичок і вмінь.
- •11. Концепція еластичності попиту і пропозиції.
- •12. Показники ефективності основних фондів.
- •13. Структура уроку засвоєння навичок і вмінь.
- •14. Модель кругообороту ввп, доходів та витрат. Загальні умови макроекономічної рівноваги.
- •15. Рентабельність як узагальнюючий показник ефективності діяльності підприємства.
- •16. Структура уроку застосування навичок і вмінь.
- •17. Суспільне виробництво. Матеріальне і нематеріальне виробництво.
- •18. Суть і завдання фінансової діяльності підприємства.
- •19.Структура уроку перевірки, оцінювання і корекції знань, навичок і вмінь.
- •20. Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємодія.
- •21.Міжнародна економічна інтеграція. Головні інтеграційні угруповання світу
- •22. Структура комбінованого уроку
- •1. Організаційний момент.
- •2. Актуалізація опорних знань учнів.
- •3. Перевірка домашнього завдання.
- •4. Мотивація вивчення нової теми. Виклад нового матеріалу.
- •5. Узагальнення й закріплення вивченого на уроці.
- •6. Висновки й підсумки роботи на уроці.
- •7. Домашнє завдання.
- •23. Відтворення, його види та типи
- •24. Номінальний і реальний внп. Індекс цін. Дефлятор внп
- •25. Методи навчання основам економічних знань: види і характеристика
- •26. Економічне зростання та його типи
- •27. Циклічність економічного розвитку. Фази економічного циклу. Потенційний внп
- •28. Методи організації і здійснення учбово-пізнавальної діяльності
- •29. Економічні системи, їх діалектика і типи
- •30. Форми безробіття та його природний рівень. Розрахунок рівня безробіття
- •31. Методи стимулювання і мотивації навчання
- •33. Фінансова система і фінансова політика. Необхідність і сутність фінансів
- •35.Суть підприємництва та умови його існування. Види підприємництва
- •36. Ринок цінних паперів. Фондова біржа
- •37. Форми і засоби навчання основам економічних знань
- •38. Теорії поведінки споживача
- •39. Виробнича функція з одним змінним фактором
- •40. Лекція як традиційна форма викладання економічних дисциплін
- •1. Пізнавальні функції лекції:
- •2. Особливості змісту лекції:
- •3. Помилки лекторів:
- •4. Методичні засади читання лекції:
- •5. Види лекцій:
- •6. Міні лекція
- •41. Ринок: структура і функції
- •42. Витрати фірми в короткостроковому і довгостроковому періоді.
- •43. Особливості змісту лекцій.
- •44. Ринкове середовище господарювання підприємств та організацій
- •Види ринків з урахуванням поведінки їх суб’єктів
- •Інфраструктура ринку
- •8) Принципи поведінки суб’єктів господарювання на ринку
- •45. Сутність і функції процесу управління підприємством.
- •46. Особливості підготовки вчителя до лекції в загальноосвітній школі
- •48. Державне економічне регулювання діяльності суб’єктів господарювання.
- •49. Методичні особливості читання лекції.
- •61. Гра як форма і метод активного навчання основам економічних знань
- •62. Фінансові інвестиції та оцінка їх ефективності
- •Приведення до теперішньої вартості майбутніх грошових потоків від інвестицій.
- •63. Структура підприємства і принципи організації виробництва
- •2. За формою спеціалізації основних цехів розрізняють :
- •64. Гра як особливий вид діяльності людини
- •65. Форми суспільної організації виробництва
- •66. Принципи і методи планування та прогнозування діяльності підприємства
- •67. Гра як засіб засвоєння наукових знань і учбових вмінь
- •68. Гроші – сутність і функції
- •69. Стратегічне планування на підприємстві
- •1. Визначення місії підприємства.
- •2. Встановлення цілей підприємства
- •3. Аналіз і оцінка зовн.Та внутр.Середовища.
- •71. Інфляція – типи і шляхи подолання
- •72. Доходи підприємства і шляхи їх формування
- •73. Учбові задачі – особливості змісту і розв’язання
- •74.Продуктивність, мотивація та оплата праці
- •75. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства
- •76. Засоби економічної освіти школярів у процесі вивчення математики
- •77. Трудові відносини і заробітна плата. Доходи населення
- •78. Прямі і непрямі податки. Їх види і роль в економіці
- •79. Форми економічної освіти школярів у процесі вивчення математики
- •80. Витрати підприємства. Собівартість продукції
- •81. Засоби економічної освіти школярів у процесі вивчення фізики.
- •82. Загальна характеристика методу конкретних ситуацій («кейс-стаді»)
- •83. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства
- •84. Виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції
- •85. Техніко-технологічна база виробництва
- •Структурна характеристика техніко-технологічної бази підприємства
- •86. Форми економічної освіти школярів у процесі вивчення фізики
- •87. Методи розрахунку внп (ввп)
- •88. Поняття і види прибутку підприємства
- •89. Види і форми контролю в процесі засвоєння економічних знань
- •90. Банкрутство, реструктуризація, санація підприємств.
90. Банкрутство, реструктуризація, санація підприємств.
Банкрутство – це визнана арбітражним судом неспроможність юридичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності задовольнити у встановлений для цього термін вимоги з боку кредиторів і виконати зобов’язання перед бюджетом (пов’язана з недостатністю активів у ліквідній формі).
Основні причини банкрутства
Зовнішні:економічні (ек.криза, високий рівень інфляції, значний податковий тиск тощо), політичні (політ. нестабіьлність суспільства та ін.), демографічні (демографічна криза, зменш. кількості споживачів, зміни у стилі та способі життя), розвиток науки і техніки (невикористання нових технологій, непроведення амортизації тощо), міжнародні (митні бар’єри, жорстка конкуренція тощо), банкрутство боржників, природно-кліматичні (незадовільний стан довкілля) та інші.
Внутрішні: недосконалий механізм ціноутворення; недотримання договірної дисципліни; відсутність джерел фінансування капітальних вкладень; зростання безнадійної дебіторської заборгованості (Дебіторська заборгованість - суми, які нараховуються підприємству від покупців за товари або послуги, продані в кредит. Безнадійна ДЗ передбачає певність про її неповернення боржником або за якою закінчився термін позовної давності (3 роки); низький професіоналізм управління тощо.
Ведення справи про банкрутство:
Подання заяви про порушення справи про банкрутство боржника;
Підготовче засідання арбітражного суду (оцінка заперечень боржника, призначення експертизи фін.стану боржника, позивач подає в офіційні друк.органи оголошення про порушення справи про банкрутство)
Попереднє засідання арбітражного суду (розгляд вимог кредиторів і заперечень боржника)
Завершальне засідання арб.суду (або постанова про проведення санації; або постанова про складання угоди про відстрочку (мирова угода); або визнання боржника банкрутом)
Підстави для порушення справи про банкрутство (1,2 – Уркаїна, 1, 2, 3 - світ): Неплатоспроможність (неспроможність у встановлений срок здійснити виплати по кредитам, виплату зар.плати, сплатити податки); Загроза неплатоспроможності (боржник передбачає свою неспроможність виконати виплати по кредитам у встановлений срок); Незадовільна структура балансу (зобов’язання підприємства перевищують його активи(активи – все чим володіє підприємство: оборотні, основні фонди та інші активи)
Реструктуризація підприємства – здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, управління ним, форм власності, організаційно-правових форм. Мета – привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшити обсяг випуску конкурентоспроможної продукції, підвищити ефективність виробництва.
Види
Оперативна реструктуризація триває ≈ 3—4 місяці. Заходи:
- зміна або створення окремих складових організаційної структури підприємства;
- оперативне зниження дебіторської заборгованості;
- зменшення величини через зайвих запасів виявлення і реалізацію (ліквідацію);
- скорочення обсягів основних фондів через реалізацію (ліквідацію) зайвого обладнання, транспортних засобів тощо;
- аналітична оцінка й припинення вкладання неефективних інвестицій.
Оперативна реструктуризація носить санаційний (оздоровчий) характер. Якщо реструктуризація не буде далі продовжуватись підпр. знову опиниться в кризовому стані.
Стратегічна реструктуризація забезпечує довготермінову конкурентоспроможність, для досягнення якої необхідне визначення стратегічної мети підприємства, розробка стратегічної концепції розвитку, а також напрямів і інструментів реалізації цієї мети.
Стратегічна реструктуризація може передбачати такі дії:
- вихід на нові ринки збуту;
- впровадження нових технологій;
- підвищення кваліфікації персоналу.
Організаційно-правова реструктуризація характеризується процесами зміни організаційної структури та власника.
Технічну реструктуризацію охоплює модернізацію або заміну застарілих основних фондів, впровадження нових технологічних процесів.
Економічна реструктуризація спрямована на підвищення рівня рентабельності (рівня віддачі активів) підпр., що залежить від його капітальних та поточних витрат на виробництво продукції, обсягів продажу, а також ефективної цінової політики.
Фінансова реструктуризація: відстрочення погашення заборгованості, зниження процентної ставки по ній, дії з отримання від кредиторів нових позичок.
Управлінська реструктуризація пов’язана з підготовкою та перепідготовкою персоналу.
Санація («санація» від лат. означає оздоровлення) — це комплекс послідовних взаємозв’язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організаційного, соціального характеру, спрямованих на виведення суб’єкта господарювання з кризи і відновлення або досягнення ним прибутковості та конкурентоспроможності.
За джерелами мобілізації фінансових ресурсів, розрізняють автономну та гетерономну санацію. Автономна санація передбачає фінансування оздоровлення підприємства за рахунок його власних ресурсів і коштів, наданих власниками та іншими особами (без залучення в санаційний процес сторонніх осіб). Гетерономна (зовнішня) санація характеризується участю в ній сторонніх осіб, зокрема банків та інших кредиторів, клієнтів, держав.