- •1.Економічна освіта і виховання в процесі учбової і позакласної освіти.
- •2. Економіна теорія: предмет і особливості методу дослідження.
- •4. Типологія і структура сучасного уроку.
- •5. Макроекономічна рівновага в моделі ad – as.
- •6. Оцінка, класифікація та структура основних фондів.
- •7. Структура уроку засвоєння нових знань.
- •8. Виробництво як процес суспільної праці.
- •9. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів.
- •10. Структура уроку засвоєння навичок і вмінь.
- •11. Концепція еластичності попиту і пропозиції.
- •12. Показники ефективності основних фондів.
- •13. Структура уроку засвоєння навичок і вмінь.
- •14. Модель кругообороту ввп, доходів та витрат. Загальні умови макроекономічної рівноваги.
- •15. Рентабельність як узагальнюючий показник ефективності діяльності підприємства.
- •16. Структура уроку застосування навичок і вмінь.
- •17. Суспільне виробництво. Матеріальне і нематеріальне виробництво.
- •18. Суть і завдання фінансової діяльності підприємства.
- •19.Структура уроку перевірки, оцінювання і корекції знань, навичок і вмінь.
- •20. Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємодія.
- •21.Міжнародна економічна інтеграція. Головні інтеграційні угруповання світу
- •22. Структура комбінованого уроку
- •1. Організаційний момент.
- •2. Актуалізація опорних знань учнів.
- •3. Перевірка домашнього завдання.
- •4. Мотивація вивчення нової теми. Виклад нового матеріалу.
- •5. Узагальнення й закріплення вивченого на уроці.
- •6. Висновки й підсумки роботи на уроці.
- •7. Домашнє завдання.
- •23. Відтворення, його види та типи
- •24. Номінальний і реальний внп. Індекс цін. Дефлятор внп
- •25. Методи навчання основам економічних знань: види і характеристика
- •26. Економічне зростання та його типи
- •27. Циклічність економічного розвитку. Фази економічного циклу. Потенційний внп
- •28. Методи організації і здійснення учбово-пізнавальної діяльності
- •29. Економічні системи, їх діалектика і типи
- •30. Форми безробіття та його природний рівень. Розрахунок рівня безробіття
- •31. Методи стимулювання і мотивації навчання
- •33. Фінансова система і фінансова політика. Необхідність і сутність фінансів
- •35.Суть підприємництва та умови його існування. Види підприємництва
- •36. Ринок цінних паперів. Фондова біржа
- •37. Форми і засоби навчання основам економічних знань
- •38. Теорії поведінки споживача
- •39. Виробнича функція з одним змінним фактором
- •40. Лекція як традиційна форма викладання економічних дисциплін
- •1. Пізнавальні функції лекції:
- •2. Особливості змісту лекції:
- •3. Помилки лекторів:
- •4. Методичні засади читання лекції:
- •5. Види лекцій:
- •6. Міні лекція
- •41. Ринок: структура і функції
- •42. Витрати фірми в короткостроковому і довгостроковому періоді.
- •43. Особливості змісту лекцій.
- •44. Ринкове середовище господарювання підприємств та організацій
- •Види ринків з урахуванням поведінки їх суб’єктів
- •Інфраструктура ринку
- •8) Принципи поведінки суб’єктів господарювання на ринку
- •45. Сутність і функції процесу управління підприємством.
- •46. Особливості підготовки вчителя до лекції в загальноосвітній школі
- •48. Державне економічне регулювання діяльності суб’єктів господарювання.
- •49. Методичні особливості читання лекції.
- •61. Гра як форма і метод активного навчання основам економічних знань
- •62. Фінансові інвестиції та оцінка їх ефективності
- •Приведення до теперішньої вартості майбутніх грошових потоків від інвестицій.
- •63. Структура підприємства і принципи організації виробництва
- •2. За формою спеціалізації основних цехів розрізняють :
- •64. Гра як особливий вид діяльності людини
- •65. Форми суспільної організації виробництва
- •66. Принципи і методи планування та прогнозування діяльності підприємства
- •67. Гра як засіб засвоєння наукових знань і учбових вмінь
- •68. Гроші – сутність і функції
- •69. Стратегічне планування на підприємстві
- •1. Визначення місії підприємства.
- •2. Встановлення цілей підприємства
- •3. Аналіз і оцінка зовн.Та внутр.Середовища.
- •71. Інфляція – типи і шляхи подолання
- •72. Доходи підприємства і шляхи їх формування
- •73. Учбові задачі – особливості змісту і розв’язання
- •74.Продуктивність, мотивація та оплата праці
- •75. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства
- •76. Засоби економічної освіти школярів у процесі вивчення математики
- •77. Трудові відносини і заробітна плата. Доходи населення
- •78. Прямі і непрямі податки. Їх види і роль в економіці
- •79. Форми економічної освіти школярів у процесі вивчення математики
- •80. Витрати підприємства. Собівартість продукції
- •81. Засоби економічної освіти школярів у процесі вивчення фізики.
- •82. Загальна характеристика методу конкретних ситуацій («кейс-стаді»)
- •83. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства
- •84. Виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції
- •85. Техніко-технологічна база виробництва
- •Структурна характеристика техніко-технологічної бази підприємства
- •86. Форми економічної освіти школярів у процесі вивчення фізики
- •87. Методи розрахунку внп (ввп)
- •88. Поняття і види прибутку підприємства
- •89. Види і форми контролю в процесі засвоєння економічних знань
- •90. Банкрутство, реструктуризація, санація підприємств.
68. Гроші – сутність і функції
Гроші – це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом.
Причиною виникнення грошей є суспільний поділ праці й подальший розвиток спеціалізації. Потреба обмінюватись продуктами своєї праці висунула перед товаровиробниками економічну задачу: у яких співвідношеннях можна обміняти одні товари на інші; як домогтися того, щоб 2-ом сторонам, що обмінюються, були потрібні саме ті товари, що вони можуть запропонувати один одному, та ще у певних кількостях.
1. Простий первісний обмін був випадковим і одиничним, тому виникла необхідність виникнення загальновизнаного еквівалента, за допомогою якого можна було б виміряти вартість усіх інших товарів. Роль грошей стали виконувати: сіль, мушлі, сушена риба, хутро.
2. Однак торгівля, що розвивалась, не могла брати до уваги різні місцеві еквіваленти. Людство довго шукало універсальний грошовий товар – ним стали дорогоцінні метали: срібло і золото. Ці метали мають ряд характернних властивостей: 1) однорідність; 2) високий рівень збереження; 3) подільність; 4) портативність; 5) помірна обмеженість; 6) висока вартість.
Перші монети зявились в Старод.Греції в VIII-VII ст. до н.е. Паперові гроші були випущені в Стародавньому Китаї в IX ст. Широкий випуск паперових грошей почався в 1690 р. у США в штаті Массачусетс. У Європі амер. досвід перейняла Франція в 1716 р.
Функції грошей:
1. Міра вартості: гроші вимірюють вартість усіх товарів. Як метром вимірюємо довжину, а кг – масу, так грошима – витрати на виробництво товару. Вартість товару, вираж. в грошах, - його ціна. Для викон. даної ф-ії реальні гроші не потрібні
2. Засіб обігу. Гроші замінили бартер (прямий обмін одних товарів на інші). Гроші стали посередниками в цьому обміні, значно прискорюючи його. Саме ця ф-ія уможливила заміну повноцінних грошей паперовими.
3. Засіб заощадження (нагромадження). Гроші можуть використовуватись як «законсервоване споживання». Оскільки вони довго не втрачають своїх властивостей, їх зберігають із метою придбання товарівчи послуг у майбутньому. Однак нагромадження грошей може призвести до втрат: а) втрачається можливість одержання доходу в поточному періоді (дохід можна було б одержати, вклавши гроші у виробництво); б) відбувається знецінювання грошей унаслідок росту цін. Коли вибирають, у якій формі робити заощадження (гроші, нерухомість, твори мистецтва), враховують ліквідність (ступінь легкості, з якою якесь майно може бути перетворено на готівку)
4. Засіб платежу. Наприклад, сплата податків, відсотків за кредитами, зар.плати
5. Світові гроші: обслуговують обіг товарів і послуг на світовому ринку у сфері міжнародних розрахунків.
Форми грошей: готівкові та безготівкові.
Для розрахунку грошей в обігу використовують формулу Фішера:
, де М- грошова маса; V-швидкість обігу грошових одиниць; P- середній рівень; Q- кількість вироблених товарів і послуг.
Якщо економіка країни стабільна, то швидкість обігу грошей близька до постійної величини.