62. Фінансові інвестиції та оцінка їх ефективності
Інвестиції (від лат. invest, вкладення коштів) — всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток або досягається соц. ефект.
За об'єктами вкладень розрізняють: реальні – вкладення коштів у реальні активи: як матеріальні (нерухоме майно, основні виробничі засоби), так і нематеріальні (права на користування природними ресурсами, авторські права тощо), фінансові – вкладення коштів у різні фінансові активи, серед яких найбільш значну частку посідають вкладення у цінні папери.
Фінансовий ринок охоплює грошовий ринок та ринок капіталів. На грошовому ринку відбувається обіг готівкових коштів та короткострокових цінних паперів (векселів, чеків тощо). Ринок капіталів включає ринок позичкового капіталу (коротко- та довгострокових банківських кредитів) та ринок цінних паперів.
Залежно від терміну: Поточні – інвестиції, які підпр. має намір та можливість утримувати протягом 12 місяців з дати придбання або протягом операційного циклу, якщо він більше зазначеного терміну. Довгострокові – фінансові інвестиції, які утримуються протягом терміну, який перевищує 12 місяців або операційний цикл.
Фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні. Портфельні інвестиції — це вкладення капіталу в цінні папери з метою отримання доходу та за відсутності права реального контролю над об’єктом інвестування. Такими цінними паперами можуть бути акціонерні або боргові цінні папери. Прямі інвестиції — це вкладення капіталу з метою набуття довгострокового ек. інтересу та отримання підприємн. прибутку, що забезпечує контроль інвестора над об’єктом інвестування.
Основними напрямками фінансових інвестицій підприємства є:
Вкладення коштів до статутних капіталів (стат. капітал - вартість активів, які є внеском власників до капіталу підприємства) спільних підприємств дає змогу підприємству зміцнити господарські зв’язки з постачальниками сировини і матеріалів, розширити збут продукції, проникнути на інші регіональні ринки тощо.
Вкладення капіталу підприємства в цінні папери ринку капіталів є найпоширенішим.
Вкладення коштів підприємства на грошовому ринку має місце при їх розміщенні на банківських депозитних рахунках. Метою такого розміщення тимчасово вільних коштів підприємства є отримання ним додаткового прибутку, який в подальшому може спрямовуватись для інвестиційних потреб.
Принципи оцінки ефективності фінансових інвестицій:
Ефективність інвестування має оцінюватися на підставі співставлення обсягу інвестованих коштів, з одного боку, та сум і термінів повернення інвестованого капіталу - з іншого.
При визначенні необхідного обсягу інвестиційних витрат необхідно враховувати як основні, так і супутні витрати капіталу, спричинені реалізацією цього проекту.
Приведення до теперішньої вартості майбутніх грошових потоків від інвестицій.
Оскільки грошові кошти під впливом фактору часу знецінюються, вартість сьогоднішніх грошей (їх купівельна спроможність) є вищою за вартість грошей, що будуть отримані в майбутньому. Такий вплив часу враховується шляхом дисконтування майбутніх грошових коштів, що передбачає коригування майбутніх потоків грошей шляхом помноження їх на коефіцієнт, який відповідає певній дисконтній ставці. Необхідність цього повязана з тим, що у більшості випадків інвестування здійснюєься не воднораз, а протягом певного періоду. Тому всі наступні після першого року інвестовані суми також потрібно приводити до їх теперішньої вартості за допомогою відповідних дисконтних ставок.
Норма прибутку від фін.інвестицій визначається рівнем ризику фін.інструменту. Інвестиціям у фін.активи з незначним рівнем ризику властива невисока норма прибутку, але вони надійні.
Оцінити ефективність вкладення коштів у фін.актив можна, визначивши його реальну вартість.
де ГП — очікуваний грошовий потік за період користування фінансовим активом; r— очікувана норма прибутку фінансового активу; t — кількість періодів користування фінансовим активом.
Розглянемо модель оцінки вартості акції при її використанні протягом невизначеного тривалого періоду часу має такий вигляд:
де Да - сума дивідендів; нп-очікувана норма інвестиційного прибутку, n-число періодів, включених в розрахунок.
Модель оцінки вартості акції, використовуваної протягом заздалегідь визначеного терміну, має наступний вигляд:
де Да - сума дивідендів, передбачувана до отримання в кожному n-му періоді; КСа - очікувана курсова вартість акції в кінці періоду її реалізації; нп-очікувана норма інвестиційного прибутку по акціях; n-число періодів.
Економічний зміст даної моделі полягає в тому, що поточна реальна вартість акції, використовуваної протягом заздалегідь визначеного терміну, дорівнює сумі передбачуваних до отримання дивідендів у використовуваних періодах та очікуваної курсової вартості акції в момент її реалізації, приведеної до теперішньої вартості за дисконтною ставкою, що дорівнює очікуваної нормі валовий інвестиційного прибутку (прибутковості).