71. Інфляція – типи і шляхи подолання

В ідеальному випадку для кругообігу грошей в економіці кількість їх має відповідати вимогам торгівлі при рівні цін, що склався, і певної швидкості обігу. Ця рівновага описується рівнянням Фішера: МV = РQ, де М — кількість грошей; V— швидкість їх обігу; Р — середній рівень цін; Q — обсяг товарів і послуг.

Інфляція – це процес зростання середнього рівня цін, що спричиняє зниження купівельної спроможності грошей. (це зростання загального рівня цін у країні впродовж певного періоду часу, що супроводжується знеціненням національної грошової одиниці).

Інфляція не означає зростання цін на всі товари. У той час як ціни на одні товари ростуть, ціни на інші можуть не змінюватись.

Виділяють 2 основних типи інфляції:

1. Інфляція попиту, коли «надто велика кількість грошей полює на невелику кількість товару». Причиною може бути емісія грошей (додатковий випуск в обіг грошових знаків). У цьому разі в рівнянні відбулися такі зміни: MV↑, а товару Q виробляється стільки ж. Отже, рівновага в ринковому кругообігу може зберегтися лише при підвищенні цін (P↑), тобто виникне інфляція.

2. Інфляція витрат (або пропозиції) виявляється, коли ціни зростають унаслідок збільшення витрат на виробництво. Спочатку ростуть ціни га основні види ресурсів (електроенергія, паливо, середня заробітня плата), що призводить до зниження обсягів виробництва (Q↓). Менша кількість товарів продається за ту саму кількість грошей. Ціни ростуть. Тому, якщо ми домагаємося росту заробітної плати, а продуктивність праці не підвищується, то такі заходи призведуть до зниження рівня життя, оскільки викличуть інфляцію.

Показники інфляції:

1. Рівень інфляції (індекс цін)

(Споживчий кошик – набір товарів, що характеризує типовий рівень і структуру місячного (річного) споживання людини або сім'ї.)

2. Темп інфляції— середньорічне збільшення загального рівня цін у відсотках.

Темп інфляції = , де Пt – рівень цін у поточному періоді; Пt-1 – рівень цін у попередньому періоді.

Індекс цін – характеризує темп росту цін, а темп інфляції – приріст цін.

Залежно від рівня розрізняють три види інфляції:

1. Помірна інфляція має місце тоді, коли ціни зростають повільно, до 10% за рік. За такої інфляції ціни відносно стабільні, люди охоче заощаджують гроші, бо їхня вартість мало знецінюється. Помірну інфляцію, за якої ціни зростають до 5% за рік, називають повзучою.

2. Галопуючою є інфляція, коли ціни зростають на 20, 50, 100 або й більше відсотків за рік. Гроші втрачають свою вартість дуже швидко, тому населення майже не заощаджує грошей у вигляді готівки. Люди прагнуть купити за свої гроші товари.

3. Гіперінфляція настає тоді, коли ціни починають зростати на тисячі, десятки тисяч, навіть мільйони відсотків за рік. Усі прагнуть запастися речами і позбутися грошей: підприємства купують інвестиційні товари, а населення використовує заощадження і поточні доходи для купівлі споживчих благ, поки гроші остаточно не знецінилися. Гіперінфляція означає економічний і соціальний хаос, фінансовий крах та суспільно-політичне безладдя. Гіперінфляція мала місце і в Україні у 1993 р.

Антиінфляційні заходи:

1. Індексація доходів – це перерахунок і зміна грошових доходів населення (заробітної плати, пенсій, стипендій) з врахуванням динаміки роздрібних цін для повної або часткової компенсації втрат в доходах в результаті інфляції (дає можливість частково або повністю відшкодувати їм подорожчання споживчих товарів та послуг).

2. Контроль за заробітною платою і цінами.

3. Регулювання (зниження) сучасного попиту, збільшення податків, зниження державних витрат .

4. На думку Кейнса подолання інфляції ппропозиції можливе за допомогою підвищення продуктивності праці, стимул.НТП, введення обмежень на зарплату, ціни, надання субсидій, активізація конкуренції.

Формула Кейнса:

, де W – зарплата, A – продуктивність праці, k- частка зарплати у витратах виробництва.