- •1.Економічна освіта і виховання в процесі учбової і позакласної освіти.
- •2. Економіна теорія: предмет і особливості методу дослідження.
- •4. Типологія і структура сучасного уроку.
- •5. Макроекономічна рівновага в моделі ad – as.
- •6. Оцінка, класифікація та структура основних фондів.
- •7. Структура уроку засвоєння нових знань.
- •8. Виробництво як процес суспільної праці.
- •9. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів.
- •10. Структура уроку засвоєння навичок і вмінь.
- •11. Концепція еластичності попиту і пропозиції.
- •12. Показники ефективності основних фондів.
- •13. Структура уроку засвоєння навичок і вмінь.
- •14. Модель кругообороту ввп, доходів та витрат. Загальні умови макроекономічної рівноваги.
- •15. Рентабельність як узагальнюючий показник ефективності діяльності підприємства.
- •16. Структура уроку застосування навичок і вмінь.
- •17. Суспільне виробництво. Матеріальне і нематеріальне виробництво.
- •18. Суть і завдання фінансової діяльності підприємства.
- •19.Структура уроку перевірки, оцінювання і корекції знань, навичок і вмінь.
- •20. Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємодія.
- •21.Міжнародна економічна інтеграція. Головні інтеграційні угруповання світу
- •22. Структура комбінованого уроку
- •1. Організаційний момент.
- •2. Актуалізація опорних знань учнів.
- •3. Перевірка домашнього завдання.
- •4. Мотивація вивчення нової теми. Виклад нового матеріалу.
- •5. Узагальнення й закріплення вивченого на уроці.
- •6. Висновки й підсумки роботи на уроці.
- •7. Домашнє завдання.
- •23. Відтворення, його види та типи
- •24. Номінальний і реальний внп. Індекс цін. Дефлятор внп
- •25. Методи навчання основам економічних знань: види і характеристика
- •26. Економічне зростання та його типи
- •27. Циклічність економічного розвитку. Фази економічного циклу. Потенційний внп
- •28. Методи організації і здійснення учбово-пізнавальної діяльності
- •29. Економічні системи, їх діалектика і типи
- •30. Форми безробіття та його природний рівень. Розрахунок рівня безробіття
- •31. Методи стимулювання і мотивації навчання
- •33. Фінансова система і фінансова політика. Необхідність і сутність фінансів
- •35.Суть підприємництва та умови його існування. Види підприємництва
- •36. Ринок цінних паперів. Фондова біржа
- •37. Форми і засоби навчання основам економічних знань
- •38. Теорії поведінки споживача
- •39. Виробнича функція з одним змінним фактором
- •40. Лекція як традиційна форма викладання економічних дисциплін
- •1. Пізнавальні функції лекції:
- •2. Особливості змісту лекції:
- •3. Помилки лекторів:
- •4. Методичні засади читання лекції:
- •5. Види лекцій:
- •6. Міні лекція
- •41. Ринок: структура і функції
- •42. Витрати фірми в короткостроковому і довгостроковому періоді.
- •43. Особливості змісту лекцій.
- •44. Ринкове середовище господарювання підприємств та організацій
- •Види ринків з урахуванням поведінки їх суб’єктів
- •Інфраструктура ринку
- •8) Принципи поведінки суб’єктів господарювання на ринку
- •45. Сутність і функції процесу управління підприємством.
- •46. Особливості підготовки вчителя до лекції в загальноосвітній школі
- •48. Державне економічне регулювання діяльності суб’єктів господарювання.
- •49. Методичні особливості читання лекції.
- •61. Гра як форма і метод активного навчання основам економічних знань
- •62. Фінансові інвестиції та оцінка їх ефективності
- •Приведення до теперішньої вартості майбутніх грошових потоків від інвестицій.
- •63. Структура підприємства і принципи організації виробництва
- •2. За формою спеціалізації основних цехів розрізняють :
- •64. Гра як особливий вид діяльності людини
- •65. Форми суспільної організації виробництва
- •66. Принципи і методи планування та прогнозування діяльності підприємства
- •67. Гра як засіб засвоєння наукових знань і учбових вмінь
- •68. Гроші – сутність і функції
- •69. Стратегічне планування на підприємстві
- •1. Визначення місії підприємства.
- •2. Встановлення цілей підприємства
- •3. Аналіз і оцінка зовн.Та внутр.Середовища.
- •71. Інфляція – типи і шляхи подолання
- •72. Доходи підприємства і шляхи їх формування
- •73. Учбові задачі – особливості змісту і розв’язання
- •74.Продуктивність, мотивація та оплата праці
- •75. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства
- •76. Засоби економічної освіти школярів у процесі вивчення математики
- •77. Трудові відносини і заробітна плата. Доходи населення
- •78. Прямі і непрямі податки. Їх види і роль в економіці
- •79. Форми економічної освіти школярів у процесі вивчення математики
- •80. Витрати підприємства. Собівартість продукції
- •81. Засоби економічної освіти школярів у процесі вивчення фізики.
- •82. Загальна характеристика методу конкретних ситуацій («кейс-стаді»)
- •83. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства
- •84. Виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції
- •85. Техніко-технологічна база виробництва
- •Структурна характеристика техніко-технологічної бази підприємства
- •86. Форми економічної освіти школярів у процесі вивчення фізики
- •87. Методи розрахунку внп (ввп)
- •88. Поняття і види прибутку підприємства
- •89. Види і форми контролю в процесі засвоєння економічних знань
- •90. Банкрутство, реструктуризація, санація підприємств.
36. Ринок цінних паперів. Фондова біржа
Біржа – це державна або акціонерна організація, яка надає приміщення, певні гарантії, розрахункові інформаційні послуги для здійснення угод з цінними паперами або товарами, отримує за це комісійні від угод і здійснює накладання певних обмежень на торгівлю. Біржа – неприбуткова організація.
Види бірж: товарні; фондові; валютні; біржі праці
Біржові посередники:
1.Брокери – це посередники при укладанні угод між покупцями і продавцями товарів, цінних паперів, валюти та інших цінностей на фондових і товарних біржах, валютних, страхових ринках. Діють за дорученням і за рахунок своїх клієнтів, одержуючи за посередництво певну плату – брокерінг. Розмір його встановлюється заздалегідь і буває в межах від 0,25 до 2-3% від ціни проданого товару.
2.Маклер (нім.) – це особа, що має місце на біржі і здійснює угоди від свого імені і за свій рахунок. 3. Дилер (англ.)- теж саме, що і маклер.
Цінний папір – це комерційний документ, що випускається державою або корпораціями, який по-перше, засвідчує право власності на той чи інший вид капіталу, а по-друге, приносить володарю цінного паперу дохід.
Цілі вкладення коштів в цінні папери:- Отримання доходу;- Збереження капіталу;- Зростання капіталу;- Придбання можливості розширення сфери впливу;-Зондування ринків;- Отримання доступу до дефіцитних товарів;- Придбання цінних паперів з метою скорочення дефіциту готівки;- Спекуляція і т. п.
Всю сукупність цінних паперів можна умовно поділити на 2 групи: І – свідоцтво про власність(акції, акціонерні сертифікати, опціонні свідоцтва, фінансові ф’ючерси, варанти, ваучери і т.д.) ; ІІ – свідоцтво про позику(облігації, векселі, депозитні і заощаджувальні сертифікати, чеки, різні державні боргові зобов’язання).
Акція – це цінний папір без встановленого строку оббігу, який засвідчує право власника на частку статутного капіталу емітента і надає право на отримання частини прибутку у вигляді дивіденду. Дивіденд — частка прибутку акціонерного товариства, яка розподіляється між акціонерами у вигляді доходу відповідно до кількості та видів акцій, що їм належать.
Є 3 варіанти емісії акції: 1) Публічна (відкрита); 2) Закрита: - продаж по обумовленому списку; 3)продаж по аукціонним пакетам (лотам)
Види акцій: привелійовані; іменні; довірчі; звичайні; пільгові
Облігація – цінний папір з фіксованим доходом (процент), що засвідчує право власності емітента на позичковий капітал і підтверджує зобов’язання емітента відшкодувати володарю облігації її номінальну вартість у певний строк, але не дозволяє володарю брати участь у керівництві підприємством.
Усі цінні папери згідно з міжнародною класифікацією можна поділити на:
- грошові; - фондові.
Грошові – ті, що обертаються на грошовому ринку: комерційні та фінансові векселі терміном до 1 року, банківські акцепти, комерційні папери терміном від 18 до 180 діб.
Фондові (капітальні) – обертаються на ринку капіталів: акції, облігації, іпотека.
Оцінка ваги акцій і облігацій здійснюється за так званними рейтинговими книгами, де вказується рівень ризику для інвестора.
Існують 4 групи рейтингової оцінки акцій і облігацій:
І група – А – добра якість цінних паперів; В – погана якість; С – даний цінний папір може бути спекулятивний; Д – компанія – банкрот, знаходиться у ліквідації.
В групах А,В,С існує додатковий розподіл:
- дуже гарна якість; - вища якість; - найвищий рейтинг
Ціна, по якій купуються і продаються акції, називається курсом акцій.
Залежить курс акцій від:
прибутку акціонерного товариства
норми позичково проценту
співвідношення, що складаються між попитом і пропозицією по акції, що в свою чергу залежить від стану справ, рентабельності відповідного підприємства.
Номінальна ціна – ціна, що написана на акції.
Цикл життя цінних паперів:
І. Підготовчий етап: відкриття нового підприємства, збільшення статутного капіталу.
ІІ. Первинне розміщення цінних паперів (первинний ринок) – емісію здійснює держава і корпорації, яким не вистачає власних коштів, а покупцями є населення, трастові компанії, інвестиційні ринки.
ІІІ. Вторинний ринок – розташування цінних паперів (купівля, продаж), що пройшли первинне розміщення.Вторинний ринок поділяється на: біржовий; вуличний (дешевше, але не дає гарантій)