14. Модель кругообороту ввп, доходів та витрат. Загальні умови макроекономічної рівноваги.

Економічний кругообіг - це поняття макроекономіки, яке репрезентує рух суспільного продукту, виробничих ресурсів, сукупних витрат і доходів по стадіях суспільного відтворення (виробництво, розподіл,обмін і споживання) в економічній системі. Ек-й кругообіг здійснюється через ринки ресурсів і продукту між суб'єктами економічної системи. Рух ресурсів і товарів обслуговується грошовими потоками витрат і доходів. Ці потоки в ринковій економіці "протікають" між її суб'єктами - домашніми господарствами і фірмами.

В основі макроекономічного аналізу закладена модель кру­гових потоків (або модель кругообігу ВВП, доходів і витрат). Ця модель містить у собі тільки дві категорії економічних агентів - домашні господарства і фірми - і не припускає державного втручання в економіку.

У такий спосіб економіка представлена замкнутою системою, у якій доходи одних економічних агентів з'являються як витра­ти інших. Витрати фірми на ресурси одночасно являють собою потоки заробітної плати, ренти й інших витрат для домашніх господарств. З іншого боку, потік споживчих витрат утворює виторг (чи дохід) фірми від реалізації готової продукції. Потоки „доходи-витрати" і „ресурси-продукція" здійснюються одночас­но в протилежних напрямках і постійно повторюються. Основним висновком з моделі є рівність сумарної величини продажів фірми сумарній величині доходів домашніх господарств. Це значить, що для закритої економіки (тобто без будь-яких зв'язків із зовнішнім світом) без державного втручання величина загального обсягу виробництва в грошовому виразі дорівнює су­марній величині грошових доходів домашніх господарств. У відкритій економіці з державним втручанням модель кру­гових потоків ускладнюється. У модель вводяться дві інші гру­пи економічних агентів - уряд і зовнішній світ. Рівність при цьому порушується, тому що з потоку „доходи-витрати" утво­рюються „витоки" у вигляді заощаджень, податкових платежів і імпорту. Витоки - це будь-яке використання доходу не на придбання виробленої усередині країни продукції. Одночасно в потік „доходи-витрати" вливаються додаткові кошти у виг­ляді ін'єкцій - інвестиції, державні витрати й експорт.

Державний сектор пов’язаний із іншими елементами економічної системи через: чисті податки (Т), які кількісно показують ту частину потоку грошових коштів, яка вилучається державою в домогосподарств та ділових підприємств. Вони визначаються різницею  між пожатковими надходженнями до бюджету та державними трансфертними платежами (допомога з безробіття, стипендії) (в подальшому для спрощення ми називатимемо їх просто податками); державні закупки товарів і послуг (G), до яких належать  платежі держави за придбані товари і послуги, а також заробітна плата всіх державних службовців; державні позики на фінансових ринках (здійснюються при наявності дефіциту державного бюджету, тобто коли G>Т).Держава бере в позику, випускаючи цінні папери (облігації, векселі, скарбниці) і продає їх домогосподарствам, комерційним банкам тощо.

Відкрита економіка — це економічна система, яка пов’язана з іншими країнами світу механізмами експорту, імпорту і фінансових операцій.