84. Виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції

У процесі виробництва людина взаємодіє з певними засобами виробництва і створює конкретні матеріальні блага. Виробництво продукції грунт.на таких принципах: – орієнтація усіх сфер діяльності підприємства на задоволення потреб покупців; – гнучке реагування виробництва на зміну потреб і попиту покупців, оперативне пристос.до цих змін.

Найважливішим розділом плану господарської діяльності й розвитку будь-якого підприємства є його виробнича програма (план виробництва продукції), тобто конкретна сукупність завдань щодо обсягу виробництва продукції визначеної номенклатури та асортименту, а також належної якості, на певний календарний період (місяць, квартал, рік, кілька років).

Кожне підприємство розробляє свою виробничу програму самостійно, використовуючи:

• вихідні дані про виявлений у процесі вивчення ринку попит;

• портфель замовлень на продукцію та послуги інших споживачів;

• державне замовлення.

Якість як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного та оптимального її рівнів.

1. Абсолютний рівень якості виробу знаходять обчисленням вибраних для його вимірювання показників, не порівнюючи їх із відповідними показниками аналогічних виробів.

2. Відносний рівень якості передбачає порівняння показників якості продукції з абсолютними показниками якості найліпших вітчизняних та зарубіжних аналогів.

3. Перспективний рівень якості враховує пріоритетні напрями й темпи розвитку науки і техніки.

4. Оптимальний рівень якості – визначення такого рівня якості, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво продукції за певних умов споживання була б мінімальною.

Показник:

1. Одиничні

2. Комплексні

СИСТЕМА ОДИНИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ЗА ГРУПАМИ

Групи показників		Окремі показники груп
Вид	Сутнісна характеристика
1. Призначення	Характеризують корисну роботу	● Міцність ● Вміст корисних речовин ● Калорійність
2. Надійності, довговічності та безпеки	Визначають міру забезпечення тривалості використання і належних умов праці та життєдіяльності людини	● Безвідмовність роботи ● Можливий термін використання ● Граничний термін зберігання
3. Екологічні	Характеризують ступінь шкідливого впливу на здоров’я людини та довкілля	● Токсичність виробів ● Вміст шкідливих речовин
4. Економічні	Відображають міру економічної вигоди виробництва	● Ціна за одиницю виробу ● Прибуток з одиниці виробу
5. Ергономічні	Окреслюють відповідність техніко-експлуатаційних параметрів виробу фізіологічним та психологічним вимогам споживача	● Зручність керування робочими органами ● Величина шуму, вібрації тощо
6. Естетичні	Визначають естетичні властивості (дизайн) виробу	● Виразність і оригінальність форми ● Кольорове оформлення ● Естетичність тари (упаковки)

Методи визначення рівня якості виробів:

1. Об’єктивний метод: оцінювання рівня якості продукції за допомогою стендових випробувань та контрольних вимірювань, а також лабораторного аналізу (визначення потужності, точність обробки матеріалів, вміст цукру або жиру в харчових продуктах тощо).

2. Органолептичний метод ґрунтується на сприйманні властивостей продукту з допомогою органів чуття людини (зір, слух, смак, нюх, дотик) без застосування технічних вимірювальних та реєстраційних засобів. Користуючись цим методом, застосовують балову систему оцінки показників якості (1, 2, 3, 4, 5).

3. Диференційований метод передбачає порівнювання одиничних показників виробів із відповідними показниками виробів-еталонів або базовими показниками стандартів.

4. Комплексний метод полягає у визначенні узагальнюючого показника якості оцінюваного виробу. Іноді для комплексної оцінки якості застосовують середньозважену арифметичну величину з використанням за її обчислення коефіцієнтів вагомості всіх розрахункових показників.

Конкурентоспроможність продукції – сукупність властивостей продукції, що відбиває міру задоволення конкретної потреби проти репрезентованої на ринку аналогічної продукції. Вона визначає здатність мати якісь вагомі переваги над виробами інших товаровиробників.

Найважливіші елементи конкурентоспроможності виробів: якість і витрати.

Для визначення конкурентоспроможності продукції необхідно знати:

● конкретні вимоги потенційних покупців до пропонованого товару;

● рівень ринкової ціни товару;

● очікуваний рівень конкуренції на ринку відповідних товарів;

● найбільш перспективні ринки для відповідного товару.

Конкурентоспроможність конкретного об’єкта бажано вимірювати кількісно, що уможливить управління її рівнем. Для цього необхідна інформація, що характеризує корисний ефект даного об’єкта та об’єктів-конкурентів й сукупні витрати. Корисний ефект — це інтегральний показник, що розраховується на підставі окремих показників якості об’єкта, котрі задовольняють ту чи іншу конкретну потребу. Його можна вимірювати в натуральних одиницях (наприклад продуктивність устаткування), грошовому виразі або в умовних балах (для об’єктів з кількома важливими параметрами, що доповнюють один одного). Сукупні витрати протягом життєвого циклу — це ті витрати, які обов’язково потрібно зробити, щоб одержати від об’єкта відповідний корисний ефект. Конкурентоспроможність об’єктів, для яких неможливо розрахувати корисний ефект чи сукупні витрати, можна визначити за результатами експериментальної перевірки в конкретних умовах споживання (результатами пробного продажу).