- •1.Економічна освіта і виховання в процесі учбової і позакласної освіти.
- •2. Економіна теорія: предмет і особливості методу дослідження.
- •4. Типологія і структура сучасного уроку.
- •5. Макроекономічна рівновага в моделі ad – as.
- •6. Оцінка, класифікація та структура основних фондів.
- •7. Структура уроку засвоєння нових знань.
- •8. Виробництво як процес суспільної праці.
- •9. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів.
- •10. Структура уроку засвоєння навичок і вмінь.
- •11. Концепція еластичності попиту і пропозиції.
- •12. Показники ефективності основних фондів.
- •13. Структура уроку засвоєння навичок і вмінь.
- •14. Модель кругообороту ввп, доходів та витрат. Загальні умови макроекономічної рівноваги.
- •15. Рентабельність як узагальнюючий показник ефективності діяльності підприємства.
- •16. Структура уроку застосування навичок і вмінь.
- •17. Суспільне виробництво. Матеріальне і нематеріальне виробництво.
- •18. Суть і завдання фінансової діяльності підприємства.
- •19.Структура уроку перевірки, оцінювання і корекції знань, навичок і вмінь.
- •20. Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємодія.
- •21.Міжнародна економічна інтеграція. Головні інтеграційні угруповання світу
- •22. Структура комбінованого уроку
- •1. Організаційний момент.
- •2. Актуалізація опорних знань учнів.
- •3. Перевірка домашнього завдання.
- •4. Мотивація вивчення нової теми. Виклад нового матеріалу.
- •5. Узагальнення й закріплення вивченого на уроці.
- •6. Висновки й підсумки роботи на уроці.
- •7. Домашнє завдання.
- •23. Відтворення, його види та типи
- •24. Номінальний і реальний внп. Індекс цін. Дефлятор внп
- •25. Методи навчання основам економічних знань: види і характеристика
- •26. Економічне зростання та його типи
- •27. Циклічність економічного розвитку. Фази економічного циклу. Потенційний внп
- •28. Методи організації і здійснення учбово-пізнавальної діяльності
- •29. Економічні системи, їх діалектика і типи
- •30. Форми безробіття та його природний рівень. Розрахунок рівня безробіття
- •31. Методи стимулювання і мотивації навчання
- •33. Фінансова система і фінансова політика. Необхідність і сутність фінансів
- •35.Суть підприємництва та умови його існування. Види підприємництва
- •36. Ринок цінних паперів. Фондова біржа
- •37. Форми і засоби навчання основам економічних знань
- •38. Теорії поведінки споживача
- •39. Виробнича функція з одним змінним фактором
- •40. Лекція як традиційна форма викладання економічних дисциплін
- •1. Пізнавальні функції лекції:
- •2. Особливості змісту лекції:
- •3. Помилки лекторів:
- •4. Методичні засади читання лекції:
- •5. Види лекцій:
- •6. Міні лекція
- •41. Ринок: структура і функції
- •42. Витрати фірми в короткостроковому і довгостроковому періоді.
- •43. Особливості змісту лекцій.
- •44. Ринкове середовище господарювання підприємств та організацій
- •Види ринків з урахуванням поведінки їх суб’єктів
- •Інфраструктура ринку
- •8) Принципи поведінки суб’єктів господарювання на ринку
- •45. Сутність і функції процесу управління підприємством.
- •46. Особливості підготовки вчителя до лекції в загальноосвітній школі
- •48. Державне економічне регулювання діяльності суб’єктів господарювання.
- •49. Методичні особливості читання лекції.
- •61. Гра як форма і метод активного навчання основам економічних знань
- •62. Фінансові інвестиції та оцінка їх ефективності
- •Приведення до теперішньої вартості майбутніх грошових потоків від інвестицій.
- •63. Структура підприємства і принципи організації виробництва
- •2. За формою спеціалізації основних цехів розрізняють :
- •64. Гра як особливий вид діяльності людини
- •65. Форми суспільної організації виробництва
- •66. Принципи і методи планування та прогнозування діяльності підприємства
- •67. Гра як засіб засвоєння наукових знань і учбових вмінь
- •68. Гроші – сутність і функції
- •69. Стратегічне планування на підприємстві
- •1. Визначення місії підприємства.
- •2. Встановлення цілей підприємства
- •3. Аналіз і оцінка зовн.Та внутр.Середовища.
- •71. Інфляція – типи і шляхи подолання
- •72. Доходи підприємства і шляхи їх формування
- •73. Учбові задачі – особливості змісту і розв’язання
- •74.Продуктивність, мотивація та оплата праці
- •75. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства
- •76. Засоби економічної освіти школярів у процесі вивчення математики
- •77. Трудові відносини і заробітна плата. Доходи населення
- •78. Прямі і непрямі податки. Їх види і роль в економіці
- •79. Форми економічної освіти школярів у процесі вивчення математики
- •80. Витрати підприємства. Собівартість продукції
- •81. Засоби економічної освіти школярів у процесі вивчення фізики.
- •82. Загальна характеристика методу конкретних ситуацій («кейс-стаді»)
- •83. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства
- •84. Виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції
- •85. Техніко-технологічна база виробництва
- •Структурна характеристика техніко-технологічної бази підприємства
- •86. Форми економічної освіти школярів у процесі вивчення фізики
- •87. Методи розрахунку внп (ввп)
- •88. Поняття і види прибутку підприємства
- •89. Види і форми контролю в процесі засвоєння економічних знань
- •90. Банкрутство, реструктуризація, санація підприємств.
76. Засоби економічної освіти школярів у процесі вивчення математики
Сьогодні нікого не треба переконувати в необхідності активного вивчення і застосування математики в економічній освіті. Без математики неможе обійтися фактично жодна наука. Однак є відмінності міжматематикою як одним з методів дослідження в економічній теорії таматематикою як самостійною частиною економічної освіти взагалі.
Вивчення математичних дисциплін організує мислення, сприяє розвитку чіткості й лаконічності у викладі доводів і аргументів,дисциплінує наукові дослідження і створює необхідну базу для розуміння і зіставлення дослідницьких робіт і навчальних дисциплінрізних країн.
Включення економічних знань в програми курсу математики в 7-9 клaccax сприяють поглибленню вивчення, як самої математики, так і тих її економічних програм, які в ній розглядаються. Наприклад, при вивченні теми "Функція" учні дізнаються, що таке попит і пропозиція, виручка і прибуток, при вивченні складних відсотків знайомляться з поняттям банківський відсоток, дисконтування т.д. Слід ще раз відзначити одну дуже важливу обставину: вивчення елементів економіки відбувається в рамках стандартної програми з математики і не вимагає залучення нового математичного матеріалу.
Функції в економіці Сучасна економіка з її величезною кількістю взаємозв'язків між основними її структурами представляє широку можливість для використання одного з основних понять математики - поняття функції. Справа в тому, що численні величини, що характеризують економічні процеси, існують не ізольовано один від одного, а, навпаки, дуже тісно один з одним пов'язані. Яка ціна товару і попит на нього, прибуток фірми та обсяг її виробництва, витрати ресурсів і обсяг випуску продукції (або вартість цієї продукції), розмір кредиту, виданого банком і плата за його використання і т.д. У багатьох ситуаціях, де виникають тісно пов'язані між собою змінні величини, як правило, знайдеться місце для функції, які постійно використовуються при вивченні економічних процесів: Функція попиту, Функція пропозиції, Виробничі функції, Функція витрат, Функція виручки і прибутку, Функції, пов'язані з банківськими операціями, Функції споживання і заощадження, Функції корисності. Розглянемо спочатку ті функції, які відомі учням 8-9 класів. Нагадаю спочатку поняття функції. Нехай дано дві множини. Позначимо перше з них буквою Х, а друге - літерою У. Їх елементи будемо позначати відповідно малими літерами х та у. Якщо кожному елементу х з множини Х за деяким законом або правилом ставиться у відповідність єдиний елемент у з безлічі У, то говорять, що задана функція, яку за традицією позначають буквою f (від латинського functio-виконання) і пишуть у = f (х) . Змінну х називають аргументом, що можна перекласти з латинського як "є підставою для міркування». Цю ж змінну х ще називають незалежною змінною, оскільки ми можемо вибрати з безлічі Х будь-який елемент. А значення у залежать від обраного х і тому змінну у називають залежною змінною або значенням функції. Треба відзначити, що в економіці часто відступають від звичних позначень х, у, f. Поряд з буквою х застосовують і інші літери: q, s, z, t і т.д. Аналогічно для значень функції поряд з літерою у застосовують і інші літери p, v, r. Це робиться тому, що економістам зручніше діяти з позначеннями, які якось нагадують назви величин, якими вони оперують. Якщо вони встановлюють, наприклад, за яким законом кількість проданого товару залежить від його ціни, то незалежну змінну позначають через ц (ціна), а значення функції через к (кількість). Тоді записують до = f (ц). Тому дуже важливо не прив'язувати своє розуміння функції до якихось позначок, а в безлічі розрізнених даних вміти вибирати ті, які залежать один від одного по якомусь правилу або законом.
Засобом економічної освіти також слугує розвязування задач, в основу яких покладнено математичний зміст.