17. Суспільне виробництво. Матеріальне і нематеріальне виробництво.

Виробництво – процес створення матеріальних та духовних благ, необхідних для існування та розвитку людського суспільства. У межах будь-якого способу виробництва відбувається взаємодія людини з природою.

Процес суспільного виробництва безперервний. Рух суспільного продукту починається у виробництві і через стадії розподілу і обміну, завершується у споживанні. Всі ці стадії не існують самі по собі, ізольовано одна від одної, а утворюють частини єдиного цілісного процесу, з'єднані між собою прямими і зворотними зв’язками.

Cуспільне виробництво за своєю структурою складається з таких елементів:

Суспільне виробництво — сукупна організована діяльність людей із перетворення речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для їх існування та розвитку. Традиційно складається з двох сфер:

• матеріальне;

• нематеріальне.

Матеріальне виробництво включає в себе галузі, які займаються виробництвом матеріальних благ і наданням матеріальних послуг (промисловість, сільське господарство,зв'язок, транспорт, побутове обслуговування тощо).

До нематеріального виробництва відносяться галузі, які займаються виробництвом духовних цінностей і наданням нематеріальних послуг (роздрібна торгівля, освіта, охорона здоров'я, мистецтво, культура і т. д.)

Виробництво – вихідний пункт, в якому утворюється сам продукт, і де починається його рух. В процесі виробництва людина пристосовує типи і сили природи для задоволення своїх потреб. Вирішальна роль полягає в тому, що розподіляти, обмінювати і споживати можливо тільки те, що вже створено.

Розподіл і обмін включають зв'язок між виробництвом і споживанням, утворюють своєрідний механізм їх взаємодії. Розподіл подекуди сам входить у виробництво у вигляді розподілу засобів виробництва і відповідно членів суспільства по галузях виробництва, економічних регіонах, підприємствах. Обмін включає зв'язок між виробництвом і розподілом, з одного боку, і споживанням – з іншого. Обмін, як і розподіл, здійснюється і у самому виробництві (у вигляді обміну діяльністю і здібностями), і поза ним, та є самостійною функцією у русі продукту.

При всій важливості виробництва, воно має сенс лише тоді, коли служить споживачу. Виробництво заради виробництва є безглуздим. Споживання є метою і, одночасно, рушійним мотивом виробництва, Визначає його обсяг, структуру і якість суспільного продукту. Споживання являється завершальною стадією руху продукту.

Розрізняють виробниче споживання, яке входить до складу виробництва і включає споживання сировини, палива, енергії, використання машин, а також витрати фізичної і духовної енергії людини, і особисте споживання або власне споживання, в процесі якого задовольняються особисті потреби людей в їжі, одязі, житлі, відпочинку, освіті.

Взаємозв’язок і взаємозалежність стадій суспільного виробництва зумовлює безперервність цього процесу. Постійне повторення, безперервне відновлення суспільного процесу виробництва називають відтворенням.