6. Оцінка, класифікація та структура основних фондів.

Основні фонди —це сукупність матеріально-речових цінностей, які вик-ся як засоби праці у виробничій (господарчій) діяльності на протязі періоду, який перевищує 365 дні з моменту введення, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним і моральним зносом: будівлі, споруди, передатні пристрої, робочі та силові машини, обладнання, вимірювальні та регулюючи прилади та пристрої, транспортні засоби, інструменти, виробничий та господарчий інвентар, продуктивна худоба та ін. Класифікація основних фондів. 1. За характером використання:- виробничі основні фонди; - невиробничі (житловий фонд, бази відпочинку, клуби та ін.). 2. За цільовим призначенням: будівлі, споруди, передатні пристрої, машини, обладнання, вимірювальні прилади. транспортні засоби та ін. 3. За участю у виробничому процесі: - активні основні фонди — прямий вплив на предмети праці (обладнання, станки, транспорт); - пасивні основні фонди — створюють умови для праці (будівлі, споруди, навіси, площадки). 4. За розміром норм амортизаційних відрахувань )Амортизáція (пізньолат. amortisation — погашення, сплата боргів) — процес поступового перенесення вартості основних фондів на продукт, що виготовляється з їх допомогою (наприклад, на видобуте вугілля)). всі основні фонди поєднуються в три групи: - 1 група — норма амортизації 5% річних. До неї відносяться будівлі, споруди, передатні пристрої. житлові будинки - 2 група — норма амортизації 25% — автотранспорт, прилади та інструменти будівельні. електронні, оптичні, електромеханічні, ЕВМ, Інші машини для автоматичної обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони, рації, Інше конторське обладнання. - 3 група — норма амортизації 15% — будь-які інші основні фонди, не включені до 1 і 2 груп. 5. За формою власності:- державні, приватні, колективні, змішані; - для окремого підприємства; власні, орендовані. 6. За джерелом фінансування: -ОФ, внесені до Уставного фонду підприємства; - основні фонди, придбані за рахунок власних коштів; основні фонди, придбані за рахунок довгострокових кредитів; основні фонди, отримані безкоштовно. 7. За строком експлуатації:5 років, до 10, 20, більш 20 років та ін.

Оцінка основних фондів — грошове вираження їх вартості. Вона об’єктивно необхідна для правильного визначення загального обсягу основних фондів, їх динаміки і структури, розрахунку економічних показників господарської діяльності підприємств та інших суб’єктів господарювання (інтеграційних утворень).

Види оцінки основних фондів:

залежно від моменту проведення оцінки — за первісною або відновною вартістю;

залежно від стану основних фондів — за повною або залишковою вартістю.

Вартість основних фондів:

первісна (початкова) вартість — фактична вартість на момент проведення оцінки (кошторисна вартість будівництва виробничих приміщень, первісна вартість устаткування з урахуванням його транспортування та монтажу на місці експлуатації); відновна — вартість відтворення основних фондів за сучасних умов виробництва. Вона враховує ті самі витрати, що й первісна вартість, але за сучасними цінами. Для забезпечення порівнянності вартісної оцінки основних фондів періодично проводиться їхня переоцінка за відновною вартістю; повна (первісна й відновна) — це вартість у новому, не лише спрацьованому стані тобто без урахування вартості зносу.. Саме за цією вартістю основні фонди рахуються на балансі підприємства протягом усього періоду їхнього функціонування; Якщо первісна і відновна вартості характеризують кількісний бік використання основних фондів, то залишкова — якісний. Економічне значення цієї оцінки полягає в можливості визначити не тільки реальну вартість, яка має бути в подальшому перенесена на вартість продукції, що випускається, а й встановити ступінь зносу основних виробничих фондів виходячи з грошової оцінки.

Структура основних фондів Оскільки елементи основних фондів відіграють неоднакову роль у процесі виробництва, важливе практичне значення має викоремлення двох груп цих фондів: активної, яка безпосередньо приймає участь у виробничому процесі й завдяки цьому обумовлює певний обсяг і належну якість виготовлюваної продукції; до неї переважно відносяться робочі машини та устаткування, вимірювальні та регулюючі прилади, а також деякі технічні споруди — гірничі виробки шахт, газові й нафтові свердловини та весь виробничий інструмент; пасиву, що створює умови для здійснення процесу виробництва; вона охоплює будівлі, споруди, транспортні засоби, силові машини та устаткування, передавальні пристрої, господарський інвентар та інші основні фонди.

Видова (технологічна) структураОФ— співвідношення окремих їх видів (груп), виражене у відсотках до загального обсягу на підприємстві. За інших рівних умов технологічна структура ОФ тим прогресивніша та ефективніша, чим більша в їх складі питома вага активної частини. Галузева структура ОФ характеризується співвідношенням питомої ваги основних фондів різних галузей до їх загальної вартості. Вікова структура основних фондів — це співвідношення різних вікових груп основних фондів в їх загальній вартості.