86. Форми економічної освіти школярів у процесі вивчення фізики

1. 7 клас: одна з екскурсій- фізичне дослідження можливостей рідного краю→можливості виробництва (наприклад, дослідження доцільності створення світлових, хвильових та інших електростанцій)

2. 8 клас:

- «РОБОТА І ЕНЕРГІЯ»- учні наводять приклади використання машин i механiзмiв, перетворення одного виду механiчної енергiї в iнший

- Учні повинні знати: Енергія в житті людини. Теплоенергетика. Способи збереження енергетичних ресурсів. Енер­гозберігаючі технології. Використання енергії лю­диною та охорона природи.

Об’єктами екскурсій можуть бути:

- Спостереження механічного руху і взаємо­дії в природі та на виробництві.

- Теплоенергетичні установки та енергоге­неруючі станції.

3. 9 клас «ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ЯВИЩА»

- «ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ» - учні наводять приклади використання електричного струму в побутi, на виробництвi, застосування електролiзу у промисловостi, термiстора в технiцi;

- «АТОМНЕ ЯДРО. ЯДЕРНА ЕНЕР­ГЕ­ТИКА» - розглядається будова АЕС, використання ядерної енергії (АЕС вирізняються потужністю→ефективність вкористання).

ЕКСКУРСІЇ: на АЕС.

Отже:

- фізика знайомить учнів з механізмом діяльності виробничих підприємств;

- знайомить з набутками НТП;

- сприяє формуванню в учнів поняття про ефективне та раціональне використання виробничих ресерсів;

- сприяє формуванню понять про раціоналізацію виробничого процесу;

- формує навички заощадження, формування сімейного бюджету (наприклад, економія електроенергії).

87. Методи розрахунку внп (ввп)

ВВП— це вартість кінцевих товарів, вироблених всередині країни за певний період.

ВНП – сукупність усіх вироблених у країні товарів та наданих послуг за рік незалежно від розташування національних підприємств.

Покажемо на прикладі, яка різниця між ВВП і ВНП. Так, доход громадянина України, який працює у Німеччині, є частиною ВНП України. Однак цей доход не є частиною ВВП, оскільки він заробля­ється у Німеччині. З іншого боку, прибутки, які одержала німецька компанія від виробництва продукції в Україні, є частиною ВНП і німецької держави.

На практиці дані про обсяги ВВП і ВНП використовуються як показники кількості виробленої продукції та добробуту населення країни.

ВВП і ВНП є головними індикаторами економічного розвитку країни.

Як ВВП, так і ВНП можна розрахувати трьома методами:

– виробничий метод (метод доданих вартостей)

ВНП (ВВП) оцінюється як сума доданої вартості всіх галузей (в основних цінах) плюс податки за вирахуванням субсидій на продукти. Цей метод дає можливість одержати оцінку продуктивності в економіці в тому числі по галузях, що дає можливість порівняння діяльності між ними.

Додана вартість – це ринкова ціна продукції (послуг) підприємства за вирахуванням вартості сировини і матеріалів, що куплені та витрачені на виробництво продукції або на виконання послуг.

– за доходами

Розраховуючи ВВП за доходами, потрібно знайти суму таких його складових:

• заробітна плата найманих працівників (цей компонент містить заробітну плату, а також внески підприємств на соціальне страхування, у пенсійний фонд, фонд зайнятості тощо);

• рентні платежі (доходи, які отримують власники нерухомості від залучення у виробництво);

• чисті відсотки (доходи постачальників грошового капіталу, які отримують домогосподарства за вклади, відсотки за облігації підприємств);

• доходи некорпоративного сектору (чистий прибуток підприємств, які перебувають в одноосібній власності);

• прибуток акціонерних підприємств (цей компонент, у свою чергу, містить три складові: податок на прибуток, дивіденди акціонерам, нерозподілений прибуток підприємств).

Наступні два елементи не являють собою доходи у прямому розумінні цього слова, але вони входять у вартість продукції і тому є частиною ВВП:

• амортизаційні витрати (обсяг капіталу, спожитого в процесі виробництва впродовж року);

• чисті непрямі податки (непрямі податки: податок на додану вартість, акцизи, мито, ліцензійні платежі та ін., за відрахуванням трансфертних платежів). З економічної точки зору, це різниця між цінами, за якими купують товари споживачі, та продажними цінами фірм.

Сумування вказаних складових дозволяє визначити ВВП за методом «за доходами».

– за витратами

Згідно з методом розрахунку за витратами обсяг ВВП підраховується як сума: особистих витрат населення на кінцеве споживання товарів та послуг, державних витрат на купівлю товарів та послуг, валових інвестицій та чистого експорту.

При правильному обчисленні кінцева сума за всіма трьома методами повинна збігатися.

Слід зазначити, що ВВП (ВНП) не враховує:

- роботу домогосподарок у своєму домашньому господарстві;

- роботу вчених «на себе», не втілену в книги;

- бартерний обмін;

- доходи тіньового бізнесу;

- оплату у вигляді чайових і т. п.