- •1. Особливостi мiфологiчного свiтосприйняття. Функцiї мiфа.
- •2. Суспiльно-iсторична природа I соцiальнi функцiї релiгiї. Релiгiйний свiтогляд.
- •3. Фiлософiя, як особлива форма суспiльної свiдомостi
- •4. Предмет фiлософiї
- •5.Розвиток поглядів на матеріальність світу в історії філософії
- •6.Категорія буття. Основні форми буття.
- •7.Сучасна наука про системну організацією і основні рівні матерії.
- •8.Філософія про різноманіт-ність і єдність світу.
- •9. Основнi функцiї фiлософiї
- •10. Дiалектика I метафiзика — двi основнi концепцiї розвитку
- •11. Iсторичнi етапи в розвитку дiалектики
- •12. Основнi принципи дiалектики
- •13. Спiввiдношення фiлософських категорiй I понять спецiальних наук.
- •14. Одиничне, особливе I загальне
- •15. Причина I наслiдок
- •16. Необхiднiсть I випадковiсть
- •17. Свобода I необхiднiсть
- •18. Змiст I форма
- •19. Сутнiсть I явище
- •20. Можливiсть I дiйснiсть
- •21. Частина I цiле
- •22. Структура, система, елемент
- •23. Гносеологiчна природа закону
- •24. Дiалектика якiсних I кiлькiсних змiн
- •25. Єднiсть I боротьба протилежностей. Категорiї тотожностi, суперечностi. Види суперечностей
- •26. Заперечення заперечення. Циклiчнiсть I поступовiсть у розвитку
- •27. Методологiчне I свiтоглядне значення законiв I категорiй дiалектики
- •28. Проблема пiзнання в iсторiї фiлософiї
- •29. Суб’єкт I об’єкт пiзнання
- •30. Дiалектичний характер пiзнання
- •31. Проблема iстини в фiлософiї I нацiї
- •32. Практика — осн. Джерело I рушiйна сила пiзнання
- •33. Види практичної дiяльностi
- •34. Основнi функцiї практики
- •35. Наука як специфiчна форма розвитку пiзнання.
- •36. Емпiричний I теоретичний рiвнi наукового пiзнання
- •38. Наука I мораль. Етичнi норми I цiнностi науки
- •37. Наукова картина свiту
- •39. Роль науки у розв’язаннi глобальних проблем сучасностi.
- •40.Суспільно-економічні та духовні передумо-ви винекнення філософії в країнах старо-давнього сходу.
- •41.Китайська філософія та її основні напрямки: даосизм і конфуціанцтво.
- •42.Філософія стародавньої індії.
- •43.Антична філософія.
- •44.Фiлософiя середньовiччя. Номіналізм і реалізм в середньовіччі.
- •45.Філософія відродження
- •46.Філософія середньовічного сходу.
- •47.Філософія нового часу.Проблема методу пізнання в філософії нового часу.
- •48.Роль гоббса , спінози, локка в розробці матеріалістичної філософії. Раціоналізм і сенсуалізм.
- •49.Лейбніц – видатний представник ідеалізму. Фр. Матеріалізм 18 ст.
- •50.Філософія і. Канта.
- •51. Метод і система філософії гегеля.
- •52. Філософія л.Феєрбаха.
- •53. Соціально-економічні та науково-теоретичні передумови виникнення філософії марксизму.
- •54. Філософські та соціально-економічні погляди к.Марска і ф.Енгельса.
- •55. Західноєвропейська філософія кінця хіх-хх століть.
- •56. Позитивізм та його різновиди.
- •58. „Філософія життя”. Екзистенціалізм.
- •65. Філософія в Києво-Могилянській академії
- •66. Філософські та суспільно-політичні погляди Шевченка, Куліша. Костомарова.
- •67. Філософські та соціальні погляди громадців: Потебня, Драгоманов.
- •69.Релігійно-філософські погляди Сковороди, козельського
- •70. Філософське осмислення світу в укр.Літературі: Франко, л.Українка, Коцюбинський
- •71. Суспільно-політична та філософська думка в Україні кінця хіх-поч. Хх ст..
- •72. Філософія в Україні в 2-х – 80-х роках.
- •73. Філософські і суспільно-політичні погляди видатних представників Закарпатського краю.
- •76. Матеріалізм ломоносова
- •78. Філософські та соціально-політичні погляди народників: Бакунін, Ткачов.
- •79. Релігійна та ідеалістична філософія в Росії в другій половині хіх - поч. Хх ст.
- •80. Життя і діяльність Леніна. Його суспільно-політичні і філософські погляди. Історична доля марксизму-ленінізму.
- •82. Структура свідомості.
- •99 Різні концепції шляху виходу в екологічної кризи
- •115.Історичні форми спільності людей
- •120 Ментальність. Особливості ментальності українського народу.
8.Філософія про різноманіт-ність і єдність світу.
Про єдність світу можна вести мову з трьох світоглядних позицій: релігійної, ідеалістичної і матеріалістичної. Релігійне розуміння єдності світу випливає з уявлень, що світ створений Богом за певними законами і закономірностями. Недарма Вольтер називав Бога головним геометром на троні Неба.
Ідеалістичне розуміння єдності світу поділяється на об'єктивно-ідеалістичне і суб'єктивно-ідеалістичне. 3 погляду об'єктивного ідеалізму (Гегель), єдність світу випливає із визнання тотожності буття і мислення. Матеріальний світ розглядається як інобуття абсолютної ідеї.
З точки зору суб'єктивних ідеалістів (Берклі, Мах, Юм), світ єдиний, оскільки він є комбінацією чи комплексом людських відчуттів (елементів).
Матеріалістична філософія вбачає єдність світу в його матеріальності, тобто у тому, що всі різноманітні предмети, явища, процеси і стани є об'єктивною реальністю, тобто існують поза і незалежно від свідомості людини.
Якщо релігійне розуміння єдності світу базується беззастережно на вірі, то матеріалісти своє розуміння світу формують на основі наукових доказів. Назвемо деякі з них.
У світі, про що вже йшлося, одні матеріальні системи й І шикають з інших. Так, з неорганічної матерії виникла органічна. Жива природа, розвиваючись, породжує людське суспільство. Спостерігається залежність і єдність природи і суспільства. Порушення гармонійного зв'язку між природою і суспільством спричиняє екологічні кризи.
Відомий факт впливу вибухів на Сонці на процеси, що підсуваються на Землі. Це може стати причиною різних катаклізмів. Український вчений О.Чижевський зазначав, що вибухи на Сонці призводять до збудження людської психіки, психічної неврівноваженості. Вони можуть приводити навіть по соціальних вибухів. У відповідності із графіком сонячної активності вона зросла напередодні 2000 року. Почалася активізація Сонця у кінці 40-х років, пік її припав на 80-90 роки Попередні аналогічні спалахи на Сонці мали місце у XVI ст., що співпало в російській історії з так званим Годуновським лихоліттям.
Про єдність світу говорить і гіпотеза Канта-Лапласа, згідно з якою планети Сонячної системи, в тому числі й Земля та й саме Сонце, мають спільне походження, тобто виникли із Туманності, яка, в свою чергу виникла внаслідок Великого Вибуху із так званого «фізичного вакууму»
Про єдність світу говорить і Періодичний закон Д.І.Менделєєва, що вказує на зміну властивостей хімічних елементів у міру зростання їх атомних ваг, а також збереження енергії і речовини, який не допускає кількісної втрати ні енергії, ні матерії.
У найширшому аспекті єдність світу виявляється у його діалектичності. У відповідності з такими поглядами на єдність світу усім станам матерії притаманні універсальні атрибути та закономірності. Універсальним станом усіх явищ і систем є їх розвиток, взаємозв'язок, що реалізуються за відповідними універсальними діалектичними законами та закономірностями, відображеними у людському мисленні у формі філософських категорій. У цьому виявляється також єдність матеріального світу із світом духовним, єдність світу і людини.