8.Філософія про різноманіт-ність і єдність світу.

Про єдність світу можна вести мову з трьох світоглядних позицій: релігійної, ідеалістичної і матеріалістичної. Релігійне розуміння єдності світу випливає з уявлень, що світ створений Богом за певними законами і закономірностями. Недарма Вольтер називав Бога головним геометром на троні Неба.

Ідеалістичне розуміння єдності світу поділяється на об'єктивно-ідеалістичне і суб'єктивно-ідеалістичне. 3 погляду об'єктивного ідеалізму (Гегель), єдність світу випливає із визнання тотожності буття і мислення. Матеріальний світ розглядається як інобуття абсолютної ідеї.

З точки зору суб'єктивних ідеалістів (Берклі, Мах, Юм), світ єдиний, оскільки він є комбінацією чи комплексом людських відчуттів (елементів).

Матеріалістична філософія вбачає єдність світу в його матеріальності, тобто у тому, що всі різноманітні предмети, явища, процеси і стани є об'єктивною реальністю, тобто існують поза і незалежно від свідомості людини.

Якщо релігійне розуміння єдності світу базується беззастережно на вірі, то матеріалісти своє розуміння світу формують на основі наукових доказів. Назвемо деякі з них.

У світі, про що вже йшлося, одні матеріальні системи й І шикають з інших. Так, з неорганічної матерії виникла органічна. Жива природа, розвиваючись, породжує людське суспільство. Спостерігається залежність і єдність природи і суспільства. Порушення гармонійного зв'язку між природою і суспільством спричиняє екологічні кризи.

Відомий факт впливу вибухів на Сонці на процеси, що підсуваються на Землі. Це може стати причиною різних катаклізмів. Український вчений О.Чижевський зазначав, що вибухи на Сонці призводять до збудження людської психіки, психічної неврівноваженості. Вони можуть приводити навіть по соціальних вибухів. У відповідності із графіком сонячної активності вона зросла напередодні 2000 року. Почалася активізація Сонця у кінці 40-х років, пік її припав на 80-90 роки Попередні аналогічні спалахи на Сонці мали місце у XVI ст., що співпало в російській історії з так званим Годуновським лихоліттям.

Про єдність світу говорить і гіпотеза Канта-Лапласа, згідно з якою планети Сонячної системи, в тому числі й Земля та й саме Сонце, мають спільне походження, тобто виникли із Туманності, яка, в свою чергу виникла внаслідок Великого Вибуху із так званого «фізичного вакууму»

Про єдність світу говорить і Періодичний закон Д.І.Менделєєва, що вказує на зміну властивостей хімічних елементів у міру зростання їх атомних ваг, а також збереження енергії і речовини, який не допускає кількісної втрати ні енергії, ні матерії.

У найширшому аспекті єдність світу виявляється у його діалектичності. У відповідності з такими поглядами на єдність світу усім станам матерії притаманні універсальні атрибути та закономірності. Універсальним станом усіх явищ і систем є їх розвиток, взаємозв'язок, що реалізуються за відповідними універсальними діалектичними законами та закономірностями, відображеними у людському мисленні у формі філософських категорій. У цьому виявляється також єдність матеріального світу із світом духовним, єдність світу і людини.