67. Філософські та соціальні погляди громадців: Потебня, Драгоманов.

На увагу заслуговують суспільно-філософські погляди громадівців: М.Драгоманова та О.Потебні.

Михайло Драгоманов (1841-1895 pp.) - мислитель ї громадський діяч, історик та публіцист. На формування його світогляду мали вплив твори російських революціонерів-демократів, соціалістів-утопістів та інш. Остаточно світогляд Драгоманова сформувався після еміграції за кордон з причин «неблагодійності». Свої погляди сам він називав позитивізмом. У розумінні природи стояв на матеріалістичних позиціях. Критично розцінював християнство. На його розуміння суспільства певним чином вплинув марксизм, хоч вчений і звертав увагу на недопустимість перебільшення економічного фактора в розвитку суспільства.

Соціологічні погляди Драгоманова базувались на визнанні головною одиницею суспільства людської особи. Тому критерієм прогресу суспільства він вважав покращення життя людини. Разом з тим вчений творить оригінальну соціологічну концепцію, згідно з якою наголошує на поняття «громада». Основною формою організації суспільства проголошується вільна спілка громадян, об'єднаних спільною мовою. Народи з окремою мовою становлять нації. Звертає на себе увагу близькість поглядів Драгоманова до поглядів Прудона щодо мирної еволюції суспільства.

Громадянський ідеал Драгоманова мав гуманістичний характер, відповідав ідеалам і прагненню українського народу до самостійної державності.

Інший представник громадівців Олександр Потебня (1835-1891 pp.) багато уваги приділив такому важливому феномену суспільного розвитку як мова. В цьому плані він іде за німецьким вченим В.Гумбольдтом, застосовуючи його загальні ідеї до питань розуміння української ментальності. Він не поділяв точки зору представників так званих теорій свідомо-умисного створення мови та її божественного походження. Йому ближче погляд Гумбольдта про мову як не на якийсь мертвий матеріал, а як на діяльність, процес постійного творчого зусилля духу. Мова є знаряддям думки.

У мові О.Потебня вбачав основну ознаку народу. Все інше (географічне середовище, державність, єдність побуту, звичаїв та інш.) є похідним від неї. Ця ознака є нічим незамінною і обов'язковою умовою існування народу. Якщо народ позбавиться цієї ознаки, то це буде смертю його душі. Він «розмиється», «розчиниться» серед інших людей, втративши те, чим він передусім відрізняється від них.

Потебня рішуче виступив проти царського указу від 18 травня 1876 р., у відповідності з яким українська мова повністю заборонялась, а відтак і українській нації загрожувала загибель.

Звертаючись до історії української мови, народної творчості, Потебня теоретично обгрунтував право народу мати свою рідну мову, свою національну культуру, тобто право народів на самостійне співіснування та розвиток.

68. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТА Філософські погляди громадців: Потебня, Драгоманов.

На увагу заслуговують суспільно-філософські погляди громадівців: М.Драгоманова та О.Потебні.

Михайло Драгоманов (1841-1895 pp.) - мислитель ї громадський діяч, історик та публіцист. На формування його світогляду мали вплив твори російських революціонерів-демократів, соціалістів-утопістів та інш. Остаточно світогляд Драгоманова сформувався після еміграції за кордон з причин «неблагодійності». Свої погляди сам він називав позитивізмом. У розумінні природи стояв на матеріалістичних позиціях. Критично розцінював християнство. На його розуміння суспільства певним чином вплинув марксизм, хоч вчений і звертав увагу на недопустимість перебільшення економічного фактора в розвитку суспільства.

Соціологічні погляди Драгоманова базувались на визнанні головною одиницею суспільства людської особи. Тому критерієм прогресу суспільства він вважав покращення життя людини. Разом з тим вчений творить оригінальну соціологічну концепцію, згідно з якою наголошує на поняття «громада». Основною формою організації суспільства проголошується вільна спілка громадян, об'єднаних спільною мовою. Народи з окремою мовою становлять нації. Звертає на себе увагу близькість поглядів Драгоманова до поглядів Прудона щодо мирної еволюції суспільства.Громадянський ідеал Драгоманова мав гуманістичний характер, відповідав ідеалам і прагненню українського народу до самостійної державності.Інший представник громадівців Олександр Потебня (1835-1891 pp.) багато уваги приділив такому важливому феномену суспільного розвитку як мова. В цьому плані він іде за німецьким вченим В.Гумбольдтом, застосовуючи його загальні ідеї до питань розуміння української ментальності. Він не поділяв точки зору представників так званих теорій свідомо-умисного створення мови та її божественного походження. Йому ближче погляд Гумбольдта про мову як не на якийсь мертвий матеріал, а як на діяльність, процес постійного творчого зусилля духу. Мова є знаряддям думки.

У мові О.Потебня вбачав основну ознаку народу. Все інше (географічне середовище, державність, єдність побуту, звичаїв та інш.) є похідним від неї. Ця ознака є нічим незамінною і обов'язковою умовою існування народу. Якщо народ позбавиться цієї ознаки, то це буде смертю його душі. Він «розмиється», «розчиниться» серед інших людей, втративши те, чим він передусім відрізняється від них.

Потебня рішуче виступив проти царського указу від 18 травня 1876 р., у відповідності з яким українська мова повністю заборонялась, а відтак і українській нації загрожувала загибель.Звертаючись до історії української мови, народної творчості, Потебня теоретично обгрунтував право народу мати свою рідну мову, свою національну культуру, тобто право народів на самостійне співіснування та розвиток.