Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Визначення економічного капіталу банку.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
06.09.2019
Размер:
185.34 Кб
Скачать

Визначення економічного капіталу банку. Підходи Карельського Комітету до регулювання банківської діяльності в частині операційних ризиків.

1.Визначення економічного капіталу банку. 2. Роль Базельського Комітету з питань банківського нагляду. 3. Спрощений підхід на основі базового індикатора. 4.Стандартний підхід. 5. Передовий підхід.

1. Визначення економічного капіталу банку.

В області фінансів, і головним чином фінансових послуг фірм, економічний капітал представляє собою суму ризикового капіталу, що вирахувана на реалістичній основі, яка необхідна фірмі для твердого покриття ризиків таких, як ринковий ризик, кредитний ризик та операційний ризик. Це сума грошей, яка необхідна для забезпечення виживання при найгіршому розвитку сценаріїв. Фірми та регулятори фінансових послуг повинні мати на меті принаймні дотримувати ризиковий капітал на рівні суми, що дорівнює економічному капіталу.

Як правило, економічний капітал розраховується шляхом визначення суми капіталу, які фірма повинна забезпечити, щоб його реалістичний баланс залишався платіжездатним (solvent) протягом певного періоду часу з заздалегідь визначеною ймовірністю. Таким чином, економічний капітал найчастіше розраховується як Value-at-Risk (VaR), що є вартісною мірою втрат від ризику.

Концепція економічного капіталу відрізняється від нормативного капіталу в тому сенсі, що регулятивний капітал є обов'язковим капіталом, який регулюючі органи вимагають підтримувати. Економічний капітал є найкращою оцінкою необхідного капіталу, який фінансові установи використовують для управління своїми ризиками.

2. Роль Базельського Комітету з питань банківського нагляду.

Базельський Комітет з питань банківського нагляду при Банку міжнародних розрахунків («Committee on Banking Supervision of the Bank for international Settlements ») засновано в м. Базель у 1974 році центральними банками та органами нагляду держав G10.

Нині до держав-членів Комітету належать: Австралія, Аргентина, Бельгія, Бразилія, Великобританія, Гонгонг, Індія, Індонезія, Італія, Іспанія, Канада, КНР, Південна Корея. Люксембург, Мексика, Нідерланди, Німеччина, ПАР, Росія, Саудівська Аравія, Сингапур, США, Туреччина, Франція, Швейцарія, Швеція, Японія. Європейська Комісія бере участь в роботі на правах спостерігача. Комітет засідає кожні три місяці.

Його основне завдання полягаг у впровадженні високих та єдиних стандартів в сфері банківського регулювання та нагляду. З цією метою, Комітет випускає директиви та рекомендації для органів нагляду держав-членів. Зазначені рекомендації не є обов'язковими до виконання, проте, в більшості випадків знаходять своє відображення в національному законодавстві держав-членів, оскільки їх опрацьовується у співробітництві із банками та органами нагляду з усього світу.

Основними документами Базельського комітету вважаються Основні принципи ефективного нагляду 1997 року (переглянуті в 2006 році), "Базель І" 1988 року та "Базель II" в 2004 році.

На сьогодні вже майже погоджено Базель 3. Введення нових норм на вимогу до структури активів і капіталу банків почнеться з січня 2013 року і повністю завершиться до січня 2015 року, по структурі резервів - до 1 січня 2019 року.

Серйозним викликом для стабільності банківських систем у всьому світі є: посилення конкуренції, міграція криз, ускладнення банківських продуктів і послуг, поява нових видів фінансових інструментів, трансферт деяких процесів на інші підприємства без достатнього контролю, підвищення залежності

фінансових інститутів від технічних засобів забезпечення, поява нових знань і

багато іншого.

З урахуванням цих процесів Базелський комітет і Базель 2 висунув певні

вимоги до регулювання банківської діяльності, які можна розглядати, як умови

стабільності банківських систем. Зокрема, можна виділити три базові вимоги:

  • адекватність ризикам капітальної бази кредитних інститутів;

  • підвищення якості наглядової діяльності регулюючих органів;

  • дотримання ринкової дисципліни.

Вимоги до достатності капіталу комерційних банків постійно посилюються за рахунок розширення набору ризиків, під які потрібно створювати резерви. До числа таких нових видів відносяться операційні ри піки

Враховуючи, що в міжнародній практиці і рекомендаціях Базельського комітету передбачається застосування стандартних та Індивідуальних моделей оцінки ризиків, особлива увага приділяється підвищенню якості наглядової діяльності.

Основний акцент у наглядовій діяльності на сучасному етапі переноситься на оцінку діючих в комерційних банках систем управління ризииками, організації процесів, аналізу допущених помилок в діяльності менеджерів.

Банківська діяльність повинна стати більш відкритою для широкої громадськості, що має на увазі прозорість для всіх зацікавлених Інвесторів і реалізується на основі вимоги до дотримання ринкової дисципліни.

Відповідно до нової Базельської угоди про достатність капіталу власний капітал банку повинен визначатися як сума вимог до покриття капіталом кредитного, ринкового та операційного ризиків.

У зв'язку з цим Базельський комітет рекомендує банкам визначати розміри капіталу, що резервуються під операційні ризики на основі трьох підходів:

  • базового індикатора;

  • стандартного підходу;

  • передового підходу до оцінки операційного ризику.