- •1. Особливостi мiфологiчного свiтосприйняття. Функцiї мiфа.
- •2. Суспiльно-iсторична природа I соцiальнi функцiї релiгiї. Релiгiйний свiтогляд.
- •3. Фiлософiя, як особлива форма суспiльної свiдомостi
- •4. Предмет фiлософiї
- •5.Розвиток поглядів на матеріальність світу в історії філософії
- •6.Категорія буття. Основні форми буття.
- •7.Сучасна наука про системну організацією і основні рівні матерії.
- •8.Філософія про різноманіт-ність і єдність світу.
- •9. Основнi функцiї фiлософiї
- •10. Дiалектика I метафiзика — двi основнi концепцiї розвитку
- •11. Iсторичнi етапи в розвитку дiалектики
- •12. Основнi принципи дiалектики
- •13. Спiввiдношення фiлософських категорiй I понять спецiальних наук.
- •14. Одиничне, особливе I загальне
- •15. Причина I наслiдок
- •16. Необхiднiсть I випадковiсть
- •17. Свобода I необхiднiсть
- •18. Змiст I форма
- •19. Сутнiсть I явище
- •20. Можливiсть I дiйснiсть
- •21. Частина I цiле
- •22. Структура, система, елемент
- •23. Гносеологiчна природа закону
- •24. Дiалектика якiсних I кiлькiсних змiн
- •25. Єднiсть I боротьба протилежностей. Категорiї тотожностi, суперечностi. Види суперечностей
- •26. Заперечення заперечення. Циклiчнiсть I поступовiсть у розвитку
- •27. Методологiчне I свiтоглядне значення законiв I категорiй дiалектики
- •28. Проблема пiзнання в iсторiї фiлософiї
- •29. Суб’єкт I об’єкт пiзнання
- •30. Дiалектичний характер пiзнання
- •31. Проблема iстини в фiлософiї I нацiї
- •32. Практика — осн. Джерело I рушiйна сила пiзнання
- •33. Види практичної дiяльностi
- •34. Основнi функцiї практики
- •35. Наука як специфiчна форма розвитку пiзнання.
- •36. Емпiричний I теоретичний рiвнi наукового пiзнання
- •38. Наука I мораль. Етичнi норми I цiнностi науки
- •37. Наукова картина свiту
- •39. Роль науки у розв’язаннi глобальних проблем сучасностi.
- •40.Суспільно-економічні та духовні передумо-ви винекнення філософії в країнах старо-давнього сходу.
- •41.Китайська філософія та її основні напрямки: даосизм і конфуціанцтво.
- •42.Філософія стародавньої індії.
- •43.Антична філософія.
- •44.Фiлософiя середньовiччя. Номіналізм і реалізм в середньовіччі.
- •45.Філософія відродження
- •46.Філософія середньовічного сходу.
- •47.Філософія нового часу.Проблема методу пізнання в філософії нового часу.
- •48.Роль гоббса , спінози, локка в розробці матеріалістичної філософії. Раціоналізм і сенсуалізм.
- •49.Лейбніц – видатний представник ідеалізму. Фр. Матеріалізм 18 ст.
- •50.Філософія і. Канта.
- •51. Метод і система філософії гегеля.
- •52. Філософія л.Феєрбаха.
- •53. Соціально-економічні та науково-теоретичні передумови виникнення філософії марксизму.
- •54. Філософські та соціально-економічні погляди к.Марска і ф.Енгельса.
- •55. Західноєвропейська філософія кінця хіх-хх століть.
- •56. Позитивізм та його різновиди.
- •58. „Філософія життя”. Екзистенціалізм.
- •65. Філософія в Києво-Могилянській академії
- •66. Філософські та суспільно-політичні погляди Шевченка, Куліша. Костомарова.
- •67. Філософські та соціальні погляди громадців: Потебня, Драгоманов.
- •69.Релігійно-філософські погляди Сковороди, козельського
- •70. Філософське осмислення світу в укр.Літературі: Франко, л.Українка, Коцюбинський
- •71. Суспільно-політична та філософська думка в Україні кінця хіх-поч. Хх ст..
- •72. Філософія в Україні в 2-х – 80-х роках.
- •73. Філософські і суспільно-політичні погляди видатних представників Закарпатського краю.
- •76. Матеріалізм ломоносова
- •78. Філософські та соціально-політичні погляди народників: Бакунін, Ткачов.
- •79. Релігійна та ідеалістична філософія в Росії в другій половині хіх - поч. Хх ст.
- •80. Життя і діяльність Леніна. Його суспільно-політичні і філософські погляди. Історична доля марксизму-ленінізму.
- •82. Структура свідомості.
- •99 Різні концепції шляху виходу в екологічної кризи
- •115.Історичні форми спільності людей
- •120 Ментальність. Особливості ментальності українського народу.
38. Наука I мораль. Етичнi норми I цiнностi науки
Пiд етикою чи нормою, як вiдомо, слiд розумiти погляди, правила i норми, що регулюють поведiнку суспiльства, в тому числi й вчених. Основу цих правил складають загальнолюдськi цiнностi. Вони визначають, що таке добро i зло, що заохочується i що неприйнятне для вченого.
Оскiльки почуття приватної власностi чи не вiд природи закладене в основу практичної дiяльностi людини, то в науцi засуджується таке явище як плагiат, а також фальсифiкацiя наукових даних, здобутих iншими.
Важливою моральною вимогою науковцiв є вiдстоювання ними iстини. Моральним правилом для вченого можуть бути слова Арiстотеля: “Платон мiй друг, але iстина дорожча”.
Наука повинна сприяти прогресивному розвитку людства i не шкодити йому. Досягнення атомної технiки, генної iнженерної потрiбно використовувати на благо людини, а не проти неї. але не завжди робиться саме так. Багато досягнень науки i технiки частол знаходять своє застосування, перш за все, у вiйськових цiлях, а вже потiм у цивiльних справах. Згадаймо, хоча б те, що спочатку було створено атомну бомбу i скинуто її над мiстами Хiросiма та Нагасакi, а вже потiм стали споруджувати атомнi електростанцiї, криголами i т.п.
37. Наукова картина свiту
Пiд науковою картиною свiту слiд розумiти цiлiсну систему поглядiв людини стосовно властивостей i закономiрностей природи, суспiльства i людського мислення. Ця картина виникає як наслiдок узагальнень, синтезу основних природничо-наукових i суспiльнознавчих понять i принципiв. Свiтоглядною i методологiчною базою наукової картини свiту є фiлософiя з її принципами i законами.
розрiзняють загальнонаукову картину свiту, картину свiту близьких за предметом свого дослiдження наук i картину свiту окремих наук (фiзичну, астрономiчну, бiологiчну i т7П7).
У системi наукових картин свiту провiдна роль належить картинi свiту тiєї галузi знань, яка в цих iсторичних умовах є домiнуючою серед iнших. У сучасному природничо-науковому пiзнаннi таке мiсце вiдводиться фiзичнiй картинi свiту.
У структурi наукової картини свiту можна видiлити два головних компоненти: концептуальний (понятiйний) i чуттєво-образний. Концептуальний компонент пов’язаний iз фiлософськими категорiями (матерiал, причиннiсть, рух, простiр, час) i принципами (матерiальної єдностi свiту, загального зв’язку i взаємозумовленостi явищ), загальнонауковими поняттями i законами (напр. закон збереження енергiї i речовини), а також фундаментальними поняттями i принципами окремих наук (поле, речовина, енергiя, Всесвiт). Чуттєво-образний компонент наукової картини свiту — це сукупнiсть наочних уявлень про природу.
Головна вiдмiннiсть наукової картини свiту вiд донаукової або позанацукової полягає в тому, що вона базується на певних фундаментальних наукових теорiях, що слугують її обгрунтуванню.
Наукова картина свiту знаходиться в постiйному розвитку, у нiй у ходi наукових переворотiв мають мiсце якiснi змiни.
39. Роль науки у розв’язаннi глобальних проблем сучасностi.
роль науки в рiзнi перiоди iсторiї неоднакова. На первiсному станi розвитку люди щоденно використовували набутi знання у працi, у виробництвi6 у побутi. Знання почали набувати наукового характеру в умовах рабовласницького суспiльства. Але наука слабо впливала на виробництво, яке в основному мало що змiнилось. Головною була ручна праця. роль науки в розвитку виробництва збiльшилась iз приходом капiталiзма i виробництво досягло масштабiв, якi вимагали застосування механiки, математики, фiзики. Зараз процес впровадження науки виражається в автоматизацiї виробництва, в частковiй замiнi роботи людського мозку кiбернетичними пристроями.