24. Дiалектика якiсних I кiлькiсних змiн

Одним iз законiв дiалектики є закон взаємопереходу кiлькiсних i якiсних змiн. Цей закон вперше був описаний Гегелем. Гегель говорив, що тi чи iншi предмети i явища можуть змiнюватись — зменшуватисьабо збiльшуватись у кiлькiсному вiдношеннi. Якщо цi кiлькiснi змiни протiкають у межах специфiчної для кожного предмета i явища мiри, то їх якiсть залишається незмiнною. Якщо ж зменшення або збiльшення вийде за межi своєї мiри, то це з необхiднiстю приведед до якiсних iмн: кiлькiсть породить нову якiсть. Гегель звертав також увагу i на зворотнiй процес, а саме перехiд якостi у кiлькiсть. Гегель пiдкреслював, що згiдно з цим законом перехiд вiд однiєї мiри до iншої, вiд однiєї якостi до другої здiйснюється у формi стрибка як перериву поступовостi кiлькiсних змiн.

Поняття якостi вiдображає вiдносну сталiсть речi, її структурнiсть, цiлiснiсть, внутрiшню визначенiсть, що забезпечує вiдмiннiсть цiєї речi вiд усiх iнших речей.

Поняття кiлькостi характеризує ступiнь прояву тiєї чи iншої властивостi або якостi, воно вказує на такi сторони речi, як число i величина.

Кiлькiсть невiддiльна вiд якостi, кiлькiсть завжди є кiлькiстю певної якостi, а якостi вiднов. певна кiльк.

Дiалектика якiсних i кiлькiсних змiн виражається через категорiї стрибка, а в суспiльних науках революцiї i еволюцiї. Будь-яка якiсна змiна означає стрибок у розвитку. Еволюцiя вказує на поступовi змiни, якi не приводять до якiсних змiн. Революцiя — це змiни, що породжують змiну якостi. Тому поняття революцiя i стрибок є близькими.

Стрибок — перехiд вiд однiєї до iншої якостi.

Закон переходу кiлькiсних змiн у якiснi i навпаки має свiтоглядне i методологiчне значення. Вiн є законом не тiльки розвитку об’єктивної реальностi, але й законом пiзнання механiзму розвитку.

25. Єднiсть I боротьба протилежностей. Категорiї тотожностi, суперечностi. Види суперечностей

Закон єдностi i боротьби протилежностей вперше описав Гегель. Вiн доводив, що дiйснi протилежностi постiйно знаходяться у станi взаємопроникнення, що вони взаємозв’язанi i взаємодiючi тенденцiї. Нерозривний взаємозв’язок i взаємопроникнення протилежностей виражається в тому, щол кожна iз них у ролi своєї протилежностi має не просто якусь iншу, а саме свою протилежнiсть. Закон єдностi свiту i пiзнання здiйснюється шляхом роздвоєння єдиного на взаємовключаючi протилежнi моменти, боротьба якщо з одного боку хар. систему як цiле, а з iншого боку — складає внутрiшнiй iмпульс її розвитку.

Суперечнiсть — це наявнiсть в об’єктi протилежних, взаємовиключаючих сторiн, властивостей, якi в складi даного об’єкта iснують лише у взаємному зв’язку.

Протилежнiсть — це сторона суперечностi.

тотожнiсть вказує на те, що два протилежнi начала, що властивi тiй чи iншiй системi, предмету, взаємозумовлюють одне одного.

Види суперечностей:

Внутрiшнi — це взаємодiя протилежних сторiн всерединi об’єкта (напр. всерединi даного вида тварин).

Зовнiшнi — взаємодiя протилежностей, що вiдносяться до рiзних об’єктiв (напр. мiж суспiльством i природою).

Антагонiстичнi суперечностi — це така характеристика єдностi двох протилженостей, при якiй те, що їх роз’єднує, переважає над тим, що об’єднує.

Неантагонiстичнi суперечностi навпаки: це така єднiсть двох протилежностей, при якiй те, що їх об’єднує, переважає над тим, що їх роз’єднує.

Основнi — якi вiдiграють основну роль в розвитку (є неосновнi).

Головнi — тi, якi набувають вирiшальну роль на певному етапi розвитку явища (є неголовнi).